Розвиток громадянського суспільства у нових умовах

Поділитися
Для Міжнародного фонду «Відродження» (МФВ), як й для всієї країни, минулий, 2010 рік був складним і суперечливим.

Для Міжнародного фонду «Відродження» (МФВ), як й для всієї країни, минулий, 2010 рік був складним і суперечливим. За попереднього керівництва держави інституції громадянського суспільства України мали свободу діяльності - однак так і не стали потрібними тій владі для демократичних реформ.

У минулому році нова влада декларувала наміри проведення ряду необхідних реформ - однак здійснювала їх у не системний та суперечливий спосіб. Повернення до Конституції 1996 р., яким було перерозподілено ряд владних повноважень до президентської гілки влади, було неоднозначно сприйняте суспільством. В цілому позитивне нове законодавст­во щодо судової реформи на практиці може ставити суддів у залежність від влади. Податковий кодекс, який спричинив значні протести підприємців, віддає перевагу інтересам великого бізнесу порівняно з малим і середнім, та не обмежує можливості корупції з боку податківців. Нові правила зовнішнього тестування створили певні умови для повернення корупції при вступі до вузів.

Відбувалося погіршення ситуації з дотриманням прав людини, зі свободою слова, правом на мирні зібрання. Почалися судові переслідування правозахисників, чого у попередні роки не спостерігалося. Служба Безпеки України здійснювала перевірку громадських організацій для з’ясування, чи не спрямовуються гранти МФВ на вибіркову виборчу допомогу.

Все це висвітлило одну з головних вад влади - нерозуміння значення та відсутність повноцінного діалогу з громадянським суспільством. А без цього навіть добрі наміри реформ приречені на невдачу. У тих державах, до стандартів яких, принаймні на словах, прагне влада, брак такого діалогу є ознакою недемократичності, непідзвітності, закритості.

У 2010 році Міжнародний фонд «Відродження» продовжив підтримувати проекти, які допомагають громадянам вирішувати різноманітні практичні, значимі, проблеми на місцях, громадські ініціативи, які намагаються зробити владу підзвітною і прозорою. МФВ сприяв відкриттю нових регіональних центрів правової допомоги населенню, що особливо важливо для становлення правового, справедливого суспільства. Вже другій рік поспіль Фонд здійснював антикризову програму, завдяки якій тисячі дітей, людей з особливими потребами, молодь, дитячі садки, школи та інтернати, академічні видання, які потерпали внаслідок фінансово-економічної кризи, отримали можливість пережити та до певної міри подолати кризові явища. Ми підтримували незалежний моніторинг перших 100 днів дії Уряду, та протягом усього року - роботу експертів над законодавством; громадський контроль за діяльністю правоохоронних органів, за формуванням громадських рад при органах виконавчої влади, чесне проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Фонд сприяв реформам у галузі ЖКГ, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, надавав допомогу органам самоорганізації населення, захисту прав пацієнтів, розвитку хоспісів, розвитку суспільної толерантності та інтеграції Рома у суспільство, розвивали нові медіа та електронне урядування. Особлива увага приділялася протидії намаганням впровадити різні форми обмеження свободи слова. Серед наших пріоритетів було сприяння європейській інтеграції України, зокрема, лібералізації візового режиму між Україною та ЄС, а також розвиток зв’язків між неурядовими організаціями України, Європи та пострадянських країн.

Ми щиро вдячні всім нашим численним друзям і партнерам, підтримка яких дала змогу реалізувати цілий ряд важливих ініціатив. У цьому короткому Звіті Фонду ви маєте можливість ознайомитися з деякими із успішних проектів, здійсненими вітчизняними громадськими організаціями за підтримки МФВ у минулому році. Повну інформацію про підтримані у 2010 році проекти, а також стратегічні пріоритети та діяльність програм ви знайдете на інтерактивному веб-сайті www.irf.ua .

Євген Бистрицький,
Виконавчий директор
Міжнародного Фонду
«Відродження».

Посилення впливу громадських організацій в Україні

Програма «Посилення впливу громадянського суспільства» (керівник - Олексій Орловський) створює умови для діяльності неурядових організацій через сприяння їхньому вмінню та ініціативності брати участь в ухваленні рішень загальнодержавного та місцевого рівня, захищати права громадян як кінцевих споживачів державних та комунальних послуг. Тут ми хотіли б відзначити лише кілька успішних громадських ініціатив серед 147 проектів, які у 2010 році підтримала Програма.

Формування громадських рад при органах влади. Завдяки проекту Українського незалежного центру політичних досліджень, було проведено інформаційну кампанію та забезпечено надання консультацій з формування громадських рад при органах виконавчої влади шляхом проведення семінарів для представників неурядових організацій та органів влади, а також через створення спеціалізованого сайту. Незважаючи на всі складнощі формування цих рад, неурядові організації, значною мірою завдяки підтримці цього проекту, отримали можливість увійти до їх складу. Проект буде продовжено, щоб врахувати помилки попередніх років та допомогти громадським радам працювати ефективно: здійснювати попередню експертизу рішень влади, надавати консультації для проведення державної політики у певній галузі.

За підтримки Програми та завдяки зусиллям громадських організацій було розроблено та передано у власність Секретаріату Кабінету Міністрів України електроннй реєстр громадських експертиз. Наразі Секретаріат КМУ проводить роботи з наповнення реєстру. До уваги зацікавлених громадян: віце-прем’єр-міністром України було надано окреме доручення органам виконавчої влади щодо необхідності періодичного подання даних для розміщення їх у реєстрі.

