Топ Новини

Нове "покращення" у вишах: професори і доценти побоюються масових звільнень

20 квітня 2013 в 09:15

Вимога про збільшення показника кількості студентів на одного викладача може призвести до того, що більше половини викладачів провідних факультетів фізичного і физико-технічного профілю залишаться без роботи.

В українських вишах поширюються чутки про майбутні масові скорочення професорів і доцентів. Підставою для цих чуток став указ президента, що передбачає "відповідно до європейських стандартів" збільшення навчального навантаження на викладачів вузів. На думку викладачів, такий указ позбавлений здорового глузду і може спровокувати масові звільнення.

Про це в своїй статті для ZN.UA пише віце-президент Академії наук вищої школи України, доктор фізико-математичних наук Максим Стріха.

Максим Стріха нагадав, що 12 березня цього року було підписано указ президента України №128/2013 "Про Національний план дій на 2013 р. з впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 рр. "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава". Пунктом 39.2 указу передбачено, зокрема, наступне: "Підготовка нормативно-правових актів щодо приведення у відповідність з європейськими стандартами норм навчального навантаження викладачів вищих навчальних закладів, збільшення показника кількості студентів на одного викладача до 18".

"Будь-якій хоч трохи обізнаній людині відразу впадає у вічі: перша частина цього речення докорінно суперечить другій. Адже європейські стандарти норм навчального навантаження передбачають 4 — 6 студентів на одного викладача, і для приведення у відповідність до них української ситуації (9 — 13 студентів на викладача в різних ВНЗ) слід говорити про істотне зменшення показника навчального навантаження", - зазначив учений.

За його словами, ректори та декани вже підрахували, до чого призведе реалізація вимоги про збільшення показника кількості студентів на одного викладача до 18.

"Де-факто це означатиме необхідність звільнення більш як половини викладачів провідних факультетів фізичного і фізико-технічного профілю у ВНЗ України. Аналогічною виявиться ситуація і з підготовкою фахівців з інших природничих та технічних дисциплін, які визначають науково-технологічний прогрес. У не набагато кращому становищі опиняться гуманітарії, — але й тут про індивідуальний підхід до студента доведеться забути", - стверджує він.

"Відтак половину курсів просто нікому буде читати. Аби хоч якось заткнути дірки, вже подумують над тим, щоб одночасно збільшити доцентське навантаження до 1600 "горлових" годин на рік. Як після цього (написавши до того ж численні програми, плани, картки й звіти) викладач зможе займатися ще й наукою — нікого не турбує. Реалісти розуміють: якщо при сьогоднішньому навантаженні у 900 годин (ніде більше в цивілізованому світі небаченому) це роблять на межі людських сил, то при навантаженні у 1600 — університетську науку можна буде остаточно поховати", - підкреслив Максим Стріха.

Подробиці читайте в свіжому номері "Дзеркала тижня. України" в статті Максима Стріхи "Над чиєю головою занесено сокиру?".

Читайте також:

В Україні почалася "оптимізація" дитячих художніх шкіл, всупереч заявам Мінфіну і Мінкульту

Українські вузи не потрапили в топ-100 кращих за версією The Times

Жоден з 14 дослідницьких університетів в Україні не отримує адекватного фінансування

Україна остаточно втратить статус наукової держави через 5-10 років

За матеріалами: ZN.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
USD 25.64
EUR 27.25
Останні новини