Кремль добився успіху в Сирії і Україні, але його кінцева мета досі незрозуміла – NYT

Часткове перемир'я в Сирії, погоджене між Росією і США, стало своєрідним підсумком потрійного успіху агресивної зовнішньої політики Володимира Путіна. Він зміг добитися посилення впливу Кремля на Близькому Сході, створити проблеми для України і змусити ЄС пустити тріщини, як погано зліплений горщик.

Зрештою, це може бути найвищою точкою для Путіна, однак досі лишаються питання без відповіді щодо його кінцевої мети у всіх трьох напрямках. Про це на сторінках New York Times пише Нейл Макфаркухар.

Він зазначає, що в Сирії головною російською метою було зміцнити режим союзника Башара Асада. Однак кінцева ціль, так само як і спосіб вправного виходу Москви з конфлікту, лишаються розмитими.

У питанні війни проти України Росія офіційно говорить про необхідність виконання Мінських угод, які повинні привести до остаточного миру. Однак відновлення боїв в Донбасі з вини проросійських терористів говорить про те, що Москва насправді прагне ще більше дестабілізувати уряд в Києві, який і без того переживає політичну кризу через внутрішні конфлікти.

В цей же час, Путін прагне посилити розкол в ЄС, який би звільнив Росію від неприємних економічних санкцій, введених за анексію Криму і війну проти України. Останнім часом, Кремль націлив свою пропагандистську машину проти канцлера Німеччини Ангели Меркель, яку в Москві вважають ключовою особою у протистоянні проти Росії.

Російські зовнішньополітичні успіхи, за великим рахунком, націлені на внутрішнього глядача, щоб відволікти росіян від їхнього власного збідніння через економічні проблеми.

"На екрані ми такі сильні, таки вже важливі і великі", - іронізує професор політології Вищої економічної школи в Москві Микола Петров.

В понеділок ввечері Путін оголосив про угоду про "припинення військових дій" в Сирії в ефірі телебачення, підкресливши, що це наслідок російсько-американських спільних зусиль. Раніше він вже згадував з ностальгією часи, коли лише дві супердержави: СРСР і США, - приймали рішення щодо глобальних проблем.

Однак, на думку оглядача, вторгнення Росії в Сирію мало на меті п'ять цілей: врятувати Башара Асада від повалення, зірвати плани Вашингтона щодо ізоляції Москви через війну проти України, довести до Росія – більш надійний союзник ніж США, показати силу нової російської зброї і "розважити" російську публіку, яка втомилася від війни проти України, новою авантюрою.

Певною мірою, всі ці п'ять завдань були успішно виконані. Тепер час від часу в Москві звучать заклики повернути війська з Сирії, однак Кремль хоче дочекатися завершення процесу встановлення нового уряду, щоб він лишався проросійським. Це може затягнутися на довго, якщо зважати на складність ситуації в Сирії. Однак сирійська кампанія для Москви, на думку автора, була успішною.

"Це дуже дешево, безкровно, немає російських жертв і суспільство підтримує сирійську кампанію", - каже політолог Петров.

Також Сирія відволікає увагу росіян від війни проти України, яка затягнулася на довше, ніж очікувалося. Водночас, український конфлікт все ще в інтересах Кремля, який хоче ще більше дестабілізувати уряд президента Петра Порошенка, прихильного до Європи і Заходу. Однак при цьому російська сторона хоче і позбутися санкцій, введених якраз за агресію проти сусідньої країни.

Тож єдиним варіантом для Путіна, який може позбавити його тягаря санкцій, може стати робота над розколом в Євросоюзі. У всякому разі, на думку політолога Костянтина фон Егерта, Росія не зможе повернутися на світову арену під тиском низьких цін на нафту і санкцій.

Раніше видання New York Times писало, що Росія хоче вести війни в Сирії і Україні одночасно. Кремль підтримує проросійських терористів на Сході України, і водночас бомбить опозиціонерів у Сирії, щоб зміцнити позиції режиму президента Башара Асада.

Також українська розвідка нещодавно повідомляла, що "сірий кардинал" Кремля Владислав Сурков приїжджав в Донбас для обговорення відновлення бойових дій. Разом з тим, в ході другого за лютий візиту радника Путіна на схід України обговорювалося питання про використання структур ФСБ Росії для дестабілізації ситуації в Харківській, Запорізькій та інших областях України. Також за даними ІС, дії бойовиків підтверджують чутки про підготовку наступу на низці ділянок. Наступ планується у "20-х числах лютого".