Підтримка громадського контролю за місцевою владою. Експерти Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення» розробили проект Закону України «Про загальні збори (конференції) членів територіальної громади за місцем проживання». Закон передбачає врахування рішень загальних зборів (конференцій) членів громади органами місцевого самоврядування в їхній діяльності. Необхідність ухвалення такого закону була передбачена ще в 1997 році з прийняттям Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Втім, за цей період реальних кроків, спрямованих на розвиток цієї форми локальної демократії, зроблено не було. На разі законопроект передано на розгляд профільного комітету Верховної Ради України: чекаємо на результат.

Організація «Комітет прямої дії» продовжила громадську кампанію, підтриману програмою спільно з Програмою UNITER та Фондом «Східна Європа», і захистила права автомобілістів Києва. У квітні 2010 р. за позовом активістів «Комітету прямої дії» Київський окружний адміністративний суд визнав незаконним блокування коліс автомобілів, впроваджених КП «Київпастранс». Це рішення підтвердив і Київський апеляційний суд. Зараз «Комітет прямої дії» планує надавати допомогу у поданні індивідуальних судових позовів до цього комунального підприємства щодо повернення необґрунтовано стягнутих сум платежів.

Громадська організація «Лабораторія малого бізнесу» підготувала ряд змін щодо впорядкування землекористування через створення спеціальних електронних баз даних, які було впроваджено місцевою владою. Результатом стало суттєве збільшення збору орендної плати за користування земельними ділянками у м. Славутичі Київської області. Платежі з юридичних осіб до міського бюджету у першому півріччі 2010 року зросли на третину, а з фізичних осіб за перших 6 місяців року було зібрано майже стільки ж орендної плати, як і за весь 2009 рік.

Дії громадськості з реформування житлово-комунального господарства. Маємо визнати, що прихід до влади в Міністерстві з питань ЖКГ України нової команди призвів до суттєвого покращення рівня співпраці цього органу виконавчої влади з неурядовими організаціями та донорськими структурами. Це сприяло тому, що у 2010 році Програма спрямувала значну частину своїх зусиль на підтримку реформ саме в цій сфері. Загалом за напрямком «підтримка ОСББ» програмою було підтримано 12 проектів у 8 регіонах України. Серед найбільш значущих досягнень:

«Асоціація захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг «Наш дім» та «Центр підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск» за підтримки програми створили ресурсний центр для ОСББ Дніпропетровська: розроблена модель управління житловим фондом ОСББ керуючою компанією. Видано посібники, у яких висвітлено майнові, організаційні та фінансові аспекти діяльності ОСББ, наведено законодавчі акти, типові зразки потрібних документів.

Львівською громадською організацією «Центр досліджень місцевого самоврядування» створено тренінговий центр для майбутніх управителів й керівників ОСББ. Організація підготувала та видала практичний посібник «Професійне управління житловою нерухомістю». Фахівці Центру розробили систему, яка дозволить автоматизувати і спростити систему бухгалтерського обліку і розрахунку тарифів для ОСББ.

За підтримки МФВ громадська організація «Асоціація інвесторів будівництва жилого будинку» захищала права громадян, які вклали кошти в спорудження житла. 35 ініціативним групам надали безкоштовні юридичні консультації, з представленням їхніх інтересів у судах. Інвестори створили три житлово-будівельних кооперативи, які в перспективі мають перебрати на себе функції забудовника та допомогти інвесторам самостійно добудувати проінвестоване ними житло. Детальніше дивіться тут.

Розвиток е-врядування. У 2010 році за підтримки програми та у співпраці з Державним комітетом інформатизації України та МФВ, 27 квітня 2010 року при Державному підприємстві «Держінформресурс» було відкрито Національний центр електронного урядування. У грудні 2010 р. Кабінет Міністрів України за активної участі Громадської ради з питань інформаційно-комунікаційних технологій та експертів Фонду ухвалив «Концепцію розвитку електронного урядування в Україні». Програма допомагає у поширенні в Україні естонського досвіду, який є найкращим у сфері е-врядування в Європі. Впроваджується е-урядування і в регіонах України: у червні 2010 року Миколаївська міська рада ухвалила програму впровадження е-врядування у місті. Цей документ став першою програмою, ухваленою на рівні органів місцевого самоврядування в Україні та яку підтримав Фонд.

Утвердження верховенства права

Програма «Верховенство права» (керівник - Роман Романов) підтримує ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на захист прав людини та основоположних свобод, сприяє підвищенню правових знань у громадян на всеукраїнському та місцевому рівнях, що реально допомагає людям повсякденно вирішувати важливі для їхнього життя питання.

Посилення правових можливостей бідних верств населення. Цей напрямок «Верховенство права» розвиває з кінця 2009 р. у співпраці з Правовою Ініціативою Відкритого суспільства (Нью-Йорк, Будапешт) та за часткової підтримки Фонду Віктора Пінчука. Безоплатну правову допомогу громадянам надають Центри правової інформації та консультацій. Жителі переважно невеликих громад, віддалених міст і сіл отримали можливість ефективно розпоряджатися своїм майном, захищати себе від свавілля недобросовісних роботодавців, а також використовувати наявну систему соціального захисту. Протягом 2010 р. більше 10 000 громадян звернулися за допомогою до цих Центрів.

Серед результатів роботи Центрів у 2010 році - розробка проекту Положення про Уповноваженого із захисту прав членів територіальної громади на Херсонщині; системна правова підтримка створенню кооперативів із вироблення та збуту сільськогосподарської продукції в селах Луганської області; правопросвітницькі кампанії із захисту права власності на землю в сільській місцевості на Хмельниччині. Більше третини звернень стосувалися питань соціального забезпечення. Мережею Центрів правової інформації та консультацій проведені публічні заходи щодо безвідповідальної відмови органів влади у наданні надбавок до пенсій тим громадянам, які мають на це законне право.

