Закон про скасування пільг і привілеїв — суміш правильних рішень та популізму

Ухвалений у рамках бюджетного процесу Закон "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" - це кілька кроків у правильному напрямку. Проте ці кроки мали би бути більш рішучими.

Ключові нововведення закону та їхні головні позитивні й негативні риси.

1. Встановлення "порогу доходів" для багатьох категоріальних пільг - з 2015 р. право на такі пільги, як безплатні ліки, зубопротезування, знижки на комунальні послуги та ін., матимуть лише домогосподарства із рівнем доходу на особу, меншим за 50% прожиткового мінімуму(дотепер ці пільги мали всі особи певної категорії). Скасування з 1 червня транспортних пільг для окремих категорій пільговиків.

Позитив: скорочення бюджетних видатків на надання пільг.

Негатив: Система пільг у нинішньому її вигляді - це викидання грошей на вітер. Як правило, противники скасування пільг починають "плач Ярославни" про бідних інвалідів, які не зможуть доїхати до лікарні. Однак, як видно на рисунку, більший обсяг немонетарних пільг (серед яких і безплатний проїзд) отримують багатші домогосподарства. А загальний обсяг пільг, одержуваний найбагатшими домогосподарствами, лише на 20% менший за отримуваний найбіднішими, хоча дохід перших учетверо (!) вищий.

Отже, надання пільг лише бідним домогосподарствам є правильним, але недостатнім кроком. Найефективнішим використанням бюджетних коштів було б повне скасування пільг із їх заміною на адресну допомогу.

2. Скорочення кількості працівників МВС (крім Нацгвардії) з 245 до 210 тис., прокуратури - з 20 до 15 тис. з одночасним підвищенням зарплат тим, хто залишається. Скорочення апарату судів.

Позитив. Маємо надію, що скорочення кількості силовиків разом із підвищенням їхньої якості і, відповідно, зарплат сприятиме перетворенню цих органів із "державного рекету" на правоохоронні.

Негатив. Навіть після скорочення кількість працівників МВС і прокуратури залишиться високою порівняно з європейськими країнами. Для досягнення середньосвітових показників (300 міліціонерів на 100 тис. населення) кількість працівників МВС потрібно скоротити удвічі. Для досягнення середньоєвропейських показників (10 прокурорів на 100 тис. населення) в Україні повинно було б залишитися 4500 прокурорів. Співробітники МВС і прокуратури, які залишаються на посадах, мали би пройти ретельну перевірку на службову відповідність і непричетність до корупції (можливо, перевірка покаже, що простіше їх звільнити і набрати нових).

Отже, заплановане скорочення силових органів є явно недостатнім.

3. Обмеження зарплат суддів, народних депутатів, державних службовців (крім членів новостворених антикорупційних органів і тих, які беруть участь у бойових діях) 7 або
10 мінімальними зарплатами. Скорочення держапарату на 20%, можливість відправляти державних службовців у неоплачувані відпустки чи на неповний робочий день і, як компенсація, скасування заборони сумісництва.

Позитив. Скорочення видатків бюджету.

Негатив. Такі обмеження здатні остаточно розвалити державний апарат. Протягом двох десятиліть державна служба деградувала з тієї причини, що через низькі зарплати робота там ставала непривабливою для професіоналів. Тим не менш для багатьох людей державна служба була свого роду синекурою, де можна, особливо не напружуючись (але при цьому особливо й не заробляючи), досидіти до (підвищеної) пенсії. Запропоноване обмеження зарплат нічого не змінить для таких "працівників". Проте "вимиє" з державної служби нових людей, які нещодавно прийшли туди з бізнесу чи неурядових організацій і намагаються щось змінити. Дозвіл на сумісництво взагалі суперечить будь-яким антикорупційним принципам.

Потрібно розуміти, що держава, як і будь-яке підприємство, потребує компактного, але ефективного (і тому добре оплачуваного - на рівні, співставному з ринковим для спеціалістів відповідної кваліфікації) менеджменту, і в жодному разі працевлаштування на держслужбу не має виконувати функцію боротьби з безробіттям чи соціальної допомоги.

Аналогічні аргументи і щодо обмеження зарплат суддям - так, потрібно замінювати суддів, які дискредитували себе, на більш достойних людей, але цим достойним людям слід платити гідну зарплату.

