Українські туроператори шукають свою правду. Для нас

Бізнес, зокрема й туристичний, має приносити прибуток. До того ж саме туристичний бізнес виступає локомотивом, який розвиває дуже багато галузей, чи то транспорт, чи будівництво, чи сільське господарство.

- Недавно вийшла друком доповідь Всесвітньої туристичної організації, згідно з якою у світовій туріндустрії працює кожна дванадцята людина планети. А в Криму більш як половина дорослого населення зайнята в туріндустрії. І це для нас уже питання соціальної стабільності, - каже президент Асоціації туроператорів Криму та Сева­стополя Борис Зелінський. - В умовах нинішнього податкового пресу, коли вирішується питання, бути чи не бути в Україні внутрішньому і в’їзному туризму, ми мусимо мимоволі підвищувати ціну на туристичні послуги нашого українського продукту. З одного боку, влада каже, що туризм - наш пріоритет. Ми готуємося до Євро-2012, змінюємо інфраструктуру - будуємо нові шляхи, готелі, аеропорти. Але після чемпіонату як ми завантажуватимемо цю інфраструктуру? Чим? Якщо зараз податкова політика держави розвиткові туризму не сприяє.

А обурили українських туроператорів, котрі спеціалізуються на внутрішньому і в’їзному туризмі, зміни в податковому законодавстві країни. Так, законом України від 07.07.2011 №3609-V1 (набрав чинності 06.08.2011) викладено в новій редакції статтю 207 По­даткового кодексу України - во­на регулює порядок оподаткування податком на додану вартість туристичних послуг. За жи­ве зачепив туроператорів пункт 6 зазначеної статті, згідно з яким «суми податку, що, відповідно до статті 139 цього кодексу, включаються до витрат, не враховуються при визначенні бази оподаткування в цілях цієї статті».

Таким чином на туроператорів внутрішнього і в’їзного туризму фактично покладається додатковий тягар зі сплати ПДВ, що значно знижує їхню конкурентоспроможність, порівняно із закордонним туризмом (у тому числі й порівняно з компаніями, котрі відправляють туристів за кордон).

Голова постійної комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим із питань санаторно-курортного комплексу й туризму Рустам Теміргалієв роз’яснив:

- Можна сміливо казати, що ця стаття обмежує права туроператорів, які працюють на внутрішній і в’їзний туризм, і, навпаки, підтримує тих, хто стимулює виїзний туризм. Наведу приклад. Припустімо, туроператор, котрий працює в Києві, купив турпослугу в один із санаторіїв Ялти вартістю, умовно кажучи, 1200 гривень і продав її киянинові за 1800 гривень. Оскільки визначення бази оподаткування для нарахування податкових зобов’язань із ПДВ, виходячи з винагороди (маржинального прибутку), не передбачає наявності податкового кредиту, туроператор із внут­рішнього і в’їзного туризму зобов’язаний сплатити до бюджету в результаті цієї операції ПДВ на суму 133,33 гривень. Тим часом, якщо інший український туроператор купує в закордонного готелю турпослугу за ціною тих-таки умовних 1200 гривень (у нього немає вхідного ПДВ, тобто ні новації статті 139 Подат­кового кодексу, ні положення пункту 207.6 статті 207 цього кодексу на нього не поширюються) і реалізує українському туристові цю послугу за ті ж таки 1800 гривень, він заплатить ПДВ на суму 100 гривень. Про жодні пільги чи підвищення конкурентоспроможності українського туристичного продукту вже не йдеться.

Для Криму, в дохідній частині бюджету якого туризм виступає однією з головних статей, ця ситуація катастрофічна, і, можливо, вона дасться взнаки вже в туристичному сезоні нинішнього року. Аналогічні проблеми напевно склалися в Закарпатській, Львівській, Івано-Франківської областях. По суті, ми тепер стимулюємо відплив капіталу з країни, замість того щоб стимулювати його приплив, як роблять усі цивілізовані країни. Зараз ми, Верховна Рада АРК, звертаємося до народних депутатів України з вимогою якнайшвидше скасувати пункт 207.6 Податкового кодексу України.

Кому такий стан речей у туристичній галузі може бути вигідний? Великим іноземним туроператорам, які працюють із величезним міжнародним ресурсом? Цілком імовірно, що вони лобіювали цю антиукраїнську, антикримську поправку до Податкового кодексу. Цілком можливо, що за цим стоять народні депутати або чиновники.

Президентові Турис­тичної асоціації України Борисові Вихристенку доводилося брати участь у формуванні спірної 207 статті Податкового кодексу - спеціалісти асоціації засідали і в Мін­фіні, і в профільних комітетах Верховної Ради України. Але зміни в статті заскочили пана Вихристенка зненацька. На його думку, розвитку української туристичної галузі завжди бракувало системності.

- Асоціація туроператорів Криму та Севастополя виступає за вилучення пункту 207.6 зі статті 207 Податкового кодексу України, а також за повернення чинних раніше норм про застосування нульової ставки ПДВ до експорту туристичних послуг, - каже Борис Зелінський. - В Україні не так багато переваг для туриста у світовому масштабі, проте наша санаторно-курортна база має очевидний пріоритет. Добре було б, аби підприємство, яке оздоровлює своїх працівників, відносило ці гроші на свої витрати. І це не стало б втратою для бюджету, - адже санаторії справно платили б податки. А тепер, на жаль, туристичний бізнес у вагомій частині може піти «у тінь»…