Мережа налічує 15 Центрів у 6 областях України - Волинській, Хмельницькій, Київській, Полтавській, Луганській, Херсонській областях. У грудні 2010 року Фонд підтримав ряд проектів, які передбачають розширення мережі ще на 5 регіонів України. Подальше впровадження Ініціативи має посилювати спроможність людей захищати та відстоювати свої права самостійно.

Права людини в діяльності органів внутрішніх справ. Навесні 2010 р. відбулися негативні зміни у стосунках МВС із організаціями громадянського суспільства. Значна кількість ініціатив, що реалізовувалися за підтримки МФВ і отримали схвалення як з боку громадян, так і працівників МВС, були зупинені. Було демонтовано встановлений у Жовтневому райвідділі МВС пілотний електронний реєстратор відвідувачів, який давав можливість отримати громадянам підтвердження свого перебування у райвідділі, давав інформацію про структуру райвідділу, можливості отримання правової допомоги, тощо - те, що робить дії міліції прозорими та підзвітними. Фактично припинила своє існування Громадська Рада з прав людини при МВС України. Було звільнено помічників Міністра з прав людини в усіх областях України. Мобільні групи, що здійснювали громадський контроль за додержанням прав затриманих осіб у районних відділах міліції та ізоляторах тимчасового тримання, припинили свою діяльність. За таких обставин Програма суттєво посилила підтримку громадськості, яка відслідковує додержання прав людини правоохоронними органами.

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини у діяльності
правоохоронних органів (УМДПЛ)
стала наступником управління з моніторингу прав людини в МВС України, яке й було ліквідоване за рішенням Міністра внутрішніх справ України навесні 2010. Трирічний досвід роботи управління не лише не були втрачений, а й став основою для формування нової системи громадського контролю за діяльністю МВС України та інших правоохоронних органів. Організація проводить системний всеукраїнський моніторинг дотримання прав людини та основоположних свобод. Інформація про організацію доступна на сайті Асоціації УМДПЛ.

Вперше було проведено регіональне соціологічне дослідження оцінки діяльності органів внутрішніх справ. За підтримки Програми у 2010 році Харківський інститут соціальних досліджень, використовуючи адаптовану до українських реалій британську методологію - British crime survey, провів опитування громадської думки мешканців Харкова про те, як вони оцінюють діяльність міліції . Як показали результати дослідження, лише 30% опитаних вважають, що міліція добре виконує свою роботу, близько 25% - взагалі не можуть дати міліції будь-яку оцінку. В той же час, система звітності міліції, що діє в Україні ще з радянських часів, щороку дає майже 100% показник розкриття злочинів, до якого і вимушені «підганяти» показники працівники органів внутрішніх справ.

За підсумками дослідження та його обговорення було надано рекомендації щодо впровадження нової методики оцінки роботи органів внутрішніх справ, що враховуватиме такі показники як рівень довіри населення, задоволеність роботою міліції, відчуття безпеки тощо. Рекомендації було спрямовано до відповідних органів влади. На початку 2011 року МВС було видано наказ, у якому результати репрезентативного соціологічного опитування щодо довіри правоохоронцям було визначено одним з критеріїв оцінки роботи міліції.

Забезпечення доступу до суспільно-важливої інформації. Представлені Східноукраїнським центром громадських ініціатив (СЦГІ) результати всеукраїнського моніторингу доступності генеральних планів міст України засвідчили: в Україні доступ до генеральних планів міст обмежений грифами «Для службового користування» (ДСК). Це не передбачено жодним нормативним актом і створює поле для зловживань посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Національна кампанія за скасування грифів обмеження доступу до генеральних планів міст включала проведення громадських обговорень в усіх обласних центрах України, прес-конференції, публікації в ЗМІ, судове та адміністративне оскарження незаконних відмов у наданні картографічної інформації міськими радами, вироблення пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання доступу до генпланів (//totalaction.org.ua). Результатом співпраці СЦГІ із Мінрегіонбудом, СБУ, органами прокуратури та міськими радами 196 українських міст стали зміни в законодавстві України. Ухвалений 13.01.2011р. Верховною Радою Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який уперше зобов’язав публікувати генплани населених пунктів на веб-сторінках органів місцевого самоврядування та у місцевих періодичних друкованих ЗМІ. Детальна інформація про цю та інші громадські ініціативи, спрямовані на забезпечення доступу до інформації про діяльність влади - на сайті
«Право Знати».

Суспільно відповідальні медіа

Метою діяльності Програми «Засоби масової інформації» (керівник - Віталій Замніус) є формування в Україні професійної та суспільно відповідальної журналістикик.

Доступ до публічної інформації. Ухвалення Закону «Про доступ до публічної інформації» було вимогою громадянського суспільства України. Програма ЗМІ впродовж багатьох років наполегливо підтримувала розробку законодавчих пропозицій, спрямованих на забезпечення свободи слова та утвердження європейських стандартів у сфері ЗМІ, забезпечення доступу до суспільно важливої інформації. Це відбувалося, зокрема, і через багаторічну підтримку роботи Громадської ради при парламентському Комітеті з питань свободи слова та інформації. У 2010 р. Програма підтримала роботу експертної групи, яка працювала над законопроектом про доступ до публічної інформації, який був-таки ухвалений у січні ц.р. Верховною Радою України. Завдання Закону - зробити діяльність влади більш прозорою. Так, наприклад, Закон забороняє обмежувати доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами та державним або комунальним майном.