4. "Спеціальні" пенсії знижуються з 70–80 до 60% зарплати і припиняють зростати разом зі зростанням відповідних зарплат. Уже нараховані пенсії знижуватися не будуть - наслідки цього закону відчують лише "нові" пенсіонери. Проте, за новим Податковим кодексом, сума, на яку пенсія перевищує дві мінімальні зарплати, буде оподатковуватися. Крім того, перелік підстав для позбавлення спецпенсій розширюється за рахунок корупційної діяльності.

Позитив. Скорочення видатків державного бюджету на виплату спецпенсій. Щоправда, більш відчутним воно стане через 3–5 років.

Негатив. Це знову півкроку в правильному напрямку. За великим рахунком, потрібно було б узагалі скасувати спецпенсії (для осіб, які мають особливі заслуги перед Україною, уже встановлено відповідні надбавки до пенсій). У перспективі, звісно, потрібно впроваджувати другий рівень пенсійної системи, щоб кожен заробляв собі пенсію самостійно.

5. Харчування в школах і ПТНЗ, шкільні підручники, навчання у ПТНЗ і спортивних школах будуть безплатними лише для вразливих категорій дітей(малозабезпечених, сиріт, інвалідів).

Позитив. Надання безплатних сніданків у школах було фактично викиданням грошей на вітер (точніше, у кишені фірм - постачальників цього харчування), тому таку ініціативу можна лише вітати. З підручниками ситуація незрозуміла, адже зараз учні не отримують підручників у власність, а лише користуються ними протягом навчального року. Вочевидь, із цього приводу слід очікувати додаткових рішень Міносвіти.

6. Місцевим радам надається право своїми рішеннями закривати місцеві заклади культури, школи, в тому числі спортивні, позашкільні заклади.

Позитив. За новим Бюджетним кодексом заклади культури, позашкільної освіти, спортивні школи передаються на баланс місцевих бюджетів. Тому логічно надати місцевим органам влади право вирішувати їхню долю.

Негатив. Оскільки загальноосвітні школи фінансуватимуться за рахунок освітніх субвенцій з держбюджету залежно від кількості учнів, то якщо місцева рада прийме рішення закрити школу, вона втратить право на цю субвенцію і не зможе, наприклад, організувати підвезення учнів до сусідньої школи. В свою чергу, сусідня школа не прийме учнів із закритої школи через те, що не матиме на них фінансування.

Отже, маємо ще один половинчастий крок - замість того, щоб покласти повну відповідальність за середню освіту на місцеву владу найнижчого рівня (як, до речі, передбачено концепцією про децентралізацію), місцевим радам надаються повноваження без можливості їх застосовувати на практиці.

7. До липня 2015 р. перевірки підприємств і підприємців контролюючими органами (крім фіскальної служби та Держфінінспекції) будуть здійснюватися лише з дозволу Кабміну або "на прохання" самого підприємства.

Позитив. Скорочення кількості перевірок - це завжди полегшення для підприємств як у моральному, так і в матеріальному плані.

Негатив. Полегшення буде не надто відчутним, оскільки залишається можливість податкових перевірок, і, вочевидь, цією можливістю ДФС буде активно користатися. Так, за минулий рік, незважаючи на аналогічний мораторій, ДФС провела понад 33 тис. перевірок і донарахувала податків на майже 8 млрд грн.

Загалом скорочувати кількість перевірок потрібно не з допомогою тимчасового мораторію, а назавжди - шляхом спрощення законодавства (дерегуляції) та радикального скорочення контролюючих органів. І розпочати слід саме з податкової.

Висновки

1. Пільги завжди дуже легко надати (чим займалися більшість попередніх урядів і парламентів) і дуже важко забрати - з великою ймовірністю це призводить до зростання протестних настроїв патерналістськи налаштованої частини суспільства (а така в Україні становить майже три чверті). Мабуть, тому уряд вирішив іти не радикальним шляхом монетизації пільг, а лише злегка обмежити їх.

2. Механічне скорочення кількості держслужбовців та обмеження їхніх зарплат разом зі скасуванням заборони сумісництва здатне радше нашкодити, ніж принести користь. Натомість необхідно було б розпочати перегляд функцій державних органів і скасування непотрібних. Це дало б змогу одночасно убити двох зайців - скоротити держапарат і спростити ведення бізнесу.

3. Місцевим радам надаються повноваження щодо оптимізації мережі навчальних і культурних закладів та надання деяких додаткових пільг учням і студентам. Тому, вочевидь, варто серйозно поставитися до запланованих на цей рік місцевих виборів із тим, щоб обрати до місцевих рад осіб, які мають довіру громади і відповідально ставитимуться до своїх обов'язків.