Позитивні наслідки від демонтажу водосховищ вп’ятеро переважають негативні

30 червня 2011 в 07:35
Попередні розрахунки свідчать, що ліквідація дамб приведе до сталого функціонування річкової екосистеми, що дасть змогу забезпечити населення чистою водою, отримати додаткові площі земель для сільськогосподарського використання, підвищити ефективність рибного господарства, відновити заплавні екосистеми та ін. Економічний аналіз свідчить, що збитки від використання водосховищ значно перевищують прибутки.

Про це у своїй статті для ZN.UA пише директор Інституту проблем природокористування та екології НАН України, член-кореспондент НАНУ Аркадій Шапар. Зокрема, за його словами, попередній прогноз змін від демонтажу Каховського водосховища свідчить, що позитивні наслідки переважають негативні принаймні вп’ятеро.

Автор зазначає, що важливий напрям використання водосховищ — забезпечення стабільності водоспоживання і забезпечення водою маловодних районів Донбасу та Криму. Одним із аргументів на користь створення Дніпродзержинської ГЕС була необхідність побудови каналу «Дніпро — Донбас» для забезпечення маловодних районів Донбасу, перекидання частини стоку р. Дніпро у р. Сіверський Донець. Але з часу його створення він використовувався, максимум, на 30%, а у 2000 році — лише на 8%. Цей канал дотягнули тільки до Орільського водосховища у Харківській області, другої черги — до Донбасу — так і не побудували.

Донбас опинився в парадоксальній ситуації: нікуди подіти шахтні води — і водночас дефіцит води для споживання. Аналогічна ситуація складається і в Криму. Сьогодні очевидно, що вся система водозабезпечення Криму потребує перебудови, особливо потребує реконструкції сам Північно-Кримський канал.

Швидко зростають втрати води під час транспортування у зв’язку з втратами на фільтрацію (у період 1998—2003 роках вони зросли з 23 до 52%). Ці величезні відсотки негативно позначаються на екологічному стані території (підтоплення, деградація земель).

Взагалі, функціонування каналу в принципі не потребує Каховського водосховища. Сучасне обладнання забезпечує технічну можливість підйому води до початкових споруд каналу і з первинного рівня води у р. Дніпро.

Таким чином, фактично обґрунтованим є висновок про технічну й ресурсну можливість забезпечення сучасних потреб водоспоживання і без водосховищ.

Створення каскаду водосховищ на Дніпрі давало змогу ввести в дію велику кількість поливних земель. Однак великі витрати води та недосконала дренажна система призвели до підтоплення багатьох населених пунктів, площа підтоплення сільськогосподарських угідь становить 90 тис. га. Близько половини зрошуваних земель перебувають у незадовільному або в задовільному із загрозою погіршення еколого-меліоративному стані. Дедалі очевиднішою стає необхідність застосування нових технологій зрошення (краплинне зрошення) або заходів охорони ґрунтів, що передбачають значне зменшення витрат на водоспоживання.

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Аркадія Шапара «Дніпро сьогодні: тільки стогне, але вже не реве».

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
Реклама
USD 26.02
EUR 27.92
Останні новини