Навчання журналістів можливостям нових медіа. На це був спрямований проект «Інтерньюз-Україна» «Зимова Школа з нових медіа MediaNext для студентів журналістики та медіа-активістів». Тренінгові ініціативи щодо нових медіа були також підтримані в багатьох регіонах України, зокрема, в Луцьку, Криму, на Черкащині, в Донецьку, на Житомирщині та ін. Загалом було реалізовано 29 проектів, більшість з яких - у регіонах.

Програма також підтримала розробку фахівцями КНУ Т.Шевченка навчальних курсів з нових медіа для регіональних вищих навчальних закладів та організацію низки тренінгів для викладачів. Це допоможе зробити журналістську освіту більш якісною та сучасною. Детальніше про проект можна прочитати на його сайті.

Школа професійної журналістики «Нова Україна». Цей проект «Лабораторії законодавчих ініціатив», ініційований Програмою у 2009 р., має на меті формування спільноти професійних журналістів в Україні. У межах навчального курсу, який складається з чотирьох чотириденних сесій, основна увага надавалася не лише набуттю фахових навичок та професійних знань, а й соціальним, політичним, гуманітарним дисциплінам. Загалом у Школі взяли участь 45 молодих журналістів. Докладніше див. тут.

Моніторинг та захист прав журналістів та ЗМІ. Програма підтримувала проекти з моніторингу дотримання прав журналістів та ЗМІ, проведений Інститутом Масової Інформації, а також моніторингу дотримання журналістських стандартів (організатор - ГО «Телекритика»), підтримувала незалежні агенції журналістських розслідувань (наприклад, "Свідомо") тощо. З огляду на загрози відновлення цензури та активізації самоцензури, у 2011 році програма надаватиме більше уваги саме цьому напрямку.

Подолання наслідків фінансово-економічної кризи в Україні

В Україні так і не було вироблено спеціальної державної стратегії подолання короткотривалих та довготривалих наслідків фінансово-економічної кризи, наслідки якої відчули майже усі громадяни. Нестачу бюджетного фінансування особливо відчувають вразливі верстви населення країни - діти з малозабезпечених родин, пенсіонери, люди з особливими потребами. На цей виклик відповідає Антикризова гуманітарна програма (директори проектів - Руслан Краплич, Катерина Смаглій). Програма реалізується в Україні за ініціативою Інституту Відкритого Суспільства та Фонду. У ряді областей (Вінницька, Волинська (м. Луцьк), Донецька, Сумська) допомога від Програми була доповнена коштами від місцевих державних адміністрацій, з якими було укладено відповідні меморандуми про співпрацю.

Надання соціальних послуг громадськими і благодійними організаціями. Серед інших проектів цей конкурс підтримав 15 проектів, що передбачали покращення соціальних послуг, які надаються громадськими організаціями та благодійними фондами різним верствам населення (соціальним сиротами, дітям з багатодітних та малозабезпечених родин, молоді, самотнім малозабезпеченим пенсіонерам, особам з особливими потребами, громадянам, які втратили роботу внаслідок кризи). Діяльність за цим напрямком продовжується у 2011 р. у консорціумі з Міжобласним благодійним фондом «Фонд розвитку Карпатського Єврорегіону» та Всеукраїнським благодійним фондом «Крона».

Літній відпочинок дітей пільгових категорій. Влітку 2010 р. за підтримки програми було організовано 43 літні табори, у яких відпочивали близько 4500 дітей, що майже удвічі більше, ніж минулого 2009 року.

Надання соціальних послуг дітям-інвалідам. 24 гранти було надано за результатами конкурсу проектів, проведеного спільно з Благодійним Фондом «Крона». Більш як 3000 дітей-інвалідів надається щоденна допомога, психологічна та соціальна реабілітація, проводяться заняття з підготовки до школи.

Підтримка середніх шкіл та дитячих дошкільних закладів. За двома конкурсами, які передбачали підтримку груп подовженого дня та покращення санітарно-побутових закладів освіти у районних центрах, селищах міського типу та селах було профінансовано 138 проектів практично у всіх регіонах України. Осередки громадської активності долучилися до ремонтів шкільних класів, ігрових кімнат, дитячих майданчиків, харчоблоків; здійснювали закупівлі меблів, книжок, методичної літератури, - без всього цього ці дитячі шкільні групи не могли працювати. Програма надала підтримку роботі дитячих садків сімейного типу, Центрів розвитку дитини, Центрів антикризового батьківства. Ці заклади можуть не лише збільшити число дітей, охоплених дошкільним вихованням, але й дати поштовх новому типу приватного підприємництва.

Благодійний «Фонд розвитку Приірпіння» реалізував два успішні проекти з надання комплексної допомоги дитсадкам у містах Ірпінь та Буча Київської області. Було відкрито дві додаткові групи у ДНЗ № 2 «Горобинка» (м. Буча). Кількість вихованців закладу збільшилася з 108 до 170 дітей, що значно покращило доступ дітей до знань та краще підготувало їх до школи. А дитсадок «Дзвіночок» (Ірпінь), зміг перейти з 6-годинного на 12-годинний робочий день. Проекти реалізувалися в тісній співпраці з батьківськими комітетами, активізували місцеву громаду. Під час проведення ремонтних робіт у садочку №25, які були завершені усього за два тижні, працівники садка та батьки приступали до роботи о 7 ранку і закінчували об 11 вечора. До співфінансування цієї ініціативи долучилися і депутати місцевих рад.

