Американська компанія Oasys Water завершує розробку недорогої технології опріснення. Кілька місяців тому вона продемонструвала низку компонентів своєї системи, а на початку 2011 року планує почати тестування всього комплексу. Комерційна версія повинна вийти на ринок до кінця року.
Американська компанія Oasys Water завершує розробку недорогої технології опріснення. Кілька місяців тому вона продемонструвала низку компонентів своєї системи, а на початку 2011 року планує почати тестування всього комплексу. Комерційна версія повинна вийти на ринок до кінця року.У даний час опріснення здійснюється в основному одним із двох способів: або вода нагрівається, поки не випарується (термічний процес), або пропускається через мембрани, які дають зелене світло молекулам води, але не іонам солі (зворотний осмос). Новий метод об'єднує звичайний (прямий) осмос і термічний процес.
З одного боку мембрани знаходиться морська вода, а з іншого - розчин, що містить високу концентрацію вуглекислого газу та аміаку. Вода природним чином рухається до більш концентрованого розчину і проходить через мембрану, залишаючи позаду сіль та інші домішки. Отриману суміш нагрівають, в результаті чого діоксид вуглецю та аміак випаровуються, а потім виловлюються і використовуються повторно.
За словами розробників, технологія зробить опріснення економічно привабливим не тільки у посушливих регіонах, де інших варіантів просто немає, але і там, де прісну воду доводиться возити на великі відстані. Наприклад, у Каліфорнії.
«Ціна буде досить низькою для того, аби проекти з будівництва водопроводів і зведення дамб здалися занадто дорогими, - обіцяє співзасновник і головний директор за технологіями Oasys Water, а також винахідник технології Роберт Макгінніс. - При цьому витрата палива і викиди вуглекислого газу будуть нижчими, ніж у майже будь-якого іншого джерела води, окрім місцевого озера або водоносного горизонту».
Ключову роль у створенні технології зіграла розробка розчину, який притягає воду. Його вдалося отримати співробітникам Єльського університету (США).
Наступною за складністю проблемою була мембрана. Мембрани зворотного осмосу непридатні для цього процесу, тому що вони краще за все працюють при високому тиску. Прямому осмосу високий тиск не потрібен, але вода рухається через ці мембрани занадто повільно для використання системи в практичних цілях. Роберт Макгінніс та його інженери модифікували мембрану, зменшивши товщину допоміжних матеріалів і підвищивши її пористість. При цьому дуже тонкий шар, блокуючий солі, залишився без змін. Все це дозволило воді проходити через мембрану у 25 разів швидше.
Системі не потрібно багато енергії, тому що вона працює при температурі 40-50˚C, тоді як в ході термального процесу воду розігрівають до 70-100˚C. Тому теплові опріснювальні установки найчастіше розташовуються на електростанціях. Для них потрібно додаткове паливо, а Oasys Water зможе задовольнятися зайвим теплом, яке через непотрібність викидається в атмосферу.
Ще одне важливе джерело економії - відсутність необхідності у високому тиску.За матеріалами Компьюленты, Technology Review
