Румунії і Україні є чому повчитися один у одного для боротьби з корупцією – Atlantic Council

В 2015 році Румунія серйозно взялася за своїх корупціонерів. Її Національне управління боротьби з корупцією пред'явило звинувачення у підкупі 1250 державним чиновникам, серед яких був і прем'єр-міністр країни. Крім того, обвинувачення були висунуті проти 5 міністрів, 21 депутата і мера Бухаресту Соріна Опреску.

Румунське антикорупційне відомство розпорядилося вилучити у них близько півмільярда євро. Про це у своїй статті пише експерт Atlantic Council Майкл Дрюкман, який зауважує, що Румунія сьогодні вважається менш корумпованою країною, ніж раніше. В 2002 році, коли Національне управління по боротьбі з корупцією лише було створене, експерти Transparency International поставили Румунію на 77 місце в рейтингу найбільш корумпованих країн світу між Пакистаном і Філіппінами. В 2015 році вона піднялася на 58 місце.

Автор зауважує, що румунська боротьба з корупцією не досягла різкого успіху. Процес бачив злети і падіння. Але ситуація змінилася в грудні 2014 року, коли президентом став Клаус Йоганніс. Він дав новий імпульс румунському антикорупційному курсу, намагаючись повернути довіру громадськості до обраних чиновників після низки скандалів, які сколихнули Румунію перед виборами.

14 вересня Міжнародний республіканський інститут і Румунський форум експертів провели у Бухаресті конференцію для визначення практичних областей співпраці між румунським громадянським суспільством, політичними партіями і урядом для подолання корупції.

Автор нагадує, що в Україні всі антикорупційні зусилля зіштовхнулися як з похвалою, так і з критикою. З 2015 року в країні з'явилися нові антикорупційні відомства і законодавчі норми, покликані викорінити хабарництво з політики і державних установ. Найбільш помітним стало НАБУ, яке разом з наглядовою радою громадянського суспільства, до якої входять 15 громадських активістів, отримало завдання розслідувати випадки хабарництва на державному рівні, працюючи зі слідчими і інформаторами. На думку автора, поява відомства підвищує спроможність України проводити незалежні розслідування.

В Румунії її Національне управління по боротьбі з корупцією найчастіше критикують за те, що воно кидає за ґрати надто багато людей і навіть не намагається займатися профілактичними завданнями. В Україні ж найбільша скарга на НАБУ якраз протилежна – відомство досі нікого не посадило до в'язниці. Хоча запобігання корупції – це ключове завдання НАБУ. Тож громадяни надто переоцінюють його роль, можливості і функції.

На думку автора, Румунія і Україна мають справу з багатьма однаковими проблемами. Обидві країни намагаються встановити належну роль для антикорупційного відомства. Громадянські суспільства країн повинні заохочувати політиків і уряди боротися з хабарництвом, але при цьому треба визначити, як політичні партії повинні фінансуватися і як зробити державні закупки більш прозорими.

"Попри те, що Україна почала свою боротьбу через багато років після Румунії, її громадянське суспільство більш зосереджене і активне. Воно надзвичайно мобілізоване з кінця Євромайдану, тисне на уряд, змушуючи його діяти, і часто розробляє рішення, які урядовці просто ухвалюють. Створення виборної наглядової ради в структурі НАБУ, закон про фінансування політичних партії, створення і затвердження системи державних закупівель ProZorro – все це були ініціативи громадянського суспільства", - йдеться в статті.

Автор додає, Україна могла б використати в антикорупційній діяльності систему під назвою VCA, яку розробив Міжнародний республіканський інститут. Вона вперше була застосована в Монголії і Індонезії у 2015 роках для боротьби з хабарництвом на регіональному рівні. На практиці вона передбачає проведення низки співбесід з локальними урядовцями і керівництвом відомств після формування аналізу конкретних проблем, проведених організаціями громадянського суспільства. Міжнародний республіканський інститут надає аналітичну і дослідницьку підтримку в процесі і створює мости між урядовцями і місцевими організаціями громадянського суспільства.

В Монголії мер Улан-Батору таким чином зміг розробити всеосяжний антикорупційний план дій, в якому громадянське суспільство отримало роль наглядача за державними витратами. Також були створені громадянські ради для прямого зв'язку з місцевими мешканцями.

Деякі румунські міністерства і агенції також зацікавилися системою VCA, що свідчить про те, що нова влада в Румунії готова до серйозного і правового підходу у розробці інструментів для боротьби з корупцією. На думку автора, з цього може початися довгий шлях до повернення довіри румун до уряду і чиновників. В Україні ж система VCA проходить пілотну перевірку в Чернівцях, Івано-Франківську і Миколаїв.

Тим часом, МВФ назвав боротьбу з корупцією в Україні ключовою умовою надання міжнародної допомоги. Також фонд задоволений заходами, які зроблені Україною в боротьбі з корупцією, зокрема, запуском системи електронного декларування.

Нагадаємо, раніше віце-президент США Джозеф Байден застеріг Україну, що у разі відсутності активних реформ в країні є загроза зняття санкцій з РФ.