В Україні анонсували декомунізацію 8 березня та 9 травня

Директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович повідомив про можливу декомунізацію радянських свят. Він дав інтерв'ю виданню "Апостроф" у п'ятницю, 27 січня.

"Нами вже розроблено проект закону "Про державні свята в Україні". Найближчим часом будемо виставляти на громадське обговорення це питання", - наголосив В'ятрович.

За словами директора інституту, сучасний український календар наповнений новими патріотичними святами, але зберіг при цьому свята радянської епохи.

"Головним завданням у цьому напрямку (декомунізації радянських свят – ред.) буде, дійсно, упорядкування цих свят. Я думаю, що в цьому році депутати підтримають нашу ініціативу і приймуть цей закон", - зазначив він.

Володимир В'ятрович вважає, що українцям "не варто говорити про таке державне свято, як 1 травня". Він також радить відмовитися від святкування 8 березня і перевести акцент з 9 травня, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, на 8 травня – День пам'яті та примирення.

"На державному рівні повинні відзначатися, напевно, тільки ті свята, які відзначають події, які були переломними, надзвичайно важливими для України як держави – День незалежності, День Конституції, а не якісь свята, які дісталися нам у спадок від радянського минулого", - додав історик.

Голова Інституту національної пам'яті вважає великою перемогою безболісну відмову українського суспільства від святкування 23 лютого.

"Це свято вже майже зникло, і показником того є бізнес і комерція, які теж переорієнтувалися. Тобто, 14 жовтня абсолютно поступово витісняє те, що стосувалося 23 лютого. З часом 14 жовтня повністю приживеться, і буде саме тим днем, в який ми будемо згадувати захисників України, захисників у широкому сенсі", - пояснив В'ятрович.

Він також відзначив зростання числа людей, які не хотіли б повертатися в радянське минуле, тому що "радянський період - це не тільки ковбаса по 2 рубля, тиша і спокій, а ще страшні репресії і мільйони убитих людей". Притому кількість таких людей зростає не тільки за рахунок природної зміни поколінь, але і за рахунок оприлюднення раніше невідомих історичних фактів про життя в Радянському Союзі, вважає історик.

"І знаєте, страшно, але дуже повчальним є те, що дуже багато людей на території того ж окупованого Донбасу виходили на вулицю проти української влади саме для того, щоб повернутися до радянського минулого, зараз отримали таку можливість. На жаль для них, вони повернулися не в якесь більш чи менш сите і спокійне минуле 70-х років, а в страшні і голодні 50-і або 40-і або навіть 30-ті роки, коли панував терор, голод і страх", - резюмував Володимир В'ятрович.

Нагадаємо, 30 травня 2016 року у Верховній Раді України зареєстрували законопроект, яким пропонувалося виключити з переліку святкових днів День міжнародної солідарності трудящих (1 і 2 травня). Свої підписи під проектом №4722 поставили 11 депутатів з різних фракцій.

Крім того, задля увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років автори законопроекту пропонували зберегти тільки День пам'яті та примирення, який відзначається щорічно 8 травня, скасувавши державне свято – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня).

У квітні 2015 року Верховна Рада прийняла закон "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 років", яким 8 травня в Україні був оголошений Днем пам'яті та примирення. Меморіальні заходи до Дня пам'яті та примирення відрізняються від тих, до яких традиційно звикли на пострадянському просторі. У ці дні не проводяться розважальні заходи, а шанують десятки мільйонів жертв Другої світової війни.