Політичні плани Савченко видаються поганою ідеєю – експерти

На першій своїй прес-конференції український пілот і герой війни Надія Савченко сказала, що не хотіла б ставати президентом України. Але при цьому вона допустила такий варіант. Але, як пише "Голос Америки", експерти вважають, що це не найкращий задум.

"Погана ідея. Мені здається, так вона ризикує швидко втратити статус героя", - вважає професор політології Каліфорнійського університету у Берклі Едворд Вокер.

Такої ж думки і колишній дослідник Центру Карнегі Метью Купфер, який сумнівається, що "герой війни буде здібним президентом".

"Є побоювання, що у Росії поменшає бажання обмінюватись в'язнями, чи випускати їх на волю, якщо перший же випущений стане президентом. Непокоїть і те, чи буде людина, яка зазнала стільки страждань у Росії, ідеальним лідером країни для переговорів по Мінську та у конфлікті з Росією. Україні потрібні чесні та здібні лідери. Думаю, Савченко чесна. Але ми не знаємо, чи вона є здібним політичним лідером ", - пояснив свою позицію Купфер.

Професор Нью-Йоркського університету і експерт з питань безпеки Марк Галеотті зауважив, що про Савченко дуже мало відомо зараз. Тому їй можна приписати будь-які характеристики і значення.

"Зараз Україна переживає "медовий місяць" із Савченко. Порошенко і Тимошенко хочуть, щоб їх асоціювали з Надією, і сподіваються погрітись у промінях її слави. Але ж сама Надія не хоче стати надбанням жодного із політичних лідерів. Тому буде цікаво, як вони відреагують на таку її позицію, і як вона їм відповість. Оце і буде реальний показник", - підкреслив Галеотті.

В цей же час, політичний оглядач Radio Free Europe radio Liberty Браян Вітмор припускає, що Савченко може стати українським аналогом Вацлава Гавела, Леха Валенси чи Нельсона Мандели.

"За 25 років незалежності України ми так і не побачили подібних фігур в Україні на національному рівні", - наголосив Вітмор.

На його думку, прямолінійність Савченко і її рішучість називати речі своїми іменами може допомогти їй заповнити цю нішу в українській політиці.

Нагадаємо, вдень в середу, 25 травня, звільнена Надія Савченко прибула в Україну, куди її доставив президентський літак. Після прибуття у Київ, Савченко зробила першу публічну заяву на свободі, попросивши вибачення у тих матерів, чиї діти не повернулися додому. У свою чергу, видання The New York Times зернуло увагу на те, що обмін Савченко був організований так, щоб Росія не здавалася учасницею війни. Таким чином, типового "спектаклю" обміну військовими полоненими сторони уникли. Савченко і російські військові не проходили повз один одного, підкреслюючи цим самим рівноцінність обміну. В цей же час, оглядач Леонід Бершидський на сторінках Bloomberg View писав, що обмін Савченко на ГРУшників став поразкою для Путіна. Історія з Савченко з двома ГРУшниками демонструє, чому значно легше симпатизувати Україні. Яскрава непокірність українки і натхнення оборона її країни значно чистіші, людяніші ніж російські офіційні заперечення і неохочий порятунок Александрова і Єрофеєва. Крім того, у Савченко є значно кращі пояснення, як так сталося, що вона потрапила в полон, ніж у російських солдатів: вона захищала свою країну.