Виконання плану дій не гарантує Україні безвізового режиму з ЄС

Виконання плану дій візового діалогу не гарантує Україні безвізового режиму з Євросоюзом. Про це йдеться у документі, підписаному за підсумками саміту Україна - ЄС, що відбувся у Брюсселі 22 листопада, пише сьогодні «Коммерсант-Украина» у статті «Крупный план».

План дій має статус «робочого документа» і за взаємною домовленістю сторін не публікується. Стисло про його зміст повідомили лише прес-служби МЗС та європейських структур. При цьому в Брюсселі наголосили, що ПД дає Україні такі ж можливості й інструменти, що були у західнобалканських країн при отриманні ними дорожніх карт безвізового режиму.

Однак текст цього 12-сторінкового документа свідчить про зворотне. На відміну від балканського візового діалогу, спрямованого на якнайшвидшу відмову від віз для громадян, наприклад, Македонії, Чорногорії або Албанії, український ПД передбачає тривалий переговорний процес. При цьому у ПД підкреслюється, що навіть бездоганне виконання Києвом всіх вимог ЄС не дає гарантій скасування віз для українців. Остаточне рішення ухвалюватимуть Європарламент і Європейська рада «з урахуванням загального стану взаємин Євросоюзу та України».

Основну частину документа займає перелік із 60 вимог ЄС до України, розбитих на 4 блоки: безпека документів; нелегальна міграція, громадський порядок і безпека; міжнародні відносини та фундаментальні права. Київ буде виконувати ПД у два етапи: перший з них передбачає адаптацію законодавства до вимог ЄС, другий - імплементацію прийнятих законодавчих норм.

Більшість пунктів плану дій безпосередньо пов'язані з якістю прикордонного контролю, боротьбою з нелегальними мігрантами, а також із встановленням безпеки документів українських громадян в зарубіжних поїздках. Перша вимога у списку - відмова від закордонних паспортів, що використовуються сьогодні, і перехід до біометричних паспортів. «При цьому має бути забезпечений адекватний захист персональних даних», - наголошується в тексті ПД. Так звані «старі закордонні паспорти» червоного кольору з вклеєною фотографією повинні бути "поступово виведені з обігу". Такі паспорти видавалися громадянам України аж до літа 2010 року, і заявлений термін їхньої дії - до 2020 року. Швидше за все, ЄС буде вимагати вилучити їх достроково.

На першому етапі виконання ПД українська влада зобов'язана прийняти національну стратегію інтегрованого управління кордонами, нове законодавство у сфері міграційної політики, укласти угоду з європейською структурою Eurojust (орган міждержавного співробітництва в сфері юстиції та безпеки) і ратифікувати низку документів ООН і Ради Європи.

Другий етап виконання ПД набагато більш витратний. Україна повинна «забезпечити адекватну інфраструктуру, технічне обладнання, фінансові та людські ресурси» для роботи прикордонників та усіх пов'язаних з ними установ. Окрім того, Київ зобов'язаний розробити і реалізувати «заходи з реінтеграції українських мігрантів, що повернулися до України самостійно або в порядку реадмісії».

Євросоюз включив до ПД також пункти, не пов'язані безпосередньо з видачею паспортів, ані з питаннями перетину кордону, ані з міграцією громадян третіх країн. Зокрема, ЄС зобов'язав Україну переглянути або зовсім скасувати реєстрацію (прописку) українських громадян та іноземців, що законно перебувають на території країни, «з метою запобігання необгрунтованих обмежень і заборон свободи їх переміщення по території України». «Іноді нам і самим не вдається пояснити логіку вимог плану дій. Але цей документ містить не лише технічні вимоги, але і політичні, висунуті країнами-учасницями ЄС», - зізнався інформований представник Єврокомісії.

У числі інших «непрофільних» вимог до Києва, передбачених планом дій, - надання «повного, ефективного доступу до отримання закордонних паспортів всім українським громадянам, в тому числі ... людям з обмеженими можливостями та іншим чутливим групам». На практиці це спричиняє чималі фінансові витрати: Україні потрібно буде технічно забезпечити доступ людей з особливими потребами у всі паспортні столи. Джерела стверджують, що у Брюсселі планували також згадати про необхідність «імплементації вимог Хартії мов національних меншин» при видачі закордонних паспортів, але відмовилися від цієї ідеї, дізнавшись, наскільки політизоване в Україні мовне питання і прийняття хартії зокрема.

Окрім іншого, Україна взяла на себе зобов'язання прийняти і втілити в життя «всеосяжну стратегію по боротьбі з організованою злочинністю». Рівень і якість виконання цієї стратегії будуть контролюватися Євросоюзом; при цьому показники ефективності боротьби зі злочинністю, до яких необхідно прагнути, ніде не зафіксовані. Слід зазначити, що критерії «ефективності та адекватності» відсутні й у більшості інших пунктів ПД. У Єврокомісії пояснюють, що чисельні показники будуть представлені українській стороні в процесі роботи.

У понеділок в ході саміту Україна - ЄС президент Віктор Янукович заявив, що Україна завершить виконання ПД «у 2011 році, швидше за все - у першому півріччі». Проте дипломати і чиновники відреагували на цей прогноз скептично. «Балканський досвід може створити у вас враження, що ви попрацюєте 6-8 місяців, і ура - документ готовий! Але у вас так не вийде. Балкани давно готувалися до вступу в ЄС, у них була проведена велика частина роботи», - пояснив один зі співрозмовників видання. За словами іншого представника ЄС, у 2011 році Київ може завершити лише перший, найлегший етап роботи, але і це зробити буде дуже непросто.

У самому ПД не обумовлені терміни його реалізації, зазначено лише, що мова йде про «довгострокову перспективу», що в термінології ЄС зазвичай означає терміни не менше 3-5 років. А в разі позитивного завершення переговорів мова може йти про відмову лише від короткострокових віз. Довгострокові візи, що дають право на проживання та роботу в ЄС, для українців збережуться в будь-якому випадку.

За матеріалами: «Коммерсант-Украина»