Інженер, який по-справжньому зайнявся дослідженням і вивченням гігантських крилатих ящурів, прийшов до висновку, що вони могли літати тільки з маленькою швидкістю. Для своєї роботи він зібрав модель крил птерозаврів і проаналізував її характеристики.
Інженер, який глибоко досліджує і вивчє гігантських крилатих ящурів, прийшов до висновку, що вони могли літати тільки з маленькою швидкістю. Для своєї роботи він зібрав модель крил птерозаврів і проаналізував її характеристики. Птерозаври мешкали на Землі одночасно з динозаврами, але належали до іншої групи рептилій. Маса цих ящурів становила до 500 кілограмів, а розмах крил міг досягати 10 метрів. Незважаючи на те, що вчені виявили чималу кількість останків птерозаврів, вони до цього часу не прийшли до єдиної думки щодо механізму їхнього польоту.
Деякі фахівці вважали, що птерозаври могли пересуватися повітрям так само, як сучасні альбатроси, які розвивають дуже високу швидкість польоту, «ловлячи» швидкі вітри над південними океанами. Автор нового дослідження вирішив перевірити цю гіпотезу, сконструювавши модель крил летючих ящурів і дослідивши її в аеродинамічній трубі. Вчений прийшов до висновку, що птерозаври літали дуже повільно, регулюючи швидкість за рахунок зміни кривизни крил.
Низька швидкість польоту і добрий контроль за його траєкторією дозволяли птерозавру приземлятися дуже м'яко. Саме завдяки цьому вони, на думку дослідника, могли «дозволити собі» великі розміри. Приземлення на високій швидкості могло призвести до перелому кісток - вони у птерозаврів були дуже легкими і надзвичайно крихкими.
Останнім часом у науковому світі активізувалися дискусії про те, як саме літали птерозаврів і чи могли вони загалом це робити. Супротивники теорії про здатність птерозаврів літати стверджують, що маса цих істот була занадто велика для того, щоб піднятися в повітря.За матеріалами Би-Би-Си
