Головним документом конференції стало рішення щодо спільних дій у рамках Конвенції ООН з клімату. Це правильний, але відносно незначний крок до глобальної угоди, до укладення якої, ймовірно, ще чимало років, кажуть екологи з WWF Росія.
Головним документом конференції стало рішення щодо спільних дій у рамках Конвенції ООН з клімату. Це правильний, але відносно незначний крок до глобальної угоди, до укладення якої, ймовірно, ще чимало років, кажуть екологи з WWF Росія.Відносно постановки довгострокових цілей на 2050 рік прогресу після копенгагенської конференції не відбулося: глобальну мету - «утримати антропогенне зростання температури на рівні 2 градусів» - конкретизувати не вдалося.
Що стосується зобов'язань зі скорочення викидів парникових газів до 2020 року, то на сьогоднішній день вже є дві таблиці з цілями розвинених і країн, що розвиваються. Ці заходи поки не зафіксовані офіційно, більше того - вони куди слабкіші рекомендацій науковців, але тепер, принаймні, з'явилися конкретні цифри для обговорення і покращення. Куди більший прогрес досягнутий в плані фінансів, адаптації, передання технологій та припинення вирубування тропічних лісів.
Оголошено про заснування Зеленого кліматичного фонду, і в нього піде значна частина «кліматичного» фінансування, яке до 2020 року має досягти 100 мільярдів доларів на рік. А в 2010-2012 роках обсяг виділених коштів складе 30 мільярдів доларів. Створюється Адаптаційний комітет, завданням якого буде оцінка та запобігання ризикам, а потім він буде вирішувати і питання компенсації збитку найбільш слабким і вразливим країнам.
Будуть засновані Центри передачі зелених технологій. Спеціальний форум розгляне проблему негативного впливу низьковуглецевих заходів одних країн на економіку інших і запропонує практичні рішення. Спеціальний розділ у документі конференції присвячений потребам країн із перехідною економікою.
У той же час екологи визнають, що знання про вплив людини на клімат не повні. Зараз всі держави взяли за орієнтир 2 градуси, але ситуація може змінитися. Можуть навіть знадобитися надзвичайні заходи, і країни будемо змушені вживати всіх зусиль для того, щоб утримувати антропогенне зростання температури на рівні 1,5 градуса. Тому в 2013-2015 роках на підставі наступної, П'ятої оцінної доповіді Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК, або IPCC), поставлені завдання будуть переглянуті.
Одне з гострих питань - «доля» Кіотського протоколу, адже перший період його зобов'язань закінчується в кінці 2012 року. Країни, які розвиваються, впевнені, що розвинені країни повинні взяти на себе зобов'язання на другий період. Проте Японія, Росія і Канада (не кажучи про США, які залишаються поза «Кіото) брати участь у другому періоді незгодні на тій підставі, що країни, які розвиваються, уже виробляють більше викидів, аніж розвинені, і Кіотський протокол це не регулює.
«На відміну від набуття «Кіото» чинності шість років тому, сьогодні від Росії не потрібна ратифікація, і це добре» - говорить Олексій Кокорін, керівник Кліматичної програми WWF Росії - «Бажаючі країни братимуть участь у другому періоді, тим більше, що серед них Білорусь, Казахстан і Україна». З точки зору викидів в атмосферу проблеми немає, адже цілі всіх великих країн прийняті до уваги в головному документі щодо спільних дій, де прокладається шлях до майбутньої глобальної угоди.
