Геополітичні амбіції Путіна розбиваються об ціну на нафту і глобалізацію – FT

25 січня в 18:51

Тривала стагнація росіян ставить під питання політичне майбутнє російського президента.

Путин1
Путіну доведеться провести реформи, які він відкладає на користь друзям-олігархам. Ілюстрація
kremlin.ru
 Новий обвал цін на нафту разом з санкціями Заходу, введеними за агресію Росії проти України, з новою силою душать російську економіку. Рубль втрачає свою вартість, погрожуючи Москві другим роком рецесії.

Але між цінами на енергоносії і санкціями заховалася більш фундаментальна проблема. Про це в редакційній статті пише Financial Times. Російська модель економічного зростання вичерпала себе в перше десятиліття 20-го століття. Тоді підвищення доходів від експорту нафти спричинило споживацький бум і відновило виробництво на старих радянських потужностях.

Тепер серйозне зростання стало можливим лише за умови значних інвестицій у нові потужності і підвищення продуктивності. Але санкції посилили наслідки провалу модернізації і реформування системи корумпованого державного капіталізму, який розвинувся в часи правління Володимира Путіна і знищив будь-які інвестиційні надходження.

Москва намагається видати свою ізоляцію впродовж останніх двох років за можливість розвинути свою внутрішню промисловість. Але навіть це вимагає інвестицій і іноземних технологій. У тісно інтегрованому світі автократія – це не вихід. Російський так званий "розворот" до Китаю не замінив капітал і технології Заходу.

Найбільш болюча проблема для Кремля – це обвал рубля, який серйозно б'є по стандартам життя росіян. І жоден з доступних Москві способів для підтримки національної валюти навряд чи можна назвати приємним. Можна витратити більшу частину із 360 мільярдів доларів національного резерву, підняти процентні ставки до захмарного рівня чи запровадити контроль валют. Але навряд чи російська влада погодиться на щось із цього.

Єдина довгострокова відповідь на проблеми російської економіки – це всеосяжні структурні реформи, які лібералізують економіку і посилять верховенство закону. Але Путін відкинув всі попередні можливості для проведення таких кроків, побоюючись, що це підірве його контроль. Проти реформ виступають його друзі, які сильно розбагатіли за часи його президентства.

Якщо ж Путін наважиться на реформи найближчим часом, йому точно доведеться повернути на посаду прем'єра-міністра одного з російських лібералів-технократів: екс-міністра фінансів Олексія Кудріна чи колишнього міністра економіки Германа Грефа. Але не схоже, щоб російський президент був готовим влаштувати необхідне політичне потрясіння.

Читайте також: Путін повертає Росію назад в 90-ті – RFERL

Натомість він, схоже, буде добиватися скасування санкцій Заходу. Видання пише, що Путін зайняв більш конструктивну позицію щодо виконання мінських угод і завершення війни на Сході України, ніж ще рік тому, призначивши одного з найближчих соратників в якості переговірника.

В цілому, варто такі пориви вітати. Однак ЄС і США не повинні розпочинати "перезавантаження" відносин з Росією, як у 2008 році після війни в Грузії. Також вони не повинні заключати жодні "таємні" угоди про послаблення санкцій в обмін на допомогу Москви в Сирії. Ніяких поступок у питанні економічного тисну до повного виконання Мінський угод бути не може.

Для Путіна ослаблення санкцій може виграти час завдяки частковому відновленню економічного зростання перед парламентськими виборами цього року і президентськими в 2018 році. Але відкладання реформ нашкодить майбутньому Росії, залишивши її далеко позаду від розвинених світових економік. Якщо стандарти життя росіян залишаться у стагнації, це може стати загрозою і для майбутнього Путіна теж.

Тим часом, видання Die Welt писало, що у Росії є півтора роки до банкрутства. За словами голови інвестиційного фонду Hermitage Capital Білла Браудера, крах російської економіки станеться через 18 місяців, якщо Кремль не помириться із Заходом і не доб'ється скасування санкцій.

Бізнесмен звертає увагу на те, що через обвал світових цін на нафту, яка роками лишалася головним експортним товаром Росії, в державний бюджет не надходять необхідні суми, а в цей час Москва проїдає валютні резерви. При цьому, для того, щоб утриматися на плаву російській економіці потрібно, щоб барель нафти коштував 70 доларів. В цей же час, Браудер звертає увагу на російські борги, які нічим сплачувати.

Тим часом, у п'ятницю в Давосі екс-міністр фінансів РФ Олексій Кудрін спрогнозував падіння військової потужності Росії. Тому що економічна криза в РФ ще не досягла свого піку і країну чекає ще більше ослаблення. А економіст Сергій Гурієв писав на сторінках Financial Times, що рубль буде і далі обвалюватися без реформ в Росії. Фіскальна драма і волативність рубля виявляють головний невирішений виклик російської економічної політики. Диверсифікація економіки лишається найбільшим викликом для Кремля з 2000 року, оскільки значна частина бюджету досі наповнюється завдяки продажу нафти. І ці виклики не можуть бути вирішені лише політикою Центробанку.

За матеріалами: DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Loading...
Реклама
Курс валют
USD 24.88
EUR 28.34
Останні новини