Рейтинг Путіна відображає повагу росіян до самих себе, а не до президента – The Economist

Гасла "Росія без Путіна!" лунали в Москві ще чотири роки тому. Тоді сфабриковане повернення Володимира Путіна на посаду президента і підтасовані результати парламентських виборів змусити тисячі людей вийти на вулиці. Рейтинг президента Росії тоді впав до 63%.

Але після анексії українського півострова Крим в 2014 році, його популярність підскочила до небачених 90% і з того часу майже не зменшувалася. Навіть стрімке скорочення реальних зарплат в Росії і глибока інфляція не нашкодила цим цифрам.

Для фанатів Путіна його непохитний рейтинг став доказом незаперечної правоти президента. А західні оглядачі і російські ліберали, опираючись на певні докази, підозрюють, що щось не так з опитуваннями, на основі яких формується рейтинг.

Про це сьогодні пише The Economist, додаючи, що, дійсно, практика державної оцінки підтримки президента викликають сумніви. З іншого боку, незалежна організація "Левада Центр" і опозиціонер Олексій Навальний публікували аналогічні до державних цифри.

Насправді ж ситуація значно складніша. В сьогоднішній Росії, де Кремль повністю контролює більшість ЗМІ, а політики не пропонують жодної альтернативи, опитування заміру рейтингів політиків мають дуже неоднозначний характер. Замість того, щоб давати оцінку діям Путіна, рейтинги, як у 2005 році сказав соціолог Юрій Левада, відображають "стан комплексу колективних очікувань, надій і ілюзій, пов'язаних з ним".

Як пояснив директор "Левада Центру", після розпаду СРСР бажання росіян мати причини поважати себе таке ж сильне, як і бажання жити добре. І агресивні військові авантюри Путіна задовольняють цю потребу. Президент став втіленням Росії (як сказав якось заступник голови його адміністрації: "Без Путіна немає Росії"). Тому несхвальне ставлення до Путіна у росіян межує із відмовою від країни. Таким чином, рейтинг президента відображає не його популярність, а став самоповаги, довіри і гордості росіян до самих себе і своєї країни.

"Путін – це лише символ", - сказав голова державної соціологічної служби Росії "ВЦИОМ" Валерій Федоров.

В цей же час, невдоволення в Росії починає зростати. В січні у Краснодарі люди вийшли на протест проти скасування пільг в громадському транспорті для пенсіонерів. У Москві власники валютних кредитів штурмували банк і вимагали перерахунку в рублях. Але всі ці протести дуже розпорошені і аполітичні. Росіяни більше схильні звинувачувати у своїх бідах уряд, ніж Путіна, зберігаючи віру у міф про "царя-батюшку, який нібито нічого не знає про чвари бояр".

Через це перед парламентськими вибори, які пройдуть наступної осені, Путін намагається тримати дистанцію від власної ж партії "Единая Россия", яка значно менше популярна, ніж він. Але попри це, похмурі настрої в країні можуть все ж нашкодити і президенту. За словами Федорова, у цьому році рейтинг Путіна впаде на 10%.

"У житті ніщо не вічне", - сказав Федоров.

В цей же час, видання Radio Free Europe Radio Liberty писало, що рейтинг Путіна "роздутий" страхом росіян перед владою. Тому у Кремля немає жодних підстав розслаблятися і припинити залякувати своїх громадян. І не важливо, чого саме вони будуть боятися: іноземців, зрадників, "п'ятої колони" чи розправи з боку влади.

А видання Sueddeutsche Zeitung писало, що проти Путіна і його друзів вперше виступили російські роботяги. Раніше видання Radio Free Europe Radio Liberty писало, що Путін пообіцяв росіянам реформи і покращення економічної атмосфери, які підірвуть його режим. Російський соціальний контракт, згідно з яким населення відмовляється від демократичних прав, а влада забезпечує зростання стандартів життя, не життєздатних у таких умовах. Рано чи пізно ця мильна булька лусне.