Українці впали в песимізм щодо свого майбутнього і перспектив країни

"Значна кількість українців не впевнені у своєму майбутньому. Не здатні знайти гідну роботу, перебувають у стресі під час відвідування хамів-чиновників, не можуть безкоштовно (та й платно, на жаль) отримати необхідну допомогу, відчувають втому, апатію, роздратування тощо", – заявив президент Асоціації психіатрів України Семен Глузман.

Проте, за словами фахівця, ці люди не хворі. Їхня реакція – реакція нормальних людей на ненормальну, хвору державу. А недуги останньої таблетками не лікуються. Те, що позитивні чи негативні очікування стосовно долі держави позначаються й на ставленні наших співвітчизників до власного майбутнього, підтверджує і соціологія.

За результатами дослідження Інституту соціології НАНУ "Українське суспільство. 20 років незалежності. Соціологічний моніторинг", починаючи з 1999-го надія на добре майбутнє України була притаманна більшості громадян. Однак 2011-го стався різкий спад позитивних настроїв, натомість посилилась тривога, а згадану надію зберегла лише третина людей. Такі тенденції дзеркально відображені у відчуттях українців щодо власної долі: страх і песимізм у 2011-му зросли разом із переживаннями за країну, а впевненість та оптимізм стосовно і власного життя, і життя країни зменшилися. Зокрема, у 2010 році 58,8% людей сприймали своє майбутнє з надією, а 2011-го їхня кількість становила лише 43,8%. Водночас частка тих, хто відчував страх за власну долю, за цей період зросла з 12,9% до 21,5%. !zn