Тегеран заявив про відсутність "письмової угоди" про використання РФ іранської бази

Представник МЗС Ірану Бахрама Гасемі повідомив, що російські військові базою Хамадан більше не користуються, повідомляє агентство Reuters.

"У Росії немає бази в Ірані, вона тут не базується. Вони виконали цю операцію, і вона на даний момент завершена", - сказав співробітник зовнішньополітичного відомства.

Гасемі додав, що у РФ і Ірану не було конкретної домовленості про використання об'єкта.

Агентство підкреслює, що це був перший випадок з часів Другої світової війни, коли іноземна держава використовувала іранську базу, що викликало критику з боку деяких парламентаріїв в Ірані, які заявили, що це порушує конституцію Ісламської республіки.

Раніше іранський військовий міністр Хосейн Дехган розкритикував Росію за поспішні заяви про використання аеродрому Хамадан. Дегхан назвав їх хвастощами і "зрадою довіри".

"Ми не надавали військової бази для росіян, і вони не повинні залишатися тут", - заявив Дегхан, слова якого цитує інформаційне агентство Fars. Він сказав, що не було "ніякого письмового угоди" між двома країнами і "оперативне співробітництво" носило тимчасовий характер.

16 серпня Міноборони РФ заявило, що його військові льотчики вперше використали аеродром в Ірані для нанесення ударів по об'єктах терористів в Сирії.

Як раніше писало DT.UA, насильницьке вигнання цивільного населення з насиджених місць є військовим злочином, який здійснюється при військовому втручанні і прямому сприянні Росії - постійного члена Ради Безпеки ООН. "Драматизм ситуації ще й у тому, що росіяни можуть використовувати в обложеному Алеппо так звані правила Грозного. Які звучать приблизно так: якщо ви не встигли залишити місця вашого перебування до початку авіаударів - ми не несемо за це ніякої відповідальності", - йдеться в статті.

Автор називає "спонсорами" цього геноциду Росію та Іран. На його думку, не знайшовши важелів впливу на них, про реальноме вирішенння сирійського питання не може бути й мови. "Адже Москва і Тегеран розуміють тільки мову сили. Тому під час переговорів слід створити для них такі умови, щоб вони зрозуміли: вони вже не володіють козирями, завдяки яким можуть затягувати конфлікт у Сирії до нескінченності", - резюмує автор.

Більше читайте у матеріалі Віктор Каспрука у статті "Сирія: геноцид і його спонсори" на сторінках газети "Дзеркало тижня. Україна".