Законопроект з ГТС прямо не зобов'язує Кабмін реформувати газовий ринок саме на європейських принципах

Головна мета прийнятого в першому читанні законопроекту № 9429-1 - реформування газового ринку України шляхом реорганізації «Нафтогазу» з метою приведення українського законодавства у відповідність до вимог Другої і Третьої газових директив ЄС - вказана тільки в пояснювальних записках і прямо не закріплена в тексті змін, тобто не сформульована як пряме розпорядження (вказівка) закону.Про це в своїй статті для ZN.UA пише юрист Олександр Малиновський, партнер «Грант Торнтон Україна».Зокрема експерт зазначає, що законопроект Кармазіна № 9429-1 пропонує наділити Кабмін двома додатковими повноваженнями: 1) приймати рішення про реорганізацію «Нафтогазу» і його дочірніх компаній, 2) давати дозвіл на відчуження їх активів.Однак юридичний аналіз законопроекту № 9429-1 свідчить, зазначає Малиновський, що в ньому прямо не зафіксований його головний сенс - порядок і мета реалізації урядом зазначених повноважень. Таким чином, виходить, що прямі обмеження для Кабміну при реорганізації «Нафтогазу» і його дочірніх компаній і відчуження їх основних фондів (в даному випадку «труби» і газосховищ, - ред.), на законодавчому рівні не передбачені.«У такій ситуації може скластися враження, що мета та вектор (європейський чи євразійський) реформування газового ринку України залежатимуть виключно від Кабінету міністрів України. Відсутність у прийнятому законопроекті хоча б контурів і напрямків (мети) реформування українського газового ринку може породжувати сумніви у його спрямованості на лібералізацію газового ринку України на європейських засадах та може викликати питання щодо можливості використання ухваленого законопроекту з метою переформатування газового ринку України у напрямку подальшої його монополізації», - пише Малиновський.При цьому він зазначає, що згідно з Конституцією і законодавством України, уряд може реалізовувати свої повноваження - тобто реформувати газовий ринок - тільки способом, який не суперечить міжнародно-правовим зобов'язанням держави (в даному випадку - зобов'язанням України в рамках Європейського енергетичного співтовариства, у тому числі з імплементації в Україні Другої і Третьої газових директив ЄС).Крім того, законодавство виключає можливість укладення Україною нових міжнародно-правових (тим більше корпоративних) домовленостей з іншою державою або компанією, що суперечили б Європейському енергетичному співтовариству і, зокрема, ускладнювали б лібералізацію газового ринку України на європейських принципах.«Водночас включення до законопроекту №9429-1 положень, які могли б конкретизувати мету реалізації Кабінетом міністрів України нових повноважень та які зобов’язали б уряд України реформувати газовий ринок на європейських засадах, поліпшить якість цього документа і дозволить уникнути ризику реформування газового ринку України у спосіб, що суперечитиме міжнародним зобов’язанням України перед Європейським Союзом», - резюмує експерт.За його словами, така конкретизація відповідала б меті ухваленого законопроекту, задекларованій у пояснювальній записці та підтвердженій у заявах лідера парламентської проурядової більшості. !znДетальніше про те, якими можуть бути наслідки остаточного ухвалення закону № 9429-1, читайте в статті Олександра Малиновського "Газовий лабіринт" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".Читайте також:«Нафтогаз» почав підготовку до продажу ГТСБез реформування «Нафтогазу» ЄБРР не дасть Україні грошей на модернізацію ГТСВід зволікання в імплементації Другої газової директиви ЄС виграє тільки Москва і бізнесВ уряді запевняють, що шляхи створення консорціуму з управління ГТС залишилися