Зіркові траси «Буковеля»

Світлана Ісаченко «Дзеркало тижня» №19, 19 травня 2007, 00:00

Олександр Шевченко

Кращими за гори можуть бути тільки гори «Буковеля» — гірськолижного курорту навіть не європейського, а, можна сказати, світового рівня, що з нечуваною швидкістю, гідною Книги рекордів Гіннесса, виріс у Карпатах, поблизу знаменитого Яремче. Хто спускався його ідеальними трасами на ідеально заточених «росіньолівських» лижах, кому забивало подих від гострого морозного повітря і краси врізаних у небо смарагдових схилів, хто, втомлений і щасливий, зігрівався глінтвейном у його затишних колибах після прогулянки засніженими гірськими стежками, помережаними слідами диких косуль, — той підтвердить слушність цих слів.

Після однієї не зовсім вдалої поїздки на закордонний гірськолижний курорт, коли досхочу покататися завадили раптова негода, старі лижі у прокатному пункті та неякісно підготовлені траси, біля яких ще й скупчувалися довгі черги, Олександр Шевченко (тепер він директор «Буковеля») зібрав друзів, і всі разом вирішили: досить поневірятися по чужих туристично-рекреаційних комплексах, час створювати свої. Тим більше маючи такі, Богом дані, природні можливості. Причому одразу поставили високу планку — використовуючи найкращий світовий досвід і найсучасніші технології, створити в рідних Карпатах щось грандіозне за розмахом і якістю послуг, чого ще не бачили стоптані туристами Альпи та Піренеї.

Залишалося вибрати місце для будівництва. Зупинились на дивовижно гарній місцині, де між горами Довга, Буковель і Чорна Клева петляє річка Прутець. Окрім усього, поблизу розкинулося село Паляниця, назва якого ніби сама просилася в рекламні проспекти: новий український високогірний курорт зустрічав гостей хлібом-сіллю в прямому і переносному сенсах. Оглянувши з гелікоптерів територію, спеціалісти канадської фірми «Екозайн», яка проектувала більшість світових курортів, одразу напророкували «Буковелю» велике майбутнє. Унікальний клімат без сильних вітрів (від чого потерпають чимало гірськолижних центрів) із тривалою сніжною зимою й великою кількістю сонячних погожих днів протягом року, мальовничі краєвиди, а головне — прекрасні гірські схили, ніби спеціально створені під траси різних видів складності: від пологих — для «чайників» до надзвичайно крутих — для «крутих» екстремалів.

До речі, досвідчений лижник летить зі швидкістю 120 км/год., і бажано, щоб ніхто не крутився у нього під ногами. Тому дуже важливо розвести початківців та профі у просторі й часі. Чого, як правило, не враховують гірськолижні курорти. «Буковель» врахував. На інтерактивній карті сайта www.bukovel.com можна заздалегідь ознайомитись із його системою спусків та підйомів і вибрати собі найкращі лижні маршрути відповідно до рівня спортивної підготовки. 52 км лижних трас з’єднані між собою 14 підвісними канатними підйомниками таким чином, що, не знімаючи лиж, можна за бажання потрапити на будь-який схил і навіть з’їхати з кожного протягом одного дня. Якщо, зрозуміло, вистачить сили.

— Наші траси — наша гордість. Запевняю, таких по світу ще пошукати, — каже Олександр Шевченко. — Вони досконалі в усіх аспектах. Тим ми й відрізняємося від інших гірськолижних курортів, принаймні українських, що дуже серйозно ставимося до підготовки трас та витягів до катання, і загалом до рівня обслуговування лижників. Усе продумано до найменших дрібниць. Приміром, комфортна посадка на підйомник, аби люди не боялися зайти на нього і вийти, що, як з’ясувалося, досить важливо. Про черги взагалі немає мови, хоча за день через турнікети проходить у середньому 80 тис. людей. Це свідчить, зокрема, про відмінну якість трас, кататись на яких — саме задоволення, і про їхню високу пропускну здатність. Спеціальна комп’ютерна програма відстежує всі спуски. Отож, окремі лижники, уявіть собі, протягом дня встигають з’їхати по 60—70 разів! Одне слово, у нас є де розвернутися серйозним спортсменам.

