Муженко блокує створення сил спецоперацій ЗСУ через особисту неприязнь до начальника спецназу Кривоноса

21 листопада 14:25

Незважаючи на війну, реформа українського спецназу повністю заблокована військовим командуванням.

 

Генеральний штаб Збройних сил України досі не підпорядкував Управління спеціальних операцій (УСО) жодного підрозділу і не допускає його самостійної роботи. Начальник УСО ГШ полковник Сергій Кривонос вже більше року не може отримати всі необхідні повноваження і знаходиться в невизначеному статусі.

Одна з причин - "величезна особиста неприязнь" начальника Генштабу ЗСУ Віктора Муженка до Сергія Кривоноса, попередник якого - генерал-майор В'ячеслав Назаркін дружив з Муженком. Про це в статті ZN.UA пише Юрій Бутусов.

"У чому причина конфліктної ситуації в Генштабі? Щоб пояснити передісторію скандалу навколо навчань в Яворові, треба поглянути в минуле. В цьому скандалі переплелися два мотиви - кланово-бюрократичний і корупційний", - пише Бутусов.

Він нагадує, що створення Сил спеціальних операцій (ССО) - ключової структури в сучасній війні, є одним з головних проектів співпраці НАТО та України.

Читайте також: Муженко несе відповідальність за всі дії сил АТО в ході Іловайської операції - Бутусов

Сьогодні війська спецназу складаються з двох полків спеціального призначення - 3-го (Кіровоград) і 8-го (Хмельницький), а також двох центрів спеціальних операцій - 73-го морський (Очаків) і 140-го (Хмельницький). Це великі сили - кілька тисяч чоловік.

"От тільки проблема в тому, що ССО в Україні воювати за своїм призначенням не можуть досі. Так, йде війна, а жодної операції з ліквідації і захоплення ватажків терористів і російських офіцерів, знищення штабів, мінування доріг для "гумконвоїв" і російських військ український спецназ не виконує."

"Замість виконання завдань, зосередження сил і засобів для проведення спеціальних операцій, спценаз протягом всієї війни позбавлений можливості працювати за фахом", - пише Бутусов.

Він відзначає те, що спецназ сьогодні робить те, що повинна робити звичайна піхота: "Замість комплектування боєздатних підрозділів сухопутних військ, Генштаб зробив спецназ улюбленою піхотою. Це було тим більш зручно для піхотних генералів, що підрозділи спецназу не мають важкої техніки і озброєння. Тобто для їх відправки в бій потрібно набагато менше часу, і не виникає логістичних проблем". А відсутність компетентного і ініціативного управління не дозволяло бійцям проявити себе.

Великою проблемою стала недовіра особового складу до командування.

Генерал-майор Віктор Назаркін, начальник УСО ГШ на початку війни, ніякого авторитету у особового складу не мав, оскільки був "звичайним українським військовим чиновником мирного часу, який піднімався кар'єрними сходами завдяки клановим зв'язкам і кулуарним домовленостям, а не війнам і маневрам". Ні найменшого розуміння цілей і завдань спецназу Назаркін не виявляв, грамотно планувати операції не міг.

"Даремні і неефективні операції, ігнорування елементарної логіки, великі втрати (особливо, в ході боїв у секторі "Д" в липні-2104 - ред.) викликали серйозне невдоволення особового складу, а генерал Назаркін піддався серйозній критиці суспільства. Але дружба з начальником Генштабу Муженко робила Назаркіна невразливим.

Міністр оборони Валерій Гелетей, на відміну від військового командування, не був пов'язаний з генеральськими кланами і мав можливість вибудувати щось нове і дієздатне. "Саме у сфері управління ССО Гелетей і його помічник Олександр Данилюк зробили своє краще кадрове призначення - незважаючи на невдоволення Муженко, Гелетей домігся у президента відсторонення Назаркіна і призначення на посаду начальника УСО полковника Сергія Кривоноса", - пише Бутусов.

На думку Бутусова, призначення Кривоноса було "стовідсотковим попаданням", тому що він дійсно є одним з найбільш кваліфікованих спецназівців. І після його призначення з'явився реальний шанс провести справжню реформу і створити Сили спеціальних операцій.

