Росія залякує Україну війною заради кращої позиції на переговорах – The Economist

Коли солдати йшли маршем в центрі Києва під час параду на честь 25-го Дня Незалежності України, українка Лариса Нікітіна не могла думати ні про що інше, як про ціну цієї суверенності.

З 2014 року 9,5 тисяч українців вже загинули на війні на сході, а кількість жертв зростала навіть впродовж останніх тижнів і днів.

"Ми боролися за це свято, ми боремося зараз за нього і будемо боротися", - сказала Нікітіна журналістам The Economist.

Тим часом, напруга загострилася навколо окупованого російськими військами Криму і частини Донбасу. Багато хто боїться, що жорстокі бої можуть знову спалахнути. Впродовж усього літа Мінський мирний процес лишався в глухому куті, а ескалація насильства продовжувалася. Важке озброєння і артилерія повернулися на лінію фронту.

На початку цього місяця Росія спробувала звинуватити Україну в "підготовці терактів" в окупованому російськими військами Криму. Ніхто не повірив у ці заяви, однак риторика Володимира Путіна була дуже чітким повідомленням: "Ми не дозволимо цьому так минутися". Президент України Петро Порошенко привів війська в бойову готовність.

Однак повномасштабне вторгнення Росії малоймовірне. Пентагон каже, що не помітив руху достатньої кількості військ, здатних на щось подібне. До того ж повномасштабна війна проти України була б кривавою і закінчилася б великими втратами.

"Росія може спробувати вторгнутися. Але бути здатним зайти не означає бути спроможним вийти", - сказав український генерал і колишній голова СБУ Ігор Смешко.

Партизанський опір був би дуже великим. А українська армія, хоч і досі поступається російській, але все ж стала сильнішою, ніж коли Росія окупувала Крим в 2014 році. Тоді в України було лише 6 тисяч боєздатних солдатів. Сьогодні у неї є близько 300 тисяч військових, які за два роки війни побували на передовій.

Видання пише, що замість відкритої війни Росія, вірогідно, лише намагається пригрозити нею, щоб добитися поступок за столом переговорів.

"Напруга вздовж кордону створює суперечки на Заході і в Україні. Путін хоче, щоб Захід думав про те, що може статися, якщо війна почнеться", - сказав український депутат з Донецької області Олексій Рябчин.

Нинішній Мінський процес зайшов у глухий кут, оскільки Москва звинувачує Україну в його зриві через небажання проводити вибори на захоплених територіях Донбасу, а Київ, у свою чергу, підкреслює, що ніякі вибори не можливі до тих пір, доки Росія не припинить підтримувати проросійських терористів і не виведе війська.

"Звісно ж, Росія може добиватися більш прийнятних для неї переговорів про мирну угоду. В той час, коли дипломати сперечаються про "дорожню карту" імплементації, російські пропозиції зводяться до того, щоб "перефразувати" нинішні Мінські угоди, - каже заступник головного редактора "Дзеркала Тижня" Сергій Рахманін. Путін звинуватив українців у "підготовці терактів", відмовився від Мінського плану і назвав майбутні "нормандські переговори" за участі України, Франції, Німеччини і Росії, безглуздими. Коли Ангела Меркель і Франсуа Олланд зустрінуться з Путіним в Китаї на саміті G20 четвертого вересня, вони можуть зробити це без Порошенка", - звертає увагу The Economist.

Для Росії, здається, настав час змінити ситуацію на місці. Більша військова драма дозволить відволікти увагу від російських економічних проблем перед парламентськими виборами. Барак Обама хоче добитися завершення війни в Україні до кінця свого президентства. Меркель і Олланд з напругою чекають власних виборів і водночас намагаються розібратися з напливом біженців і Brexit. Нинішній графік виконання Мінських угод спливає в кінці року, як і дія санкцій ЄС проти Росії.

"Заходу потрібна політична воля, щоб продовжити і одне, і друге. Багато хто чекає посилення тиску перед переговорами в Мінську 26 серпня і на саміті G20 у вересні. Українці думають, що їх намагаються спровокувати", - йдеться в статті.

Інформаційна агенція Reuters повідомляла, що Путін домовився з Олландом і Меркель про розмову щодо України на саміті G20. При цьому він поскаржився європейським лідерам на "українські провокації" і напругу на лінії фронту. У свою чергу, Меркель і Олланд погодилися із занепокоєнням Путіна ескалацією насильства на Сході України і порадили йому зробити все можливе, щоб заспокоїти напругу.

Раніше Олланд закликав зберегти "Нормандський формат", про вихід з якого нещодавно заявив президент Росії Володимир Путін. При цьому французький лідер додав, що не варто ускладнювати це завдання ескалацією.