Підтримка культурницьких, просвітницьких та мистецьких ініціатив. За цим напрямком було надано 25 грантів, в межах яких були підтримані культурницькі, просвітницькі та мистецькі неурядові організації та структури. Можливості для реалізації цих проектів обмежилися під час фінансово-економічної кризи, і донорська допомога дозволила їх здійснити. Було підтримано гуманітарні проекти у сфері культури та мистецтва; асоціації та спілки митців; дитячі творчі колективи; суспільно-гуманітарні журнали, аналітичні і популярні мистецькі журнали та гуманітарні часописи й видавництва, що спеціалізуються на виданні фундаментальної науково-гуманітарної літератури; громадські організації, що допомагають митцям-аматорам, які належать до категорії осіб із особливими потребами.

Сприяння європейській інтеграції України

Європейська программа (директор програми - Ірина Соло­ненко) сприяє європейській інтеграції України шляхом фінансової й експерт­ної підтримки громадських ініціатив.

Зміна влади в Україні у 2010 р. змінила і контекст відносин між Україною та Європейським союзом. ЄС вітав демократичний характер виборів в Україні та обіцянки рішучих реформ з боку нової влади. Європейський парламент рекомендував надати Україні перспективи членства. Європейська Комісія вперше конкретизувала пріоритети реформ, очікуваних від України, доповнюючи Порядок денний асоціації, головний політично зобов’язуючий документ у відносинах Україна - ЄС з кінця 2009 року. Україні було надано План дій щодо лібералізації візового режиму з переліком необхідних реформ.

Попри цю позитивну динаміку, внутрішні події в країні протягом 2010 р. спричинили явне зниження рівня демократії, що ускладнило діалог України та ЄС. В цих умовах Програма особливу увагу приділяла підтримці наступних ініціатив (наведемо лише частину з них).

Громадський контроль за виконанням євроінтеграційних зобов’язань України. Європейська інтеграція є основою і орієнтиром для реалізації внутрішніх реформ у країні у майже всіх сферах. Відтак громадський моніторинг допомагає діагностувати, наскільки риторика і декларації про реформи та європейський вибір України збігаються з реальними діями Уряду. Напередодні саміту Україна - ЄС у листопаді 2010 р. незалежні експерти констатували, що Україна виконала лише 4 з 60 пріоритетів реформ, передбачених Порядком денним асоціації з ЄС. Громадський моніторинг виконання Порядку денного асоціації Україна - ЄС реалізує консорціум чотирьох незалежних аналітичних центрів (Український незалежний центр політичних досліджень, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Центр політико-правових реформ - загалом 30 експертів) за медійної підтримки МГО «Інтерньюз-Україна» і у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Перспектива безвізових подорожей до Європи як питання внутрішньої політики. Надання Україні Плану дій з лібералізації візового режиму з боку ЄС у листопаді 2010 р. стало одним з результатів адвокаційних зусиль організацій громадянського суспільства, зокрема, ініціативи «Європа без бар’єрів». Протягом 2010 р. ця ініціатива вивчала стан виконання законодавчих вимог на шляху до безвізового режиму, організовувала комітетські слухання у Верховній Раді, налагодила співпрацю з західноєвропейськими аналітичними центрами, що мають успішний досвід лобіювання безвізового режиму для країн Західних Балкан. Отже, Програма допомагає активній громадськості та ЗМІ консолідувати зусилля і вимагати від влади здійснення внутрішніх реформ, які зроблять Україну реальним претендентом на безвізовий режим з ЄС.

У жовтні 2010 р. представникам консульських служб країн-членів ЄС та Шенгенської зони було представлено результати четвертої щорічної хвилі громадського моніторингу видачі віз громадянам України. За даними моніторингу, Угода про спрощення оформлення віз між Україною і ЄС у 2010 році виконувалася краще, ніж у 2008 році, але у порівнянні з 2009 роком подальшого помітного прогресу не досягнуто (дані ініціативи «Європа без бар’єрів»:

лише 12% шенгенських віз, виданих громадянам України є річними

менше 1% - візи терміном на 2,3 чи 5 років

30% заявників змогли отримати безкоштовні візи

у понад 80% випадків термін видачі заявок не перевищує 10 днів

рівень відмов - 4,6% (офіційні дані) та 7% (опитування)

А аналіз офіційних даних вказує на те, що:

громадяни України отримують біля 9,2% всіх віз Європейського Союзу
(друге місце у світі після РФ (29,4%)

1 віза ЄС припадає на 41 громадянина України
(удвічі менше, ніж у Білорусії - 1 віза на 21 громадянина)

майже 40% віз країн-членів ЄС в Україні видано консульствами Польщі

За різними показниками якості консульських послуг було складено «рейтинг» шенгенських консульств в Україні. Найкращою за сукупністю усіх показників визнано консульську службу Угорщини, найгіршою - консульську службу Греції.

Наближення української екологічної політики до стандартів ЄС. Сьогодні забруднення навколишнього природного середовища в Україні у кілька разів перевищує відповідні показники у розвинутих країнах світу. Значною мірою наслідком цього є мала тривалість життя в Україні порівняно з європейськими державами (у середньому близько 66 років, у той час як у Швеції - 80, у Польщі - 74). У січні 2011 року набув чинності Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики до 2020 року», ухвалений Верховною Радою 1 грудня 2010 року. Значною мірою це стало заслугою української громадськості, яка пильно відстежувала процес обговорення та ухвалення цього документа і неодноразово висловлювала занепокоєння непрозорістю процесу, вимагала його доопрацювання та відкритого обговорення. Ухвалена Стратегія містить положення, виконання яких дозволить наблизити українську екологічну політику до вимог ЄС. Серед економічних інструментів з’явився основний стимулюючий чинник для підприємств-забруднювачів - збільшення плати за скидання одиниці маси забруднюючої речовини до європейського рівня з врахуванням токсичності. (Детальніше дивіться на сторінці екологічної громадської організації «Мама-86»)