Але відставка Гелетея призвела до зміни ситуації в управлінні ВСУ. Всю повноту повноважень з управління військами практично безконтрольно отримав у свої руки Муженко. Проблема в тому, що начальник Генштабу "має величезну особисту неприязнь до Кривоносу".

Як пояснює Бутусов, в липні 2014-го між Кривоносом і Муженко відбувся персональний конфлікт:

"Кривонос півтора місяці успішно керував обороною Краматорського аеродрому з мінімальною кількістю бійців. ... Проте це і стало причиною гострого конфлікту Кривоноса з військовим командуванням. Він заздалегідь зробив доповідь про підготовку бандою Гіркіна виходу із Слов'янська. Протягом трьох діб, поки Гіркін накопичував сили і здійснював перегрупування, Кривонос безперервно давав координати цілей і вимагав відкрити вогонь по щільним скупченням бойовиків. На жаль, на застосування артилерії і мінометів діяла пряма заборона Муженка. Ніякі вимоги Кривоноса не допомагали, хоча він застосував весь лексичний запас, щоб переконати командування у необхідності рішучих заходів. Колони Гіркиіна виходили у зоні візуальної видимості постів спостереження, вони були в прицілі артилеристів, над ними літала українська авіація, але... наказу відкрити вогонь так і не послідувало. Коли Краматорськ звільнили, у Кривоноса з Муженком відбулася чоловіча розмова, свідками якого був ряд офіцерів".

За словами Бутусова, з тих пір Кривонос "упав у немилість у злопам'ятного начальника Генштабу". Через це Кривонос, будучи начальником УСО ГШ, вже більше року не може отримати всі необхідні повноваження і знаходиться в невизначеному статусі.

"Муженко не пробачив відсторонення свого друга Назаркіна. Він так і не дозволив Кривоносу отримати всі повноваження начальника УСО і не передав йому керування частинами спеціального призначення. Не вступивши на посаду, Кривонос був змушений всі рішення проводити безпосередньо через начальника Генштабу", - зазначає Бутусов.

Читайте також: Україні потрібно перестати імітувати реформи в армії – Бутусов

Останній скандал пов'язаний з тим, що Генеральний штаб Збройних сил України заблокував співпрацю з представниками НАТО і зірвав початок військових маневрів ССО у Хмельницькому, організованих за планами НАТО і на натовські гроші.

"Джерела, близькі до місії НАТО в Києві, повідомили, що ... начальнику Управління спеціальних операцій Генштабу полковнику Сергію Кривоносу, який користується авторитетом у натовців, заборонені контакти з місією", - пише Бутусов.

За словами Бутусова, Муженко робить все, щоб Кривонос сам подав у відставку через нестерпну атмосферу.

"Прибрати начальника УСО відкрито Муженко як хитрий апаратник не хоче - буде скандал, адже Кривоноос популярний командир. Тому робиться єзуїтський хід - Муженко замикає контакти з НАТО на інших співробітників, а Кривонос виключається з гри. При цьому йому висуваються звинувачення, що він нічого не робить для розвитку контактів з НАТО та реалізації програми", - описує ситуацію Бутусов.

За його словами, скориставшись усуненням Кривоноса (після чергового скандалу з висуненням безглуздих звинувачень, він потрапив у військовий госпіталь з гіпертонічним кризом), Генштаб затіяв нову інтригу і вирішив "цю золоту жилу освоювати самостійно".

"Навіщо виривати спецназ зі своєї бази й відправляти на іншу в гірші умови, що призведе до зниження якості й до зайвих витрат ресурсів? Відповідь одна: ... "освоїти" фінансові потоки від "дядечка Сема". 540 гривень на день помножити на кількість людей і місяців - це ж скільки можна на такому бюджеті "розпиляти"? Великі гроші", - пише журналіст.

Після зустрічі представників НАТО в Києві в цю п'ятницю скандальні рішення Муженка з перенесення навчань ССО в Яворів скасовані. Навчання пройдуть за планом в Хмельницькому.

Бутусов підкреслює, що Муженко "прагне тримати все і всіх на ручному управлінні", і підписання будь-якого документа в армії "стало складною справою, що вимагає багатоденних і багатогодинних засідань у приймальні начальника Генштабу в черзі з іншими офіцерами-"терпилами".

Більше про ситуацію читайте у статті Юрія Бутусова "Мисливці, які стали заручниками" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".