Hubble сфотографував галактику з мега зірками, що вмирають

Оптичний телескоп Hubble сфотографував космічну красу галактики SBS 1415+437 (також званої SDSS CGB 12067.1), яка розташована приблизно в 45 мільйонів світлових років від Землі.

Як повідомляється на сайті американського космічного агентства NASA, галактика SBS 1415+437 складається із зірок Вольфа-Райе і знаходиться в сузір'ї Волопаса.

Зірки Вольфа-Райе, які у великій кількості містяться в цій галактиці, приблизно у 20 разів масивніші за наше Сонце. Дані зірки є одними з найпотужніших у Всесвіті, маючи яскравість в мільйони сонячних, колосальні температури поверхні, а також вкрай малий період життя.

Якщо наше Сонце, економно витрачаючи свою енергію, живе вже 4,5 мільярди років, і знаходиться тільки на середині свого життєвого шляху, то зірки Вольфа-Райе настільки активні, що час їхнього життя складає всього мільйон років.

Таким чином, багатьох з цих зірок, які телеском зафіксував на фото галактики SBS 1415+437, вже не існує.

Телескоп "Хаббл" був виведений на орбіту 24 квітня 1990 року екіпажем корабля багаторазового використання "Діскавері" і з тих пір передав на Землю мільйони унікальних знімків, які значно розширили уявлення науковців про будову і походження Всесвіту.

За чверть століття апарат провів 1,2 млн цільових спостережень за 38 тисячами космічних об'єктів, на підставі яких було підготовлено близько 13 тисяч наукових праць. За словами експертів, "це робить його одним з найбільш ефективних наукових інструментів в історії".

За допомогою телескопа фахівці змогли отримати відомості про об'єкти, що знаходяться на відстані 13,4 млрд світлових років від Землі. Завдяки "Хабблу" вдалося уточнити вік Всесвіту і кількість галактик, що знаходяться в ній (приблизно 200 млрд).

Нові дані були також отримані про Сонячну систему і нашу Галактику - Чумацький шлях, зокрема, про розташовану в її центрі гігантську чорноу діру.

Обсяг інформації в його "архіві "перевищує 100 терабайтів, а зроблені ним знімки постійно публікуються на сторінках науково-популярних журналів і лягли в основу багатьох документальних фільмів про космічні дослідження.