День Європи в Україні як загальнонаціональне свято. У травні 2010 р. понад 10 тисяч громадян України взяли участь у вуличних акціях, естафетах, квестах, ярмарках, форумах, дебатах, семінарах, турнірах, вікторинах, фотовиставках та конкурсах малюнку на європейську тематику, проведених Мережею центрів європейської інформації у 15 регіонах України. Крім того, жителі та гості Києва, Миколаєва, Севастополя та Львова стали учасниками та глядачами «європейських парадів», що урізноманітнили формат традиційного «Дня Європи». Європейські паради у містах України стали, фактично, першими вуличними демонстраціями на підтримку європейської інтеграції України, європейських цінностей й стандартів життя.

Міжнародне партнерство громадськості

Програма «Схід-Схід» МФВ слугує майданчиком для обміну кращим досвідом між громадськими організаціями країн посткомуністичного простору. Протягом 2010 року програма (керівник - Тетяна Кухаренко) підтримала 20 міжнародних проектів в Україні, забезпечила участь 130 українських громадських активістів і експертів у заходах партнерських організацій за кордоном.

Моніторинг доступу до публічної інформації. За підтримки програми МФВ «Схід-Схід» групою аналітиків із України, Азербайджану, Грузії і Киргизстану здійснено порівняльний аналіз стану прозорості діяльності та підзвітності влади щодо використання державного бюджету у різних сферах. Україні рекомендовано розвивати веб-сторінки органів центральної влади для адекватного представлення публічної інформації та оптимізувати присутність місцевих органів влади в Інтернеті. Детальніше дивіться тут.

На конференції в Києві експерти з розвитку енергетичного сектору (з України, Азербайджану, Грузії, Казахстану і ряду країн ЄС) представили переваги членства України в ЕІТІ (Ініціативі прозорості видобувних галузей). Українському уряду було надано конкретні рекомендації, як знизити рівень корупції у державі через впровадження принципів ЕІТІ: прозорості звітності держави за одержані надходження та регулярної публікації інформації про платежі компаній енергосектору на користь держави. Українським НУО рекомендовано втілювати ініціативу «Публікуй, за що платиш», аби кожному платникові податків були зрозумілі принципи формування тарифів на енергоносії, а також як використовуються надходження до держбюджету з енергетичного сектору.

Міжнародний досвід забезпечення прав людей із особливими потребами. У містах Полтава (Україна) й Острава (Чехія) відбулися міжнародні практичні конференції, які стосувалися проблем людей з інвалідністю та їх інтеграції до суспільного життя. Полтавська конференція, у фокусі якої були проблеми бар”єрності середовища для людей з особливими потребами, переконала владу міста у необхідності введення з наступного року у мережу муніципального транспорту 10 додаткових низькопольних тролейбусів, які допоможуть людям на інвалідних візках долати великі відстані та незручні дороги. Протягом чеської зустрічі учасники дізналися про найкращі європейські практики з навчання та відбору соціальних працівників для роботи з людьми з особливими потребами, залучення інвалідів до спортивних і культурних заходів, інклюзивної і спеціальної освіти, працевлаштування, інтеграції їх у суспільство, що є нормою виконання Конвенції про права інвалідів.

Наприкінці 2010 року Програма розпочала пілотну ініціативу, оголосивши конкурс «Обмін найкращими практиками самоорганізації між неурядовими організаціями України» за моделлю міжнародних обмінів. Загалом було підтримано 13 ініціатив, які охоплять громадськість усіх регіонів України. Таким чином, охочі матимуть змогу обмінятися досвідом у таких сферах, як: організація ОСН, виконання соціальних замовлень з місцевих бюджетів, розвиток сільських громадсько–активних шкіл та цілий ряд інших. Запрошуємо долучатися до участі. Детальніша інформація - тут.

Покращення якості освіти

Освітня програма МФВ (керівники Георгій Касьянов та Олена Заплотинська) підтримує громадські ініціативи щодо системних змін, які наближують освітню галузь України до найкращих європейських практик.

Громадська кампанія «За чесний вступ - 2010». У зв’язку із змінами у керівництві МОН на початку 2010 р. та дискусією щодо подальших перспектив зовнішнього незалежного оцінювання в Україні, коаліція громадських організацій провела інформаційну кампанію на підтримку системи зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) - «За чесний вступ 2010». За час проведення кампанії помітно зросла частка тих громадян, які вважають систему ЗНО більш чесною системою оцінювання знань абітурієнтів - з 32,4 % у 2008 до 40,8% у 2010 (за результатами опитувань Фонду «Демократичні ініціативи» у 2008 та 2010 рр.). Водночас 82,7 % студентів стверджують, що їхнім батькам не довелось вдаватися до корупційних схем заради вступу дітей до вузу (за результатами опитування студентської молоді Інститутом соціальної та політичної психології АПН України).

Ситуація із впровадженням зовнішнього незалежного оцінювання в Україні залишається суперечливою та вимагає підвищеної уваги з боку громадськості. У липні-серпні 2010 р. Коаліція громадських організацій «ОПОРА» та Комітет виборців України за підтримки МФВ і ряду інших донорських організацій спостерігали за вступною кампанією до ВНЗ у всіх областях України. Спостереженням було охоплено 55 найпрестижніших вузів. Близько 2 000 консультацій надала «гаряча лінія» юридичної допомоги абітурієнтам, чиї права було порушено під час прийому документів та зарахування до навчальних закладів. Громадським організаціям вдалося привернути увагу до «фальшивих» дипломів переможців олімпіад, порушень у роботі приймальних комісій, порушень термінів прийому та зарахування тощо. Рекомендації щодо поліпшення процедур прийому до ВНЗ України було спрямовано до Міністерства освіти і науки України.

