Чи замінять роботи людей, як машини замінили коней? - The Economist

Ще на початку 20-го століття здавалося, що зайнятість коней має велике майбутнє. Але за 50 років машини і трактори позбавили тварин робочих місць.

Деякі футуристи бачать в цьому прикладі повчальну історію для людства в еру роботехніки. Мовляв, коли це стало економічно виправданим, це сталося. Про це сьогодні пише The Economist.

Поширеною відповіддю на таку стривоженість стало зауваження, що люди більше здатні пізнавати нове і вчитися, ніж коні чи мули. Але в той час, як машини стають все більш спритними і розумними, людство все більше відчуває загрозу. Нещодавні дослідження встановили, що за період з 1990 до 2007 року кожен виробничий робот на тисячу робітників скорочував зайнятість в Америці приблизно на шість робочих місць.

"Людство може й не виженуть пастися деінде, але паралель з кіньми досі неприємна", - йдеться в статті.

Роботи - лише одна невелика частина технологічної хвилі, яка тисне на людей. Міжнародна федерація роботехніки визначає виробничих роботів як машин, які автоматично контрольовані і можуть бути перепрограмовані. Вузькоспеціалізоване обладнання таким не вважається. Таким чином, у всьому світі існує трохи менше 2 мільйонів роботів. У Америці на кожну тисячу працівників припадає два роботи. У Європі - трохи більше, ніж два. Але їхня кількість зростає, як і спектр завдань, які вони можуть виконувати. Тому безробіття через роботизацію достойне того, щоб бути стурбованим.

Авторами дослідження виступили Дарон Акемогру з Массачусетського технологічного інституту і Паскаль Рестрепо з Бостонського університету. Вони зробили обережний висновок, проаналізувавши не лише ті сфери, в яких роботи інтенсивно використовуються. Збільшеня роботів у світі не піде на користь будь-якій групі працівників, навіть тим, у яких є університетська освіта.

Оскільки в американській економіці поки використовують не багато роботів, загальне скорочення працевлаштування через роботизацію склало 360-670 тисяч працівників. Для порівняння, торгівля з Китаєм з 1999 до 2011 року знищила 2 мільйони робочих місць у Америці. Але якщо шок від торгівлі з КНР досяг своєї найвищої точки, ера роботів тільки починається.

З економічної точки зору, це не повинно стати проблемою. Автоматизація повинна зберегти гроші як компаніям, так і споживачам, які будуть платити менше за товари, тому що їхнє виробництво стане дешевшим. Вивільнена людськва робоча сила з часом буде зайнята в тих сферах, в яких люди мають перевагу над машинами. Але досвід коней теж певною мірою повториться.

Використання тракторів у аграрному секторі стрімко зростало з 1910 до 1950-х років. Тоді коней масово заміняли машинами. Але деяка робота все одно лишилася тваринам. Проблемою був пошук застосування великої кількості коней, заміненних тракторами. Ринок дозволив пом'якшити перехідний період. Попит на кінську робочу силу впав і тварини подешевшали на 80%. Це здешевшання сповільнило автоматизацію в агросекторі, але лише трохи. Зрештою, до 60-х років кількість коней в Америці скоротилася з 21 мільйона до 3-х мільйонів голів.

Аналогія між долею людства і коней дещо перебільшена. Але вона вказує на деякі корисні висновки. Автоматизація скорочує зарплати людей. Акемоглу і Рестрепо вказують, що один виробничий робот скорочує платню по всій економіці на 0,5%. Тому зростання реальних зарплат у багатих країнах було не таким високим за останні два десятиліття. Але при цьому там зростала зайнятість. Не виключено, що це сталося через подешевшання людствої роботи. Втім, багаті країни подбали про безробітних за допомогою соціальних виплат і різних урядових програм. З рештою, суспільству варто вчинити з безробітними людьми більш достойно, ніж з кіньми, які лишилися без роботи.

Нещодавно Rzeczpospolita писало, що у Британії роботи можуть лишити без роботи 10 мільйонів людей. Найменше заміна роботами загрожує працівникам освітньої і громадської систем, оскільки їх тяжко замінити машиною чи штучним інтелектом.

Раніше британський фізик Стівен Хокінг заявив про настання "найстрашнішого часу для планети", який почався через роботизацію. Інтернет і інші платформи дозволяють невеликим групам людей отримувати величезний прибуток при прийомі на роботу дуже малого числа людей. На його думку, це прогрес, але це також руйнує суспільство.