Учні українських шкіл зазнають надмірного перевантаження – дослідження

Вчені Національної академії педагогічних наук України з участю науковців із Національної академії медичних наук нещодавно здійснили аналіз освітніх документів і навчально-методичного забезпечення освітньо-виховного процесу. Вони дійшли висновків щодо необхідності змін у системі освіти.

Про це у статті для DT.UA пише Василь Кремень, президент Національної академії педагогічних наук України, президент товариства "Знання" України, академік НАН і НАПН України.

Як зазначає автор, всі складники нормативної бази змісту освіти (стандарти, навчальні плани і програми) потребують перегляду, оскільки хибують на надмірний обсяг навчального матеріалу, переобтяжені другорядним або таким, що не відповідає віковим пізнавальним можливостям учнів.

Так, наприклад, згідно з типовими навчальними планами, нинішнім старшокласникам у кожному класі доводиться вивчати понад 20 навчальних предметів, з них від 6 до 9 - одногодинних (а то й півгодинних). Педагогічною наукою давно доведено, що ефективність таких курсів дуже низька, здебільшого близька до нуля. Тому їх треба або вилучати, або об'єднувати з іншими предметами, або переводити у старшій школі до спецкурсів.

За результатами наукового аналізу, особливо гостро проблема перевантаження учнів постає в початковій школі, де надмірність навчального матеріалу перевищує гранично допустимі санітарні норми.

Перевантаження властиве й іншим ланкам загальноосвітньої школи. До того ж ця негативна тенденція зростала останніми роками. Так, якщо порівняти Базові навчальні плани Державних стандартів 2004 і 2011 рр., то виявляється, що гранично допустиме навчальне навантаження учнів основної школи (5-9 класи) необґрунтовано зросло на 420 годин - з 5425 годин до 5845. Навчальний матеріал у підручниках нерідко перевищує програмні вимоги, подекуди містить багатослівну текстуальну подачу надлишкової інформації. Трапляються випадки порушення педагогічного закону врахування вікових особливостей дитини.

На думку Креміня, треба припинити практику впровадження навчальних програм і підручників без належної педагогічної апробації, що відбувається в українській школі впродовж останніх років.

"Уміння вчитися, основи якого закладаються в початковій школі, постійно розвивається в учнів на наступних етапах навчання. Нині це одна з визначальних характеристик сучасної успішної людини, котра прагне досягти високих кар'єрних результатів. Проте не існує й не може існувати такого окремого предмета, який би самостійно формував цю здатність особистості. Тому доцільно переглянути чинні стандарти і програми, аби реалізувати в них зазначену наскрізну, надпредметну складову змісту базової освіти. При цьому не збільшуючи обсягу навчального матеріалу, не впроваджуючи додатковий предмет, а поглиблюючи в кожній освітній галузі ті змістові лінії, які сприятимуть формуванню загальної навчальної компетентності, тобто уміння вчитися впродовж усього життя", - зазначає автор.

Загалом, автор підкреслює, що, на думку учених, перехід на компетентнісні засади навчання поки що не належним чином відбитий у навчальних програмах та підручниках, де домінує знаннєва компонента змісту. Діяльнісна складова, відповідальна за формування здатності й готовності учнів самостійно розв'язувати життєво важливі завдання, залишається недостатньо представленою в них.

Особливо гостро ця проблема постає у старшій школі, що невдовзі стане профільною і тому особливо потребує повноцінної реалізації цієї продуктивної ідеї. Передбачений державним стандартом розподіл годин між освітніми галузями, втілений у типових навчальних планах, фактично зводить профільну освіту до поглибленого вивчення двох чи трьох предметів при надмірному навантаженні учнів багатьма загальноосвітніми предметами, чим дискредитується сама ідея профільності навчання. Як правило, вивчення профільних предметів передбачене в обсязі однієї години на тиждень, що є малоефективним.

"На нашу думку, для наближення профільного навчання до освітніх потреб старшокласників треба різко скоротити кількість предметів інваріантного (обов'язкового) складника змісту, звівши його до, максимум, 8 предметів (замість близько 20, які вивчаються нині), віддаючи пріоритет спецкурсам і факультативам на вибір учнів", - пише Кремінь.

Подальшим кроком демократизації освіти, на його думку, має стати делегування вчителям можливості створення навчальних програм із предмета.

Саме такий підхід демократизує освітній процес і наблизить його до споживачів.

Детальніше читайте у статті Василя Кременя У змісті шкільної освіти мають відбутися зміни у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".