Право та освіта. Підтримано розробку й апробацію навчальних курсів «Освітнє право» у вищих навчальних закладах; створено першу безкоштовну юридичну консультацію он-лайн для освітян. Вперше підтримано ініціативу надання юридичної допомоги та забезпечення судового супроводу осіб, права яких було порушено під час вступу до вищих навчальних закладів, та проведення тренінгів з первинної правової допомоги для громадських спостерігачів за вступною кампанією 2010 р.

Управління і фінансування в освіті: можливості змін. У 2010 р. фінансування освіти в Україні зросло до 6,6% ВВП. Однак галузь постійно відчуває брак коштів. На думку експертів, які проводили дослідження системи фінансування шкільної освіти у Києві, Львівській та Донецькій областях, це пояснюється, передусім, неефективним використанням бюджетних коштів, розпорошеною системою управління, надмірною централізацією та розгалуженістю мережі навчальних закладів при тенденції зменшення кількості учнів. Громадські організації виробили рекомендації щодо оптимізації системи фінансування освіти на центральному та регіональному рівнях. Для керівників загальноосвітніх шкіл було підготовлено практичний посібник «Шкільний бюджет» та проведено тренінги у Києві та 7 регіонах України.

Впровадження інклюзивної моделі освіти. Доступ до якісної освіти для людей з особливими потребами залишається актуальною проблемою в Україні. За підтримки Освітньої програми МФВ було розроблено Проект базової концепції інклюзивної освіти в Україні та пакет пропозицій щодо внесення відповідних змін до законодавства. Міністерство Освіти та науки України оприлюднило Концепцію для громадського обговорення. У свою чергу, Кабінет Міністрів видав розпорядження «Про затвердження плану заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року».

570 перекладів кращої світової літератури українською

У 1999 - 2010 рр. Програма «Соціальний капітал та академічні публікації» СКАП (керівник - Тарас Лютий) допомагала перекладам і виданням українською мовою найважливіших зарубіжних праць зі всіх базових гуманітарних і суспільних дисциплін. На сьогодні видано вже 570 найменувань перекладів. Незва­жаючи на те, що Програма з 2010 р. фактично припинила свою ґрантову діяльність, вона шукає потенційних донорів, щоб використати досвід і напрацювання програми в цьому напрямку. Жодна інституція в Україні не має такого досвіду й не сприяла виданню такої кількості перекладів українською. Програма СКАП готова виступити в якості дорадчого або виконавчого органу щодо підтримки книговидання. На завершення Програма підтримала переклад і адаптацію «Європейського словника філософій» до українського контексту («Дух і Літера» та Молодіжна громадська організація «Молодіжний гуманітарний центр»). Разом з Польським інститутом у Києві та Освітньою програмою МФВ було підтримано чотири переклади польської літератури за тематикою викладання історії, з питань толерантності та громадянського виховання.

Громадське здоров’я

Діяльність програми (керівники - Вікторія Тимошевська, Олена Кучерук) спрямована на захист в Україні прав людини в царині охорони здоров’я та на забезпечення рівного доступу вразливих верств населення до профілактичних і лікувальних програм.

Захист прав пацієнтів, які потребують паліативної допомоги. Хто переживав трагедії максимально важких хворих рідних, той зверне увагу на діяльність наступних громадських організацій: Рівненське обласне відділення мережі людей, що живуть з ВІЛ (ЛЖВ), Київське міське відділення мережі ЛЖВ та «Інститут правових досліджень і стратегій». Вони задокументували порушення прав паліативних пацієнтів в Україні, які перебували в загальних стаціонарах, хоспісах, або вдома, й не мали можливості отримати доступ до належної медичної допомоги та достатнього знеболення. Програма підтримала три пілотні проекти зі створення виїзних бригад паліативної допомоги на базі медичних закладів Закарпатської, Миколаївської та Черкаської областей. Це перші в Україні ініціативи, які дадуть можливість відпрацювати ефективну модель надання послуг в містах та у сільській місцевості для паліативних пацієнтів, які знаходяться вдома.

Зменшення шкоди від уживання наркотиків. Програма підтримала низку ініціатив, спрямованих на подолання порушення прав людини на доступ до життєво необхідного лікування (замісної підтримувальної терапії (ЗПТ)) під час затримання, арешту та відбування покарання (відділках міліції, ізолятори тимчасового тримання (ІТТ), СІЗО та установах відбуття покарань) споживачами ін’єкційних наркотиків (СІН). Переривання лікування та пов’язаний із цим абстинентний синдром дають можливість для зловживань і протиправних дій стосовно особи з боку представників правоохоронних органів, що за визначенням міжнародних організацій прирівнюються до тортур. За організаційної, фінансової та експертної підтримки Програми міжвідомчою групою фахівців при Комітеті з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу й іншим соціально небезпечним хворобам МОЗ України розроблено проект наказу щодо забезпечення безперервності лікування пацієнтів замісної підтримувальної терапії. У разі прийняття документа потенційними його бенефіціаріями стануть всі пацієнти ЗПТ (понад 6 000 осіб).

