Яку демократію обирає Киргизія?

Поділитися
Політика на пострадянському просторі ніколи не буває нудною. Та якщо в Україні спромоглися лише д...

Політика на пострадянському просторі ніколи не буває нудною. Та якщо в Україні спромоглися лише двічі за півтора року провести вибори до парламенту, то у Киргизії від 2003 року встигли аж чотири рази змінити Основний Закон країни. І якщо правильно оформити заявку, то Киргизія тепер цілком може претендувати на місце в Книзі рекордів Гіннесcа.

Ухвалення нової конституції на референдумі може вирішити одне з найактуальніших питань за останні роки. Після референдуму президент Киргизії Курман­бек Бакієв розпустив парламент. Проте рішення Бакієва не стало несподіваним для народних обранців. Подібний розвиток подій ще влітку прогнозувала більшість провідних киргизьких політологів. Адже депутатський корпус за три роки своєї роботи виступав постійним, а часто й непримиренним опонентом виконавчої влади.

Парламентські вибори, призначені на 16 грудня, можуть покласти край боротьбі між виконавчою і законодавчою гілками влади. Отже, існує ймовірність того, що в Киргизії буде відновлено стабільність. «Я неодноразово просив депутатів, — пояснив народу своє рішення щодо розпуску президент Курман­бек Бакієв, — перенести акценти з політичної боротьби на створення хорошої законодавчої бази для розвитку країни. Проте найчастіше парламент обирав інші пріоритети, вважаючи важливішою боротьбу за розширення власних повноважень». За словами Бакієва, «втручання в роботу інших гілок влади набуло масового і деколи неприпустимого характеру».

Сьогодні Киргизія має імідж найдемократичнішої з держав Середньої Азії. Однак опозиція критикує Курманбека Бакієва за те, що він намагається відродити за теперішніх умов дещо модифікований варіант правління колишнього тоталітарного прези­дента. Конституційний референдум у Киргизії і майбутні парламентські вибори сприймаються опозиціонерами як перенесення системи управління колишнього президента Акаєва на новий рівень, коли президентські рішення відразу ж підтверджуватиме парламент, і опозиція втратить значну частину свого впливу на управління державою.

Очевидно, що конституційний референдум у Киргизії роз­в’язав руки Курманбеку Бакієву. «Після розпуску парламенту цього скликання перегорнуто сторінку нашої історії, — наголосив президент Киргизії. — Ми йдемо вперед до реальної демократії, до справжнього народовладдя. Ми йдемо до нового Киргизстану — розвиненої демократичної країни з ефективною економікою і високими доходами громадян. І на цьому шляху зроблено ще один дуже важливий крок».

Утім, «політичний земле­трус», спричинений підсумками конституційного референдуму, на парламенті не зупинився. У відставку пішов увесь кабінет міністрів на чолі з прем’єр-міністром Алмазбеком Атамбаєвим. Хоча, як зазначив помічник віце-прем’єр-міністра Нур уулу Досбола, «Це не добровільна відставка і не демарш, це норма, прописана в конституції. Усі міністри і глава уряду працюватимуть із приставкою в.о до моменту, поки не буде обраний новий парламент, який сформує новий кабінет міністрів». Головними завданнями для міністрів у цей період стане недопущення спекуляцій під час парламентських виборів, контроль цін на борошно, боротьба з інфляцією, підготовка до опалювального сезону і контроль за посівними роботами.

Відтепер, після ухвалення нової Конституції Киргизії і Ко­дек­су про вибори, парламент повністю обиратиметься за партійними списками, а партія-переможець здобуде право висувати кандидата на посаду прем’єр-міністра і формувати уряд. Якщо ж жодна з партій не зможе набрати більшість місць, президент має право особисто доручити формування уряду одній із партій.

Тим часом, глава Центру ОБСЄ в Бішкеку Маркус Мюл­лер заявив, що він «стурбований повідомленнями про порушення під час референдуму в Киргиз­стані щодо ухвалення нової Конституції і Кодексу про вибори». Посольство Сполучених Штатів у Киргизії також висловило стурбованість «повідомленнями, що заслуговують на довіру» про порушення порядку голосування і наголосило, що його проведення «не відповідало міжнародним стандартам».

