Італійські психологи з'ясували, що позіхання - ознака симпатії, і це заразливо

Наука не може точно відповісти на питання, чому одні люди позіхають заразливо, а інші - ні, проте психологи з Пізанського університету вважають, що "ланцюгова реакція позіхання" відбувається лише між близькими людьми.Іншими словами, якщо ви солодко позіхнули, перебуваючи серед близьких родичів, то вони з більшою ймовірністю несвідомо повторять за вами, ніж, наприклад, випадкові попутники в громадському транспорті, які застали вас за позіханням. Чим ближча вам людина, з якою ви знаходитеся, тим більша ймовірність, що вона "заразиться" вашим позіханням.Італійські психологи провели експеримент, в якому брали участь 109 чоловіків і жінок зі США, Європи, Азії та Африки. Дослідники протягом року просили учасників експерименту щоденно фіксувати скільки разів і біля кого вони позіхали. Виявилося, що половину річних позіхань люди робили, перебуваючи серед близьких родичів, чверть - при спілкуванні з друзями, восьму частину - базікаючи зі знайомими, і зовсім зрідка вони позіхали в оточенні ледь знайомих або зовсім незнайомих людей. Окрім того, від оточення залежала також частота і заразливість позіхання учасників експерименту.Таким чином, кажуть дослідники, позіхаючи, ми, самі того не підозрюючи, висловлюємо співрозмовнику своє співчуття, захоплення, розчарування чи інші емоції. Цікаво, що діти у віці до п'яти років до "зараження" позіханням не схильні. Психологи пояснюють це тим, що малюки ще дуже егоїстичні і не здатні повною мірою співпереживати іншим людям.