Озимі пшениця, ячмінь, жито і ріпак змертвіли на площі майже 3,5 млн. га. Тепер аграріям доведеться перетасувати карти і вдруге засіяти орні масиви ярими.
Озимі пшениця, ячмінь, жито і ріпак змертвіли на площі майже 3,5 млн. га. Тепер аграріям доведеться перетасувати карти і вдруге засіяти орні масиви ярими.
Терпець у селян Топилівки — на волосині. Урветься, якщо до весни їм не повернуть кревних земельних паїв.
Влада вперто продовжує базарувати материзною — українською землею.
Наше занепокоєння пов’язане як із внесеним до парламенту проектом закону «Про ринок земель», так і з допоміжними інституціями, необхідними для роботи цього ринку.
Проблеми ринку землі значно ширші від заявлених владою. Вони стосуються етичних, соціальних, екологічних, культурологічних, демографічних, юридичних і багатьох інших проблем.
Команда аграрного відомства замість прозорого, доступного галузевого кошторису «зварила» каламутний кандьор.
За понад тисячолітню історію України-Руси тільки дві реформи відбулися в інтересах українського народу.
Державна продовольчо-зернова корпорація шукає грошовитих женихів-інвесторів, аби втратити… державність.
Складається враження, що в динаміці аграрних перетворень в Україні діє своєрідна матриця, яка вже протягом кількох століть відтворює феодалізм у різних його формах.
Голова Державного агентства земельних ресурсів України Сергій ТИМЧЕНКО розповів про особливості, пріоритети й джерела фінансування земельної реформи та багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю для DT.UA.
Уряд оголосив зернотрейдерам війну, скасувавши зерновий ПДВ і запровадивши з початку поточного маркетингового року експортне мито.
Урядова політика орієнтується на підтримку великотоварного виробництва, а заходи із соціального розвитку села мають вибірковий, епізодичний характер.
На початку минулого тижня Кабмін передав на розгляд парламенту законопроект про ринок земель (№9001-1 від 19 липня 2011 року).
За всіма ознаками, нинішня посівна буде чи не найдорожчою за всі роки незалежності і найскупішою з огляду на її фінансово-матеріальну підтримку урядом. Ну, не вдається уряду, хоч ти вбий, декламувати одночасно красиво, розумно і правдиво. Кабмін звітує, що затоварив аграріїв здешевленими мінеральними добривами та пальним. Натомість витратні матеріали у розпал весняно-польових робіт пропонує не державний повпред, а одіозна комерційна структура із неукраїнським корінням. Зате від імені держави…
Очільниками держави визначено, що вже в 2011 році агропромисловий комплекс повинен стати «точкою зростання», тому цей рік має пройти під гаслом його модернізації.
Скандал із каламутним розподілом експортних зернових квот і наданням при цьому невиправданих преференцій псевдодержавній компанії «Хліб Інвестбуд», яка вже встигла зробити валютні кладки в офшорних гніздах, із локального переріс у міжнародний.
Урядові заціпило. Та й що він може сказати з приводу подорожчання зерна, борошна і хліба!
Восени минулого року я свідомо не чіпав гречаної теми, сподіваючись, що уряд спроможний оперативно відцентрувати ціновий перекіс на цей вид крупи.
Хмельниччина, дарма що третя в списку особливо забезпечених гречкою — 4 тис. тонн, наразі не може похвалитися присутністю цього продукту на полицях крамниць.
В останні місяці держава демонструє надзвичайну, гідну іншого застосування наполегливість у справі відновлення монополії на зовнішньоекономічну діяльність у сфері сільського господарства.
Хто там горлав «Хліба і видовищ!»? Римляни? І патриції в обмін на підтримку балували плебс дармовим харчем, питвом і безплатними розвагами.
Прес-служба КМУ днями повідомила, що Україна нинішнього врожайного року опинилася між третім і шостим місцем у світі за експортом зернових.
В аграрному секторі України відбуваються процеси, що нагадують повторення пройденого. Як і 18 років тому, коли земельна реформа лише розпочиналася, даютьcя взнаки ті самі біди і проблеми. Час лише загострив їх.
Ще трохи — і Микола Янович рафінованою українською оголосить нинішній рік Роком села. І ця тирада буде логічним продовженням того словесного домкрата, яким влада поки що підтримує некерований аграрний сектор. А от дії...
Велику частину публікацій у ЗМІ прямо чи опосередковано адресовано не широкому колу читачів, а нечисленним представникам влади. Психологічна установка радянських, і не тільки, часів дотепер змушує нас «іти на поклін» до начальства з будь-якого приводу.
© 1994-2012.
«Дзеркало тижня. Україна». Усi права захищенi.
Використання матеріалів ZN.UA дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань — відкритого гіперпосилання) на ZN.UA.
Усі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню у будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».
