Білорусь все більше боїться стати другою Україною - LA Times

Відносини між Білоруссю і Росією ніколи не було простими. Впродовж останніх двох десятиліть вони хоч і були вірними союзниками, але часом влаштовували публічні запеклі суперечки.

Сьогодні ж Мінськ приєднався до інших сусідів Росії дедалі, які все більше переживають через агресивні амбіції Москви в регіоні. Й без того дещо напружені російсько-білоруські відносини досягли рівня, за яким може початися регіональна криза.

Про це пише лояльне до Демократичної партії США видання Los Angeles Times, порівнюючи сьогоднішні російсько-білоруські відносини з напругою, яка передувала вторгненню Росії в Крим і на Схід України в 2014 році після революції в Києві. Трирічна війна України проти російських сил забрала життя 10 тисяч людей і змусила 1,75 мільйона українських громадян стати переселенцями.

Всі попередні суперечки Білорусі з Росією йшли за звичним шаблоном і стосувалися цін на газ і нафту, антибілоруської інформаційної кампанії в Москві. Директор "Центру європейських трансформацій" Анрій Єгоров нагадує, що країни обмінювалися взаємними обвинуваченнями. Цього ж разу Володимир Путін дає зрозуміти, що він менш налаштований вести переговори.

"Новим елементом в цій кризі стала Україна, Крим і так звана нова Холодна війна", - сказав Єгоров.

Видання зауважує, що ставки тепер вищі. В центрі суперечки - статус угоди, яку позаочі умовно називають "Нафта за поцілунки". В її рамках Росія обіцяє забезпечувати Білорусь нафтою за заниженою ціною в обмін на вірність Мінська.

Коли в 2015 році Москва відмовилася зменшувати ціну на газ на тлі падіння світових цін на нафту, президент Білорусі Олександр Лукашенко почав вивчати можливості налагодити відносини із Заходом. Він також не визнав російську анексію Криму. А минулого року він такорж відмовив Кремлю в розміщенні російськові військово-повітряної бази на білоруській території.

Лукашенко, який керує своєю країною вже 22 роки, в 2015 році вирішив пом'якшити відносини із Заходом, звільнивши політичних в'язнів і зменшив тиск на політичних опонентів і дисидентів. Захід у відповідь скасував санкції проти Білорусі. Через обвал цін на нафту у Росії почалася економічна криза. Тож Мінськ почав шукати інші джерела позик, зокрема почав переговори з МВФ.

Москва сприйняла таку поведінку як зраду країни, яку вона довго вважала братньою і чию економіку Кремль підтримав великими фінансовими вливаннями. Тож тепер російська сторона почала жорстку інформаційну війну проти Білорусі.

Історик Ніна Стужинська каже, що російська кампанія націлена на те, щоб посилити кризу і переконати російську громадськість, що Білорусь намагається піти шляхом України і зблизитися із Заходом. Стужинська розповіла про участь у російському телевізійному шоу, в якому обговорювали тему, "чому Москва не змогла швидко відреагувати на зраду України в 2014-му". Ведучий програми зауважив, що Білорусь "страждає від тієї ж хвороби". Далі розмова в ефірі переросла в дискусію на тему, чи має право Білорусь бути незалежною від Росії країною. Видання зауважує, що Кремль посилає сигнали, що готовий діяти жорсткіше, ніж раніше.

Росія заборонила імпорт м'яса і інших білоруських продуктів, 40% яких Мінськ експортує саме на російський ринок. Кремль також скоротив поставки нафти в Білорусь, які лишаються критичними для її економіки. В січні Мінськ оголосив про скасування віз для туристів 80 країн. Росія відповіла на це тим, що підвела війська ФСБ до білоруського кордону, який до цього часу був фактично не регульованим.

"Лукашенко ще не розумів, що Кремль тепер лише виставляє ультиматуми. Проблеми більше не вирішуються так, як раніше", - сказав білоруський аналітик Андрій Поротніков.

Видання пише, що останніми днями в Білорусі тривали протести проти податку на безробіття. Вони були не численними. Але білоруси, занепокоєні поведінкою свого непередбачуваного східного сусіда, бояться, що Москва може використати протести як виправдання для військового вторгнення.

Раніше видання Wall Street Journal писало, що у Білорусі болить голова від Росії і її "сфери впливу". Росія не дозволить Білорусі зійти з її економічної і політичної орбіти, оскільки вона дуже важлива для проекту Євразійського союзу. В цей же час, Заходу також не варто змінювати ставлення до "останнього диктатора в Європі" і приймати Лукашенка у свої обійми.

Нагадаємо, що третього лютого під час прес-конференції Лукашенко зробив кілька різких заяв на адресу кремлівського режиму, зокрема, заявив, що "друг Путін" штовхає його в напрямку Заходу, пригрозив судом за обмеження поставок нафти і пообіцяв порушити кримінальну справу відносно голови Россільгоспнагляду. Також Лукашенко заявив, що братня Україна веде війну за незалежність. Він підкреслив, що Білорусі не можна допустити того, щоб довелося воювати за самостійність, яка далася "дешево".