Франції настав час зробити свій вирішальний і невизначений вибір - The Economist

21 квітня в 13:06

В понеділок французи підуть на виборчі дільниці, вони розділені і розлючені.

Сенат_Франции
Франція підійшла до складних виборів.
@ ortw/flickr.com
 Франція не просто дуже нещаслива, вона веде війну сама з собою. Перший тур президентських виборів, який відбудеться 23 квітня, може відправити будь-яких двох кандидатів на наступний рівень змагання, 7 травня.

Кандидати різноманітні: від одіозних правих до порочних лівих з двома орієнтованими на ринок реформістами посередині. Не часто європейську демократію так роздирають прогрес і катастрофа.

Про це сьогодні пише The Economist. Після Brexit, перемоги Дональда Трампа в США і референдуму в Туреччині, який наділив Раджепа Таїпа Ердогана великою силою, боротьба за ліберальний інтернаціоналізм перейшла в колиску Просвітництва. На кону не лише майбутнє Франції. Європейський Союз застопориться, якщо одна з його рушійних сил буде охоплена хаосом чи ворожістю. Він може навіть провалитися, зруйнувавши організаційних принцип цілого континенту.

Якщо 7 травня переможе ультраправий кандидат Марін Ле Пен чи лівий Жан-Люк Меленшон, це стане катастрофою. Тому успіх будь-якого з двох кандидатів, орієнтованих на ринок, здається благословенням. Але обрання когось з них включає компроміс і азартну гру. Макрон не випробуваний політичним досвідом і йому бракує підтримки успішної партії. В цей же час, над Франсуа Фійоном нависли гучні скандали. Видання пише, що враховуючи всі за і проти, Макрон здається привабливішим.

Але хто б не став президентом, він успадкує роздратовану країну. Безробіття з 2012 року тримається на рівні вище 10%, а серед молоді - вище 20%. Економіка зростає повільно і не отримає достатньо податків, щоб платити за громадські послуги, які французи вважають своїм правом. Расова і релігійна напруга зростають після низки терактів в країні. А нелюбов до ЄС навіть сильніша, ніж була до референдуму в Британії про вихід з союзу.

Зазвичай Францією керували мізкуваті чиновники, у яких були привілеї і влада, щоб підходити на цю роль. Але такий соціальний контракт вже не дійсний. Рівень підтримки нинішнього президента нижчий за 4%. Люди переконані, що еліти зазнали невдачі. Ле Пен і Меланшон грають на цьому. Кожен у свій спосіб, але вони обіцяють французам повернення у ідеалістичне минуле, коли держава була щедрою, а життя було більш безпечним. Вони кажуть, що процекціонізм може зробити Францію багатшою, що розворот від НАТО до Росії гарантує більшу безпеку, що вихід з ЄС дозволить добитися процвітання, зменшення пенсійного віку і підвищення соцвиплат зміцнять солідарність в суспільстві. Але насправді все це зробить Францію ще більш слабкою і погрузлою в боргах.

Дого цього кожен з них додає трохи "отрути" свого власного виробництва. Ле Пен, приміром, хоче заборонити імміграцію і заперечує французьку вину за депортацію євреїв в часи Другої світової війни. Меленшон обіцяє підвищити податки для тих, хто заробляє більше 400 тисяч євро на рік, а також вступити в "Боліварійський союз" з Кубою і Венесуелою.

Але замість чвар у Елисейському палаці Франції потрібен президент, який проведе реформи. На відміну від більшості країн ЄС, вона ніколи не йшла на болючі кроки на зустріч вільному трудовому ринку, обмежити державний контроль і скоротити привілеї. Трудовий кодекс Франції "товщий, ніж Біблія". При обмеженому ВВП французький уряд витрачає більше, ніж уряд Швеції.

Фійон переконаний, що він зможе змінити все це за допомогою шокової терапії. Він хоче скоротити 500 тисяч робочих місць в державному секторі, а державні витрати - на 100 мільярдів євро. Він відмовиться від 35-годинного робочого тижня, підвищить пенсійний вік на три роки, до 65-ти, а трудовий кодекс скоротить на 95%. Будучи прихильником практик британського прем'єра Маргарет Тетчер, яку багато британців насправді не люблять, Фійон займає лояльну до бізнесу позицію. Важливо те, що у нього є досвід і терпіння для затяжних боїв, без яких реформи у Франції не відбудуться. Нажаль, Фійон претендує на головну посаду в країні на тлі своїх скандальних помилок. Видання нагадує про кримінальні справи про незаконну розтрату 900 тисяч євро з держбюджету, які Фійон видав своїм дітям і дружині в якості "зарплат".

Читайте також: Турецький референдум може стати прелюдією перед сюрпризом у Франції - Bloomberg View

Макрон, у свою чергу, здається чистим, тому що він політичний аутсайдер. Він ніколи не займав виборні посади, хоча був призначений міністром економіки в уряді Франсуа Олланда. Його план менш жорсткий, ніж у Фійона. Він хоче скоротити лише 120 тисяч робочих місць у державному секторі і на 60 мільярдів євро - державні витрати. Але незалежні оцінки говорять, що наміри Макрона теж лояльні до вільного ринку. Замість скорочення 35-годинного робочого тижня він хоче допомогти компаніям успішніше працювати. ЗАмість підвищення пенсійного віку, він хоче об'єднати 35 пенсійних схем у Франції, а також підвищити мобільність робочої сили. Макрон також підтримує останні угоди про вільну торгівлю ЄС, які Фійон відкинув. Він здається більш здатним співпрацювати з Німеччиною над зміцненням євро.

Занепокоєння викликає лише те, що Макрон може виявитися нездатним провести свої реформи через законодавчу гілку. Новоствореному руху "Вперед!" навряд чи вдасться здобути більшість в парламенті на виборах у червні, в той час як республіканцям Фійона це під силу.

Тим часом, основні кандидати у президенти Франції мають підтримку на рівні 20% за кілька днів до виборів. Центрист Еммануель Макрон утримує лідерство в соцопитуваннях по першому туру виборів в президенти Франції, з підтримкою в 23%. 

Більше про вибори у Франції читайте у статті Надії Коваль "Хто зробить Францію новою?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

За матеріалами: DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Loading...
Реклама
USD 26.67
EUR 28.94
Останні новини
НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ
Загрузка...