— А несерйозним? І взагалі не спортсменам?

— Для них «Буковель» — справжній райський куточок. Було б бажання стати на лижі. Всього іншого навчать наші інструктори, і через кілька днів, повірте, ви вже дивуватиметеся, як досі могли жити без гір, лиж та нашого курорту. Хто хоч раз відчув ні з чим незрівнянний драйв швидкісного спуску, тим паче на хороших лижах і на хорошій трасі, той мене зрозуміє. Ну а для тих, хто ще вагається або взагалі не збирається зраджувати, скажімо, шахи, кросворди й теніс, а хоче просто добре відпочити, — у нас теж є все необхідне. «Буковель» усім радий, усі тут знайдуть заняття до душі. У будь-яку пору року. Але я особисто обожнюю гірські лижі і хочу, щоб їх полюбило якомога більше людей.

Саме тому на «Буковелі» велику увагу приділяють дітям. Загалом сюди часто їдуть сім’ями, коли батьки прагнуть прилучити своїх дітей до елітного гірськолижного спорту і водночас — дати їм змалечку відчути смак ризику, екстриму й перемоги над висотою, швидкістю та самим собою. Можна сказати, «Буковель» орієнтований на сімейний відпочинок. Затишні і комфортні шалє серед смерекового лісу, чисте повітря, усілякі дитячі розваги. Незабаром відкриється справжній дитячий садочок. Зовсім не для того, щоб діти не заважали дорослим насолоджуватися життям, а якраз навпаки — аби їм ніхто не заважав гарно й гамірно відпочивати. Цієї зими, приміром, тут побував Віктор Ющенко з родиною. Всі залишилися задоволені, особливо діти. Зараз будують спеціальну дитячу трасу, де малечу навчатимуть вправно стояти на лижах, перш ніж вийти на складні дорослі схили.

На «Буковелі» діє лижна школа, учнем якої можна стати в будь-якому віці і за будь-якого первинного уявлення про лижі загалом. Там працюють 40 досвідчених інструкторів під керівництвом майстра гірськолижного спорту, учасниці Олімпійських ігор в Нагано Юлії Клюкової. На трасах інструктори теж перебувають поруч зі своїми підопічними, даючи рекомендації, так би мовити, прямо на ходу. У тому числі — і як правильно падати. Триметровий сніговий покрив приймає всі види «посадок». Якщо зима не дуже сніжна, її відкоригують спеціальні снігові гармати-напилювачі, «настріляючи» скільки треба снігу для хорошого катання. До речі, минулого травня на «Буковелі» ще каталися. Лижний сезон зазвичай триває із грудня по квітень.

Звісно, приємно говорити про зиму і сніг у таку спеку, як тепер, за кілька днів до червня. Однак дехто може запитати: який сенс? Утім, для любителів гірських лиж, які сприймають літо лише як невеличку перерву між катаннями, це буде корисна інформація, що допоможе зорієнтуватися і правильно спланувати наступний сезон. Хоча й тепер їм є заради чого їхати на «Буковель». У його магазинах саме неймовірні знижки на фірмовий спортивний одяг та знаряддя. Сім’я з трьох чоловік цілком може придбати повну екіпіровку — від різних кольору і фасону гірськолижних костюмів, масок та окулярів до лиж і навіть гірськолижних годинників провідних фірм світу — за ціною, яку в сезон довелося б викласти, тільки щоб спорядити, скажімо, доньку або сина. Італійська фірма «Vist», яка спеціалізується на гірськолижному одязі, пошила на замовлення костюми з логотипом українського курорту.

