Введення мита на імпорт нафтопродуктів може мати непередбачувані наслідки у діалозі з сусідніми країнами. Про це у своїй статті для «Дзеркала тижня» пише директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн.
Введення мита на імпорт нафтопродуктів може мати непередбачувані наслідки у діалозі з сусідніми країнами. Про це у своїй статті для «Дзеркала тижня» пише директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн.Звернення до уряду низки нафтопереробних підприємств, в якому йдеться про необхідність обмежити імпорт нафтопродуктів в Україну, автор називає «відверто конфліктним і суперечливим».
«Незважаючи на те, що спочатку під листом міністра підписалися керівники всіх НПЗ (окрім Херсонського), ряди переробників не такі стрункі, як могло б здатися на перший погляд. У вкрай делікатній ситуації опинилася ТНК-ВР. Вимагаючи ввести загороджувальні мита на паливо з усіх без винятку країн, з одного боку, російсько-британська компанія фактично виступає проти інтересів Росії як одного з найбільших нафтоекспортерів в Україні, а, з іншого - підтримує зведення загорожі на кордоні з Євросоюзом. Чи треба говорити про те, що це прямо суперечить базовій тезі British Рetroleum, компанії планетарного масштабу, про прихильність принципам рівності та вільної торгівлі?», - пише автор.
Експерт нагадує, що раніше «ТНК-ВР Коммерс» неодноразово пояснювала, що має претензії до постачань нафтопродуктів з Білорусі та Казахстану (до Росії, зрозуміло, зауважень не було).
«Тому історія з появою підпису глави «ТНК-ВР Коммерс» під відверто конфліктним і суперечливим зверненням, яке може мати непередбачувані наслідки у діалозі з сусідами, поки залишається загадкою. «Український метал у Європі багатьом діє на нерви, думаю, відповідь з Європи прийде саме з цієї позиції», - міркує співрозмовник із польського дипломатичного відомства в Україні про можливу реакцію країн Євросоюзу на створення штучних бар'єрів у взаємній торгівлі. Повинно бути некомфортно і «Лукойлу», який, до всього, не тільки добре представлений у Білорусі, але і завозить великі партії нафтопродуктів зі своїх заводів у Румунії та Болгарії, де також володіє НПЗ», - відзначає автор.
Деатльніше читайте у свіжому номері «Дзеркала тижня» у статті Сергія Куюна «Кому заплатимо «за кефір»?».
