Росія не добилася такого впливу в Азії, якого хотіла - Sueddeutsche Zeitung

21 квiтня 19:01

Москва виявилася не таким вже і привабливим партнером для Пекіна.

 

Труїти власний народ за допомогою хімічної зброї чи будувати ядерні ракети, виявляється, можна, якщо на твоєму боці країна з правом вето в Раді безпеки ООН. За останній тиждень роль такого вигідного союзника двічі зіграла Росія.

Про це на сторінках Sueddeutsche Zeitung пише оглядач Юліан Ханс, нагадуючи про те, як Москва заблокувала резолюції щодо хімічної атаки в Сирії і щодо ракетних випробувань в КНДР. У другому випадку навіть Китай був готовий підтримати документ, попри те, що він лишається найближчим союзником Північної Кореї.

Автор додає, що швидше за все, Москва не настільки любить як режим Кім Чен Ина, щоб беззастережно його захищати. Навспарді Росія як ніхто має причини бути зацікавленою у рішенні, оскільки непередбачувана КНДР з ядерною бомбою розташована всього за 130 кілометрів від Владивостока.

Втім, Москва хоче лише таке рішення, в ухваленні якого вона буде сидіти за столом переговорів як повноправний учасник. Володимир ПУтін і його міністр закордонних справ Сергій Лавров постійно це підкреслюють. Такими були шестисторонні переговори щодо ядерної програми КНДР. Втім, вони не призвели до жодного рішення і були згорнуті в 2009 році. США більше не хочуть повертатися до такого формату, осікльки він не дав результатів.

Стратеги Кремля часто говорять, що Росія з другорядного гравця в Європі повинна стати центральною силою в Євразії. Після військової агресії проти України Росія оголосила про розворот на Схід.

"В Росії почали говорити про те, що відносини з Пекіном вже нібито досягли навищої точки. Більше того, коли НАТО розмістило 4000 тисячі солдат в Східній Європі, Москва кричала і обурювалася. А коли з'явилася інформація про те, що Китай розмістив ракети біля її кордону, вона промовчала", - йдеться в статті.

Втім, "розворот" виявився не таким вдалим, як про це говорять в Росії. І в Азії Москва досі не має такого значення, якого вона б хотіла. Російські стратеги мріяли, що РФ з досвідом супердержави і потужний економічно Китай об'єднають зусилля.

"Але, як виявилося, Росія зовсім не єдиний і не найбільш привабливий партнер, який хоче добитися лояльності Китая. Путін, напевне, невдоволено спостерігав за візитом Си Цзиньпіна до Дональда Трампа. Адже лідери без нього домовилися про порядок в Південно-Тихоокеанському регіоні. А коли Трамп "на десерт" запустив крилаті ракети по базі російського союзника Асада, Си Цзиньпін промовчав", - йдеться в статті.

Раніше лояльне до Республіканської партії видання Wall Street Journal писало, що у російського розвороту до Азії є свої межі. В 2015 році обсяг торгівлі між Росією і країнами ASEAN досягли лише 24 мільярдів доларів. А це лише 1% від всього товарообігу країн південно-східної Азії. Російскі інвестиції також не дуже відчутні для них.

А видання Bloomberg писало, що розворот Путіна на Схід провалився. Звісно, це не значить, що у Путіна зовсім немає друзів. Він серйозно працює над зміцненням зв'язків з Китаєм. Але угоди між Росією і КНР щодо побудови нової ГТС на сьогодні такі ж близькі до виконання, як і в травні 2014 року, коли вони були підписані. Російсько-китайська угода про випуск бондів у юані теж не призвела до наслідків, на які розраховувати у Москві.