Антропологи реконструювали переміщення статуй з острова Пасхи (ВІДЕО)

Американські антропологи реконструювали переміщення статуй з острова Пасхи за допомогою чотиритонної бетонної репліки, яку вчені змусили "ходити". Робота дослідників опублікована в журналі Journal of Archaeological Science, а її короткий зміст наводить NatureNow.

Для виготовлення репліки вчені попередньо склали тривимірну модель однієї з реальних моаї (так називають статуї з острова Пасхи). Потім на основі цієї моделі була виготовлена бетонна копія вагою близько чотирьох з половиною тонн.

Репліку встановили у вертикальному положенні на одній з доріг острова і переміщали, розгойдуючи з боку в бік на двох канатах. Третій страхувальний канат був укріплений ззаду - він був потрібен, щоб запобігти падінню статуї вперед. Таким чином бетонну моаї менш ніж за годину вдалося пересунути на відстань у 100 метрів.
Вчені стверджують, що саме такий спосіб пересування використовували місцеві жителі, які виготовили трохи менше тисячі статуй, встановлених по всьому острову. За словами антропологів, про це свідчить форма моаї, завдяки якій її центр маси розташований внизу і зрушений трохи вперед - це істотно спрощує "крокування". Крім того, про це свідчить і той факт, що більшість кинутих на шляху з каменоломні статуй лежать "обличчям вниз" там, де дорога йде вниз і "обличчям вгору" там, де дорога йде вгору.

- Таємниця острова Пасхи і майбутнє цивілізації

Багато вчених схиляються до альтернативної гіпотези транспортування і вважають результати реконструкції непереконливими. Вони стверджують, що статуї з каменоломні перетягували волоком за допомогою різних дерев'яних рейок, упорів й інших пристосувань. Оскільки це вимагало багато деревини, то згодом, як стверджують деякі вчені, призвело до повного знищення місцевого лісу і заходу острівної цивілізації. Така версія викладена, наприклад в книзі Джеральда Даймонда "Колапс".

Наукові суперечки щодо механізму транспортування моаї не вщухають протягом десятків років. Так, гіпотезу про крокуючий спосіб переміщення раніше висловлював чеський дослідник Павло Павло. У 1986 році спільно з Туром Хейердалом спочатку у Чехії, а потім на острові Пасхи він реконструював крокуюче переміщення бетонної репліки.

Пізніше деякі британські дослідники навіть стверджували, що загадка транспортування ніколи не буде розгадана через те, що справжніх доріг, по яких переміщалися моаї, не збереглося. !zn

Читайте також:

Таємниця острова Пасхи та майбутнє цивілізації

Звичайні «чудеса». Об’єктивні рейтинги чи суб’єктивні спекуляції?

Аборигенів вигнали з готелю на острові Пасха

ЮНЕСКО поповнило список нематеріальної культурної спадщини людства