Ярослав Ґодун: Головування у ЄС Польща відзначатиме разом із українцями

3-го вересня в Києві на Софійській площі вуличний театр спектаклем «Планета Лем» відкриє культурну програму, підготовану Польщею у рамках Головування у Раді Європейського Союзу 2011. Про креативний потенціал Польщі і спільні з українцями проекти розмовляємо із директором Польського Інституту у Києві Ярославом Ґодуном.

- Головування в Євросоюзі – це шанс засвітитись на цілий світ. І Київ – це, певно, лише фрагмент програми..

- Саме так. Головування у Раді ЄС дає унікальний шанс для Польщі. Культурні події уже почали відбуватись у десяти столицях світу - не лише у Брюсселі та столицях країн-членів ЄС, але й у Москві, Токіо, Пекіні, Києві і навіть Мінську. Протягом ста днів у цих містах відбудеться 400 культурних подій, які об’єднані спільною назвою «I, Culture». Ми готові показати свої досягнення у різних сферах: від класичної музики, поезії та документального і німого кіно – до повного креативу: моди й анімації. Додам, що це найбільша від 1989 року презентаційна компанія, яка розповідає про Польщу.

- Розпочати презентацію із проекту за творами Станіслава Лема є достатньо символічним для України…

- Так, Лем народився у Львові, і на його творчості виховалось не одне покоління українців. На створення вуличної вистави «Планета Лем» авторів надихнула проза Станіслава Лема, його винятковий, сповнений гумором діагноз сучасного світу та роздуми про відносини між розвитком технологій та обмеженням людини. Ця вистава відкриє також Київський міжнародний театральний фестиваль «Дім Химер», у рамках якого окрім спектаклів польських театрів буде представлено також і польські театральні установи.

Але хочу відкрити ще одну несподіванку програми: композитор Кароль Шимановський.

Народжений у Тимошівці на Черкащині, він став одним із найбільших польських композиторів ХІХ століття. Його ім’я, пишуть поряд із Шопеном та Лютославським. Кияни зможуть почути його оперу «Король Роґер», лібрето до якої написане також уродженцем вашої землі – письменником Ярославом Івашкевичем із містечка Калич з-під Києва. Мешканці Тимошівки також зможуть послухати музику свого земляка, от лише рояль треба привезти…

- Пане Ґодун, Ви наголошуєте на походженні Шимановського лише українським читачам, чи ця інформація є і на офіційному сайті?

- Офіційний сайт культурних подій, безсумнівно, містить цю інформацію і не треба забувати також про сторінку Польського Інституту у Києві, на якій завжди можна знайти свіжу інформацію про події культурної програми в Україні. І хочу зазначити, що українські музиканти братимуть участь у постановці «Короля Роґера» у Києві. Це буде київський хор «Думка», оркестр Національної опери України, солістка Ольга Пасічник.

- У яких ще проектах задіяні українці?

- Українські музиканти входять до складу міжнародного симфонічного оркестру «I, CULTURE Orchestra», який є одним із ключових проектів нашої презентації. Цей оркестр унікальний за своїм етнічним складом - музиканти із країн Східного партнерства та Польщі. Особливою є і сама ідея його створення – понад сто молодих людей до 25 років вчаться чути, розуміти один одного і спільно творити на універсальній мові, якою є музика. До речі, свій дебют оркестр мав 24 серпня у Ґданську. А в Києві його можна буде послухати 27 жовтня у Національній опері.

Відомі українці – письменники Тарас Прохасько та Сергій Жадан, лауреати Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського, - працювали над аудіокнигою українських перекладів віршів Чеслава Мілоша. 2011 рік – це рік 100 річчя від дня народження Мілоша. І цього року його поезія зазвучить десятьма мовами світу: англійською, білоруською, іспанською, китайською, нідерландською, німецькою, російською, українською, французькою, японською, у виконанні таких відомих постатей як Стівен Фрай, Сергій Юрський наприклад. Графічне оформлення диску буде однакове на всіх мовах, але наповнення всюди різне. До нашої аудіокниги спеціально створено музику молодими українськими композиторами: Олексієм Шмураком, Богданом Сегіним та Максимом Коломійцем, яку було виконано Ансамблем Nostri Temporis.

Окрім аудіокниги, готується також до друку додаток, у якому будуть надруковані есе Миколи Рябчука, Юрія Андруховича, Александра Ф’юта, Кшиштофа Чижевського, Ярослава Грицака та ін., присвячені Чеславу Мілошу. У ньому також буде представлена і поезія Мілоша в українських перекладах Сергія Жадана та Тараса Прохаська. Так що, як бачите, культурна програма головування Польщі – це інтеграційний проект.

- Свого часу інтеграційним був фільм «Вогнем і мечем», чи побачимо ми обіцяний новий фільм Єжи Гоффмана «Варшавська битва. 1920»?

- Цей фільм (у форматі 3D) відкриє фестиваль «Молодість». До участі у церемонії ми запросили Єжи Гоффмана. Сподіваємось, що не забракне на сцені і акторів, що знімались у фільмі - Даніеля Ольбрихського, Боґуслава Лінди, Олександра Домогарова, Ольги Кабо.

Фільм представляє історичну подію – єдину від XVII століття переможну битву польської армії, яка вирішила долю війни з Червоною Армією. Як наслідок - була збережена незалежність Польщі та зупинене на 19 років просування «полум’я світової революції» до Європи. Я переконаний, що цей фільм викличе багато дискусій в Україні і може знайде зацікавлення серед українських дистриб’юторів.

