Хворі на цукровий діабет не знають, чим для них обернеться запровадження гарантованого пакету медпослуг

Передбачене програмою медичної реформи запровадження в Україні державного гарантованого пакету медичних послуг (ДГП) викликає тривогу у пацієнтів, хворих на цукровий діабет, оскільки інформації про те, як дія ДГП буде співвідноситися з їх потребами, в даний момент практично немає, заявила віце-президент Української діабетичної федерації Валентина Очеретенко.

Думка фахівця наводить у своїй статті для DT.UA Ольга Скрипник. Автор посилаючись на думку відомого ендокринолога професора Олександра Ларіна, вказує, що в Україні вперше за багато років немає державної програми, спрямованої на діагностику, лікування і ведення пацієнтів з цукровим діабетом.

За її словами, сьогодні в Україні налічується близько 1,5 млн хворих цукровим діабетом, майже 200 тисяч з яких мають діабет першого типу і потребують інсулінотерапії. Оскільки реєстру хворих на діабет немає, дані цифри – приблизні.

Як вказує Очеретенко, на сьогодні все, що стосується ДГП, немов йде під грифом "Lержавна таємниця": знайти потрібну інформацію неможливо.

"Незбагненно, чому документи, які стосуються життя та здоров'я мільйонів громадян, не виносять на публічне обговорення, не питають думки пацієнтських організацій. Презентація або брифінг - це не діалог. Діабетики з тривогою очікують змін. Чим обернеться для пацієнтів те, що "послуги, які не входять в державний гарантований пакет медичних послуг, передбачають сооплату або повну оплату одержувачем послуги"?", – задається питанням вона.

Очеретенко вказує, що поки залишається незрозумілим, яку допомогу пацієнти зможуть отримувати безкоштовно, і за що саме доведеться платити.

"Раніше у МОЗ казали, що за 210 грн., які ходитимуть за пацієнтом, він зможе отримати якісь 2-3 послуги безплатно. А решту? Скільки візитів на рік входить у цей пакет? Чи можна викликати сімейного лікаря додому, якщо пацієнт не в змозі добратися до амбулаторії? Багато хворих мають ускладнення - т.з. діабетичну стопу. Діабетикам украй важливо вчасно консультуватися в окуліста, нефролога, кардіолога, ортопеда. Скільки разів на рік їм писатимуть направлення на консультації до вузьких спеціалістів? Окрім того, хворим доведеться неодноразово звертатися, щоб отримати рецепти ліків у рамках реімбурсації. Боюся, все це буде дуже складно, оскільки сімейний лікар матиме 2000 пацієнтів на своїй дільниці. А без його направлення - вже нікуди", – підсумовує вона.

Спеціаліст вказує, що якщо державна цільова програма "Цукровий діабет" включала близько 20 розділів, які стосуються діагностики, лікування, профілактики та іншого, то ДГП, по всій видимості, включає лише мінімальний перелік медичної допомоги.

"А будь-яка додаткова консультація чи обстеження - вже за межами пакету, а отже - на умовах спів-оплати чи повної оплати. Діабетики часто змушені лікуватися у стаціонарі. Чи вигідно сімейному лікарю щоразу давати направлення? Чи він скористається своїм правом відмовитися від такого пацієнта під формальним приводом, що лікування не дає позитивних результатів, як це пропонується записати в декларації?..."", – резюмувала Очеретенко.

Детальніше про введення в Україні гарантованого державою пакету медичних послуг та проблемах медичної реформи читайте в статті Ольги Скрипник "Гарантований пакет медичних послуг, або Як покласти пацієнта на прокрустове ліжко-місце" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".