Хоча… прокатні пункти «Буковеля» забезпечать усім необхідним. Лижі тут виключно знаменитих фірм — французької «Rossignol» та австрійської «Volki». Їх міняють кожні два роки, як і все інше спорядження. Мало на якому гірськолижному курорті у сервісних пунктах перед виходом на траси допомагають одягатися. Черевики підберуть індивідуально, ще й допоможуть правильно закріпити. Бувалі лижники знають, наскільки це важливо. Але особливо вражає їх на «Буковелі» рівень підготовки лиж — вони завжди якнайкраще заточені і змащені відповідно до погоди, що забезпечує ідеальне ковзання.

Хоча «Буковель» позиціює себе насамперед як транснаціональний міжнародний гірськолижний курорт, тут і влітку — суцільне задоволення. Маунтенбайк, пішохідні прогулянки, тенісні корти… І при цьому ціни в готелях учетверо нижчі, ніж взимку. Можна зняти номер, можна — дерев’яний будиночок з усім комфортом. Можна взагалі з наметами піти на кілька днів у гори, уникаючи ефекту звикання до розкошів цивілізації. До речі, гірська засмага не має собі рівних. Вона береться повільно, але тримається дуже довго. На Новий рік такий вигляд, ніби тільки вчора з середземноморського круїзу.

Зараз, приміром, вигідно придбати абонементи на прокат спортивного знаряддя і на катання в наступний зимовий сезон. До всього, влітку треба готувати не лише лижі, а й свій організм, оскільки гірськолижні розваги потребують доброї фізичної підготовки. Тренажерним залам і саунам «Буковеля» позаздрить навіть знамениті київські клуби. Спеціалісти з фітнесу і бодібілдінгу, окрім програм із нарощування м’язів та корекції фігури, запропонують ефективні системи схуднення. Як засвідчує практика, вони безвідмовно діють, правда, якщо не дуже засиджуватися за смачними стравами буковелівських ресторанів та барів. Ось де справжнє свято для гурманів — кухні, певно, усіх народів світу. Переважає своя, українська з гуцульським колоритом.

На курорті є особливі бари — так звані панорамні, на самих гірських вершинах. Пішки не дійти — краще на підйомнику. Краєвиди — казкові! Вночі там сузір’я — як сяючі грона, навішані на Чумацький Шлях, а вдень зовсім поруч — хоч доторкнися рукою — пливуть білі пасма хмар, розчесані верхівками смерек.

Недавно Одеський інститут курортології дав офіційний висновок щодо лікувальних властивостей місцевих мінеральних джерел. Вода виявилася типу «Нафтусі». Назвали її, певна річ, «Буковельська». Тепер тут планують відкрити бальнеологічну лікарню.

У «Буковеля» загалом грандіозні проекти, виписані конкретними й чіткими планами дій. Завершується спорудження п’ятирівневого паркінгу і п’ятизіркового готелю. Таких у країні — одиниці. А також готельних комплексів економ-класу для студентів з дансингами та аквапарком. Буде свій льодовий палац. Нові траси піднімуться ще вище в гори, аби забезпечити стабільне катання з хорошим снігом. Для тих лижників, у котрих звичайні спуски, навіть зі швидкістю авто, вже не викликають вибуху адреналіну, — найсучасніші «заморочки»: хафпайп (хто в темі — той знає, хто ні — хай приїде й подивиться, а ще краще — спробує, бо описати словами цей божевільний різновид фристайлу майже неможливо), трампліни з польотами понад самими горами. Один із трамплінів буде навчальним — із величезним надувним матрацом особливої конструкції внизу, щоб лижник, упавши на нього, не підскакував знову вгору.

— Але найзаповітніша мрія засновників «Буковеля» — провести тут зимові Олімпійські ігри, — зізнається Олександр Шевченко. — І привітати з перемогою на них наших українських спортсменів, вихованих на буковелівських зіркових трасах.