Окрім стрічки Єжи Гоффмана на МКФ «Молодість» ми представимо й інші проекти, про три з яких я хотів би сказати більше. Передусім, це показ фільму «Маня. Історія працівниці тютюнової фабрики». Це є фільм, головну роль у якому виконала польська акторка Пола Неґрі – починаюча, на той час, зірка епохи німого кінематографу. Фільм було знято у Німеччині, а його режисером був угорець Еуґен Іллес. Під час показу, живий оркестр у залі гратиме спеціально створену до нього музику. Іншим проектом є показ Guide to the Poles (Поляки. Путівник) – цикл з п’яти документальних фільмів, що представляють сучасне польське суспільство та новітню історію Польщі крізь призму рок-музики, моди, ігор, іграшок, альпінізму та сексуального життя. Одну зі стрічок створив номінант премії Американської кіноакадемії «Оскар» - Бартек Конопка. Дуже цікавою та різноманітною буде також програма польського анімаційного кіно «Польська школа анімації. Її супутники та послідовники». Представлені фільми дуже різні за стилем та технікою, однак мають одну спільну рису - своєрідний прихований зміст. Ці абстракційні анімації створені саме для дорослої аудиторії, яка, спираючись на власний досвід та знання, зможе по–своєму сприймати зміст фільмів та винести з них щось для себе.

- А які плани на інші міста України?

- Польський Інститут завжди реалізує свої проекти у різних містах України. Наприклад невдовзі, популярна джазова співачка Анна-Марія Йопек зі своїм гуртом дасть концерти у Одесі, Коктебелі та Києві. До Львова, на Форум видавців приїдуть відомі польські письменники – Ольга Токарчук та Марек Краєвський, а також молоді поети. Окрім письменників і поетів, до участі у Форумі ми запросили легендарного Адама Міхніка – громадського діяча, публіциста, дисидента, політв’язня, активіста профспілкового руху «Солідарність», засновника і головного редактора найвпливовішого польського щоденного видання «Ґазета Виборча». Адам Міхнік у Львові прочитає лекцію «Чеслав Мілош та Нова Європа» та візьме участь у роботі круглого столу «20 років без СРСР».

У Львові, Харкові та Дніпропетровську у вересні-листопаді відбудуться дискусії, присвячені Чеславу Мілошу, модератором яких буде історик, професор Ярослав Грицак. Львівська конференція носитиме назву «Діалог цивілізацій», харківська – «Феномен центральноєвропейського спільного інтелектуального та духовного простору, створеного творчою елітою», дніпропетровська – «Пограниччя – зона усіх єресей». Їхніми учасниками будуть представники творчої та наукової еліти Польщі, України, Литви, Росії та Білорусі, серед яких визнані авторитети, представники різник культурних і цивілізаційних кіл та традицій: Мирослав Маринович, Анн Апплебаум, Анджей Менцвель, Оксана Забужко, Геркус Кунчюс та інші.

Хочу особливо відзначити, один наш спільних проект з фестивалем «Арт-поле» у містечку Уніж. Це театральний проект, що триватиме наступні п’ять років. Спеціально до фестивалю було збудовано сцену-гніздо, як є одночасно і мистецьким об’єктом - метафорою фестивальної взаємодії, і функціональною конструкцією. Вона є і арт-об’єктом, і певною метафорою фестивальної взаємодії, його символом, що базується на синергії.

- Польський Інститут часто відкриває нам нові зірки, які спалахують у польській культурі. Кого можете назвати зараз?

- Як державному чиновнику мені не випадає робити рекламу комусь одному. Але я скажу так: декілька років тому, коли я працював у Румунії, то за порадою Тадеуша Ружевича запросив молодого поета Томка Домбровського до Бухаресту і не пожалкував… Польський Інститут охоче підтримує саме молодих митців. І це вже стало державною політикою у Польщі. Саме держава стала найбільшим меценатом культури. Наприклад, держава фінансує створення фільмів молодими режисерами, турне молодих виконавців, переклади книжок молодих авторів, імена яких на ринку не є відомими і без підтримки їм було б важче пробитись.

Хочу згадати про ще один проект, що познайомить широку українську громадськість із новими іменами польських поетів – це презентаційна акція «Вірші у метро», яка розпочнеться 26 вересня і триватиме до 09 жовтня. Ядром цього проекту є експозиція віршів у вагонах Київського метрополітену - 30 віршів 30 сучасних польських поетів – від класиків: Чеслав Мілош, Віслава Шимборська, Тадеуш Ружевич, Збіґнєв Герберт - до талановитої молоді: Яцек Денель, Кшиштоф Сівчик та інших. Експозиції у метрополітені будуть супроводжуватись авторськими зустрічами, конкурсом хайку, фестивалем поетів-перформерів Spoke’N’Word on Tour, семінарами з підготовки до слем-турнірів та рекламною кампанією. «Вірші у метро» вже представили у Лондоні, зараз з ними можна ознайомитись у паризькому метро, потім надійде черга Мадрида, Києва, Пекіна, Токіо, Брюсселя та Люксембурга.

- І скільки така широка промоційна діяльність коштує бюджету держави?

- Головування Польщі загалом виносить 429,5 млн.злотих – це трохи понад 100 млн. євро. Журналісти навіть порахували, що кожному поляку це коштувало трохи більше 11 злотих.

Розмовляла Ольга Рось, Українсько-польський журналістський клуб «Без упереджень»