Українці досі чекають зміни, обіцяні їм на Майдані – FT

Нещодавно у холодний дощовий день натовп зібрався на Майдані Незалежності в Києві, щоб відзначити два роки з дня початку протестів, які повалили український промосковський уряд. На зміну напрузі, яка панувала в ті дні у 2013 році, тепер прийшов смуток.

"Це сльози Небесної сотні", - каже 38-річна Тетяна покладаючи квіти на місці розстріляних демонстрантів.

"Що змінилося, якщо вони навіть не можуть покарати тих, хто стоїть за цими вбивствами? Війни з корупцією теж нема. Змін немає", - додає українка.

Українці може й не готові повернутися на вулиці, як два роки тому. Але сьогодні опитування свідчать, що прозахідні лідери, яких вони привели до влади, не виконали обіцянки, дані демонстрантам. Вони не поклали край клептократії, не підвищили стандарти життя і не встановили верховенство закону.

Про це на сторінках Financial Times пишуть Роман Олеарчик і Нейл Баклей, додаючи, що всі ці зміни були тісно пов'язані з історичною зміною курсу України в бік ЄС і виходу з-під домінування Москви.

Завдяки російській військовій агресії цей вибір надто дорого обійшовся українцям. Економіка країни скоротилася на 18%, а війна в Донбасі забрала життя більше 9 тисяч людей. Тому під час відзначання другої річниці Майдану у людей було вражене відчуття люті і розчарування. Дехто у натовпі закликав повалити президента Петра Порошенка, як Януковича.

Оглядачі зауважують, що українським військам вдалося стримувати агресора на Сході України, а урядовці змогли стабілізувати українську економіки. Тому увага громадськості зараз прикута до боротьби з корупцією і, перед усім, проти олігархів. Бізнес-клани і їхні союзники у політичних колах за допомогою бюрократії вже досить довго маніпулюють економікою і системою юстиції на свою користь.

"Майже нічого не змінилося", - сказав Financial Times неназваний український бізнесмен з кола одного з олігархів.

Під час розмови з журналістами він накреслив на листку паперу схематичну мережу "відкатів", хабарництва і рентоздирництва, яка, за його словами, може принести до чотирьох мільярдів доларів на рік.

"Досі функціонують приховані системи, в яких головні олігархи живляться, ніби паразити, у ганебному альянсі з найвищими ешелонами урядовців", - сказав співрозмовник видання.

Оглядачі підкреслюють, що не всі обвинувачення неназваного бізнесмена можна підтвердити. Але антикорупційні активісти і деякі чиновники погоджуються, що корупція глибоко вкоренилася. І програш у боротьбі проти неї може зруйнувати нинішню прозахідну коаліцію. Автори нагадують про нещодавній візит віце-президента США Джозефа Байдена в Київ, під час якого він застеріг український парламентарів і урядовців, що у них є "останній шанс", щоб виправити ситуацію і змінити Україну на краще.

Оглядачі звертають увагу і на похвалу української влади, яка звучить на Заході. Зокрема, попри війну в Донбасі, європейські чиновники відзначають збільшення прозорості державних фінансів, плани провести децентралізацію, реформування енергетичного ринку і реформу банківського сектору. Також український уряд пішов на необхідні, хоч і не популярні, заходи жорсткої економії, щоб отримали 40 мільярдів доларів міжнародної допомоги. Однак Київ не зміг встановити незалежну судову систему і органи, які б могли притягнути до відповідальності усіх порушників, не залежно від статусу і статків.

Критики вважають, що Порошенко і Яценюк не можуть реформувати систему правосуддя, оскільки вони теж збагатилися за рахунок відсутності верховенства закону. Обох зараз звинувачують у зв'язках з мережею бізнес-інтересів.

В цей же час, голова СБУ Василь Грицак заявляв, що деякі олігархи намагаються посилити свою владу за допомогою дискредитації політичних лідерів країни. І, на його думку, це на руку Москві, яка змінила тактику у війні проти України після провалу "бліцкригу" в Донбасі. Тепер, на його думку, в Кремлі хочуть підірвати стабільність в Києві за допомогою корупції і роздробленості політичної еліти. В цей же час, відсутність реформ і боротьби з корупцією дедалі більше посилює антиурядові настрої українців, серед яких є і ветерани війни на Сході України.

Раніше видання Financial Times писало, що Захід повинен зберегти віру в Україну і вимагати від неї смерть корупції. В Україні багато хто вірить, що більшість політиків повернулися до старих методів. Громадянське суспільство, навчене досвідом "Помаранчевої революції", продовжує тиснути на владу. Але поки не зрозуміло, чи "справжні реформатори, такі як міністр фінансів Наталія Яресько", зможуть взяти гору над прихильниками старої системи.

У свою чергу посол США в Україні Джефрі Пайєтт нещодавно теж закликав україську владу: "Більше реформ, менше політики". Про це він написав на своїй сторінці в Twitter після того, як у Верховній Раді сталася бійка, а президент України, голова парламенту і прем'єр-міністр виступили після неї зі спільною заявою про політичну єдність.

Зі свого боку, правозахисники назвали основні недоліки судової реформи. Як пише в статті для DT.UA правозахисниця, координатор Євромайдану SOS Олександра Матвійчук, ключові питання узагалі винесено за рамки Конституції. Складається враження, що члени Конституційної комісії не домовилися, а тому викинули з тексту змін положення про регулювання судоустрою, дисциплінарну відповідальність суддів, суддівське самоврядування тощо.