Звісно, не всім у Киргизії до вподоби можливість установлення «керованої демократії» по-бакієвськи. Тому найбільші опозиційні сили Киргизії оголосили про своє об’єднання напередодні парламентських виборів. Найвпливовіші опозиційні партії «Ак-Шумкар» і «Ата-Мекен» готові йти єдиним списком на дострокові парламентські вибори. Адже, на думку киргизьких експертів, без об’єднання опозиція не може розраховувати на перемогу на майбутніх виборах. Варто зазначити, що переговори опозиції щодо об’єднання пришвидшилися після того, як на тому тижні було створено потужну пропрезидентську партію «Ак Жол Киргизстан» («Світлий шлях Киргизстану»), котра, за попередніми оцінками, здатна стати лідером на грудневих виборах до парламенту.

Киргизький референдум щодо зміни Конституції вкотре підтвердив, що на пострадянському просторі дива годі чекати, в тому числі і в Киргизії. І що після успішної «тюльпанової революції», котра в свою чергу була реакцією на паратоталітарне правління президента Аскара Акаєва, у Киргизії відбувається наступний виток розвитку на довгому шляху до справді демократичного правління. В будь-якій державі, і передусім це добре видно на прикладі пострадянських країн, цей розвиток здійснюється зигзагоподібно, зі значними відхиленнями вліво та вправо від потрібного курсу — своєрідними політичними галсами. Дії соціально-політичних законів, котрі впливають на ці галси, можна умовно звести до двох осей координат. Перша вісь — системна — дає нам метрику розвитку взаємодії між гілками влади, в даному разі між парламентською і виконавчою, за шкалою, що вимірюється від конфлікту на знищення до, відповідно, конкуренції і кооперації. Це відповідає системним законам. Друга вісь відповідає системі розподілу владних повноважень між гілками влади.

Результатом такого складання сил за нормального стану речей є поступове (швидше чи повільніше) просування до демократії. Себто до оптимальної структурації відповідальності гілок влад та всіх інших владних інституцій, котра й дає можливість створити, а потім забезпечити ефективну роботу демократичного механізму. Який можемо, власне, спостерігати у країнах розвинутої демократії.

Відтак, неабияка драматизація подій стосовно конституційного референдуму в Киргизії надалі може означати, безперечно, і рух до авторитарності чи, навіть, у гіршому разі, повторення спроби тоталітарного правління на кшталт Акаєва. Проте ймовірнішим є компромісний розподіл владних повноважень між парламентом і президентом, оскільки парламент також представляє досить потужні політичні сили цієї країни. В такому разі виконавча влада більше займатиметься не боротьбою з парламентом, а механізмами управління державою. А парламент, ухвалюючи закони, більше перейматиметься тюнінгом «владного автомобіля» і визначенням курсу. Можливо, якраз на цьому витку розвитку політичної системи країни владні гілки зможуть чітко визначити свої можливості, і вимоги суспільства відповідатимуть їхнім повноваженням. Тоді киргизька демократія зрушить з місця.

Безперечно, неабиякий вплив на розвиток подальших подій матимуть і вже мають зразки, що йдуть із Росії і, можливо, з України. Адже в цих країнах розвиток політичної системи просунувся набагато більше, хоча дещо в інших моделях, котрі різняться між собою. До якої з цих моделей тяжітиме Киргизія, стане зрозуміло в найближчі кілька місяців.

Проте не виключено, що Курманбек Бакієв намагатиметься копіювати російські «політичні лекала», і результатом конституційного референдуму стане значне посилення ролі президента і створення «ручного» парламенту. До чого може призвести зосередження в одних руках абсолютної влади, можемо наочно побачити на досвіді Росії часів президента Володимира Путіна. Якщо ж Бакієв прагнутиме копіювати путінський досвід, нічого хорошого з цього не вийде. Адже абсолютна влада розбещує абсолютно. В такому разі найближчим часом ми зможемо побачити «керовану демократію», тільки в модифікованому киргизькому варіанті.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі