Розподіл держзамовлення у вузах не відповідає реальному стану ринку праці

15 вересня 14:32

В Україні на сьогодні не існує дієвого механізму визначення потреби в кадрових ресурсах. Держзамовлення на підготовку фахівців у сприйнятті багатьох чиновників існує лише як спосіб розподілу бюджетних грошей.

 

Про це в інтерв'ю ZN.UA заявив старший партнер GP Group Олексій Зволінський. Він зазначає, що підприємства стали дуже різнорідними, вони не дають повної інформації про себе, і рівень вимог до фахівців сьогодні зовсім інший. Таким чином, скільки цю інформацію за допомогою існуючих методів не збирай, все одно прогнозу не вийде.

На думку експерта, щоб провести моніторинг, насамперед необхідно привести зібрану інформацію до спільного знаменника. Без цієї уніфікації прогнозування безглузде. Стандартними державними інструментами будувати прогнози на такому базисі неможливо.

Крім того, викликає багато запитань якість зібраної інформації. Фіксується тільки кількісна потреба у фахівцях, а методів централізованого збору інформації про якість цієї потреби (тобто кваліфікаційних вимог, набору знань, умінь і навичок для конкретних посад) і поготів немає. А тим часом нині навіть слюсар від слюсаря різниться внаслідок модернізації виробництв. Мало того, визначення якісних характеристик потрібних економіці фахівців перебуває в юрисдикції Міносвіти, а воно взагалі не має механізмів збору такої інформації.

Суть проблеми, за словами А. Зволінський, криється в тому, що в Україні розірваний зв'язок між державними відомствами, бізнесом і власне населенням. Дані Держкомстату не відображають реального стану речей. Так, офіційний рівень безробіття в Україні - лише близько 2%, тоді як реальний - 9-12%.

«Із центрів зайнятості інформація про стан ринку праці надходить у Держкомстат, потім - у відповідні відомства та міністерства, зокрема Мінекономіки, яке формує держзамовлення на підготовку фахівців, після чого його направляють у Міносвіти, яке, у свою чергу, «спускає» замовлення для вишів. А оскільки ця інформація з самого початку «крива», і, крім того, у зацікавлених відомствах зазнає певних коригувань (перегинів), то в остаточному підсумку отримуємо «криву» кількість фахівців», - пояснив експерт.

На думку А. Зволінський, для вирішення проблеми необхідно створити моніторинговий центр, який регулярно відстежуватиме всі поточні й прогнозуватиме майбутні потреби ринку в тих чи інших фахівцях. Для цього достатньо вибрати постійно діючу панель з підприємств, найбільш характерних представників у своїх галузях. Моніторингом можуть бути охоплені як окремі сектори, так і економіка загалом.

Експерт відзначає, що на підставі інформації, зібраної під час моніторингу, будуть отримані об’єктивні дані і прогноз про вакантні та створювані робочі місця, звіти про кваліфікаційні вимоги до фахівців, рейтинг роботодавців, прогноз популярності спеціальностей, мотиваційні очікування, звіт і прогноз структурного безробіття.



Одержувачами виступлять економічно активне населення, державні й міжнародні інститути, підприємства України. Результати моніторингу будуть корисні для прогнозування майбутніх потреб у фахівцях - для того щоб виші орієнтувалися, які кадри необхідно готувати. Завдяки регулярному моніторингу вже невдовзі можна буде отримати прогноз потреби у фахівцях на два-п’ять років.

Детальніше читайте в свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» в статті Оксани Онищенко та Лідії Суржик «Страшна таємниця держзамовлення».