Адвокація зниження цін на життєво необхідні лікарські препарати. За фінансової та експертної підтримки Програми було створено спільну робочу групу при МОЗ України та Академії правових наук, яка працює над розробкою дієвих правових механізмів для зниження цін на деякі лікарські засоби. Визначено групи лікарських засобів, стосовно яких буде розглянуто можливість використання гнучких положень міжнародних торгівельних угод і прав інтелектуальної власності. Діяльність робочої групи наразі сконцентровано на антиретровірусних препаратах для лікування ВІЛ/СНІДу та противірусних препаратах для лікування вірусних гепатитів. У разі успішного впровадження цих механізмів можна буде використовувати цей досвід для зменшення цін і ведення перемовин із виробниками лікарських засобів, які використовуються в онкології, для лікування серцево-судинних захворювань та інших інноваційних препаратів.

Інтеграція ромів в українське суспільство

Програма «Рома України» (керівник - Наталя Кияк) сприяє ініціативам, спрямованим на забезпечення правового захисту ромського населення України, поліпшення умов доступу ромів до медичних послуг, здобуття ромськими дітьми та молоддю початкової (базових навичок) та вищої освіти.

Покращення ситуації з охороною здоров’я ромів в Україні через впровадження програми ромських медичних посередників. Спільно з програмою «Ромське здоров‘я» (ІВС, Будапешт) з кінця 2009 року і протягом 2010 реалізовувався спільний проект «Покращення здоров‘я ромів шляхом створення мереж ромських медичних посередників в Україні». У проекті працювало 15 посередників у 5 пілотних регіонах. Перед початком своєї роботи ромські посередники (медіатори) за підтримки програми «Схід-Схід» пройшли тижневе навчання-стажування у Румунії, де подібна програма діє більше 10 років. За даними організації «Чіріклі», у період реалізації проекту посередники зробили базу даних ромів та їх проблем, охопивши майже 14000 осіб. На підставі звіту медичного посередника з с.Сюрте Ужгородського району Закарпатської області, майже 60% людей потребують негайної медичної допомоги, вони мають ряд тяжких хронічних захворювань. У всіх пілотних регіонах посередники виявили проблему вакцинації.

Підготовка ромських дітей до школи. Набуття ромськими дітьми таких життєво важливих навичок, як читання, писання та рахування на базовому рівні дає змогу їм навчатися у початковій школі на тому ж рівні, що й інші діти. За підсумками проведеного конкурсу було підтримано 13 організацій, які організували підготовчі класи для дітей, що пішли до школи у 2010 році. Такими курсами було охоплено понад 250 ромських дітей.

У рамках освітнього пріоритету програма «Рома України» активно співпрацює з Ромським освітнім фондом (Roma Education Fund - REF). У 2010 році програмою було проведено інформаційну кампанію щодо можливостей по програмі у регіонах - це дозволило підтримати навчання 76 ромських студентів (майже вдвічі більше порівняно з 2009 роком). Крім стипендій на навчання, програма також профінансувала навчання на курсах іноземних мов, в основному на курсах англійської мови для 21 студента.

Паспортизація у ромських громадах. Серйозною проблемою у ромському середовищі Україні є відсутність документів, що посвідчують особу. У багатьох місцях компактного проживання ромів Закарпаття, за оцінками громадських організацій, від 30 до 50% ромів не мають документів. За конкурсом «Паспортизація для ромських громад» було підтримано 10 неурядових організацій. Вони проводять моніторинг щодо наявності свідоцтв про народження та паспортів громадянина України у ромських громадах, з’ясовують типові причини відсутності документів, а також допомагають виробити документи ромам, де це можливо.

Всеукраїнська ромська газета «Романі Яг». У 2010 році програма продовжила підтримку видання ромської всеукраїнської газети «Романі Яг». Було видано 15 випусків газети. Паралельно з друкованою версією газета виходила у електронній версії на інтернет-сторінці «Романі Яг».

Статистика підтриманих у 2010 році проектів

Загальна кількість проектів:

868

Загальна сума:

77127760 грн

Загальна кількість організацій:

519

Регіон

Кількість проектів

Сума, грн.

АР Крим

30

1920228

Вінницька обл.

20

877106

Волинська обл.

23

1565350

Дніпропетровська обл.

20

1114704

Донецька обл.

35

2141492

Житомирська обл.

2

63280

Закарпатська обл.

46

4233355

Запорізька обл.

10

569348

Івано-Франківська обл.

22

1346844

м. Київ

228

23943523

Київська обл.

17

2678051

Кіровоградська обл.

7

527126

Луганська обл.

37

3068521

Львівська обл.

59

5264809

Миколаївська обл.

25

2168598

Одеська обл.

37

3062616

Полтавська обл.

20

1537110

Рівненська обл.

15

970676

м. Севастополь

3

356896

Сумська обл.

21

1108654

Тернопільська обл.

11

862885

Харківська обл.

39

5762633

Херсонська обл.

15

1849920

Хмельницька обл.

15

1950952

Черкаська обл.

16

784658

Чернівецька обл.

25

1748081

Чернігівська обл.

20

1772573

Операційні проекти

50

3877771

ВСЬОГО

868

77127760


Розподіл за напрямами діяльності

Програма

Кількість проектів

Сума, грн

Програма "Посилення впливу громадянського суспільства"

147

15761458

Європейська програма

74

6696937

Програма "Схід-Схід: партнерство без кордонів"

57

3143760

Програма "Верховенство права"

117

16309127

Програма "Засоби масової інформації"

43

3785119

Програма "Соціальний капітал і академічні публікації"

11

582526

Освітня програма

50

4975289

Програма "Рома України"

56

2460276

Програма "Громадське здоров'я"

90

8376976

Антикризова гуманітарна програма

223

15036292

ВСЬОГО

868

77127760

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі