Астрономи представили найбільший на сьогодні кольоровий знімок панорами зоряного неба. Він складений із 7 мільйонів фотографій, кожна з роздільною здатністю в 125 мільйонів пікселів.
Астрономи представили найбільший на сьогодні кольоровий знімок панорами зоряного неба. Він складений з 7 мільйонів фотографій, кожна з роздільною здатністю в 125 мільйонів пікселів. Проект Sloan Digital Sky Survey (цифрове дослідження неба фонду Альфреда Слоуна), що об'єднує велику групу наукових установ по всьому світу, перевершив свій власний рекорд.
Дані дослідження, викладені для загального доступу як професійних астрономів, так і любителів, були оприлюднені на 217-й щорічній сесії Американського астрономічного товариства в Сіетлі.
Результати, отримані SDSS, раніше дозволили ідентифікувати сотні мільйонів космічних об'єктів.
Детальність даних важко переоцінити, сказав один з учасників проекту, фізик з Нью-Йоркського університету Майкл Блентон.
«На основі цього масиву даних написано приблизно 3,5 тисячі наукових праць, - сказав він. - Кілька десятків з цих робіт будуть представлені прямо на цьому тижні, на цій сесії (Американського астрономічного товариства). Вони охоплюють найрізноманітніші теми - від найдрібніших зірок до наймасивніших чорних дір у Всесвіті».
Завдяки SDSS, уже відкрито й описано майже півмільярда зірок і галактик. Поява нових даних іще збільшить цю кількість.
Дані Sloan також використовують у сервісі Google Sky, що дозволяє розглядати небо приблизно так само, як можна бачити вулиці в Google Street View, і в проекті Galaxy Zoo, в якому любителі астрономії можуть описувати галактики зі свого комп'ютера.
Проте робоча конячка SDSS, камера з роздільною здатністю 125 мільйонів пікселів, зі знімків якої складається панорама, віджила свій вік.
SDSS більше не фотографуватиме небо й займеться спектрометрією: вона аналізуватиме світлове випромінювання від зірок, вловлюване новим обладнанням.
Серед іншого, це дозволить отримати дані про поглинання малих галактик при зіткненні з Чумацьким шляхом і виявляти великі екзопланети, що обертаються навколо інших зірок.
Однак і на аналіз тих знімків, які вже опубліковані, в астрономів, як професійних, так і аматорів, піде ще багато часу.
Блентон порівнює проект SDSS зі зйомкою зоряного неба, яку провела Паломарська обсерваторія в Каліфорнії наприкінці 1950-х років.
«І 50 років потому це, як і раніше, дуже важливий довідковий матеріал для астрономів, ми й самі ним користуємося для кращого розуміння наших знімків. А SDSS буде цифровою версією цієї зйомки», - зазначив науковець.За матеріалами Бі-Бі-Сі
