В українців переважає емоційний - «підлітковий» - протест

23 червня 2011 в 13:29
Сьогодні для західної цивілізації характерний когнітивний протест, тобто заснований на інформації та знаннях. Для східної - заснований на діях. В українців переважає емоційний протест, коли дорослі переживають і відтворюють ситуацію з яскравістю підлітків (будь-який з «Майданів»). «Підлітковий» протест характерний для ранньої стадії політизації середнього класу.

Про це у своїй статті для ZN.UA пише соціальний психолог Олег Покальчук. За його словами, сценарій українського протесту не має чіткої культурної особливості.

Про національні сценарії протесту, на думку О.Покальчука, можна говорити, по-перше, у контексті їх запозичення. «Через резонанс в емоціях, які викликав чужий сценарій. По-друге, з точки зору завершеності чи незавершеності протестного циклу. Він (з науки) починається з усвідомлення порушення прав, далі - ідентифікація ситуації порушення. Потім починаються «розмови вголос», пошуки причин. Обирається репертуар протесту і починаються стосунки з владою - переговори, придушення, посередництво тощо» - пише автор.

Він зазначає, що традиційний для нової України сценарій починається як бунт, з його емоційним приводом, сценарною безглуздістю і загрозою бути нещадним. Потім з'являються посередники, що оголошують себе ще більш нещадними. І потім він перетворюється на феєричний карнавал.

«Основна функція середньовічного карнавалу - регуляція соціальної напруги. Так, раз на рік дозволялося висміювати і обпльовувати навіть Папу і монархів. Це візуально втілювалося у карнавальних фігурах, порядку процесії і сценарії самого дійства. Слово «карнавал» означає у перекладі з італійської «прощавай, м'ясо» (carne vale). Остання розвага перед початком посту», - пише О.Покальчук.

Карнавальні прийоми, за його словами, часто супроводжують протест в авторитарному суспільстві. Польська «Помаранчева альтернатива» за часів Ярузельського виводила на вулиці у переддень річниці російської більшовицької революції тисячі одягнених у червоне людей, які скандують «Хай живе революція». У результаті начальник поліції кричав у мегафон: «В'яжіть усіх червоних!».

«А от українське підсмажування яєчні на Вічному вогні за хороших намірів продемонструвати нецільове використання природного газу та неувагу влади до проблем ветеранів - сценарна невдача і творча халтура, - вважає психолог. - По-перше, десятиліттями ночами бомжі використовували по всьому «совку» ці джерела тепла в тих же цілях, і міліція в цілому закривала на це очі, якщо не смітили і не бешкетували. По-друге, яєчня - це як пельмені, найпростіша масова їжа. Кидання яєць у політика - перформанс. А на сковорідку? Соціальний резонанс від такого дійства - масове знизування плечима».

«Якщо вже ви ризикуєте піти «за статтею», то месидж повинен бути бездоганний, зрозумілий і схвалений суспільством. Навіть у версії рішення суду. Адже самогубність, бунтівницька чи карнавальна, завжди залишається особистим вчинком. Люди хочуть продовжувати свій рід і захищати свій вигляд, і будь-які перешкоди в цьому рано чи пізно викликають соціальні протести без всяких стимулюючих технологій. Хоча є демографічні сумніви з приводу того, що українці хочуть продовжувати свій рід. А з морально-естетичної точки зору, багатьох до цього виду взагалі зараховувати не хочеться. І це поки головна емоційна складова протестів», - пише автор.

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Олега Покальчука «Між бунтом і карнавалом».

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
USD 26.10
EUR 28.01
Останні новини