Освітяни назвали причини непопулярності математики в школах

18 травня 2012 в 10:30
Прихильники і критики нової навчальної програми одностайні в одному: за нинішньої кількості уроків математики (дві алгебри і дві геометрії на тиждень), осягнути такий обсяг матеріалу нереально.
shkola.jpg
uvenes.net

Причинами занепаду математичної освіти в Україні є її надмірна гуманізація, нестача якісних посібників, брак кваліфікованих педагогів. Про це освітяни розповіли виданню ZN.UA.

Сергій Раков, начальник відділу наукового забезпечення Українського центру оцінювання якості освіти, доктор педагогічних наук, професор кафедри інформатики Харківського національного університету імені Г.Сковороди, нарікає на надмірну гуманізацію освіти.

«Національні пріоритети в освіті повинні включати і математику, і державну мову, як це робиться в інших цивілізованих країнах. Це означає, що всі предмети є обов’язковими на випускних іспитах. Проте є й багато інших ознак пріоритетності: технічне, кадрове, методичне забезпечення викладання дисципліни», - зазначив він.

Великою проблемою вважають експерти вилучення із завдань незалежного тестування відкритої частини з обґрунтуванням відповіді. «У таких завданнях потрібно було не тільки розв’язати задачу, а й навести обґрунтування кожного логічного кроку (зауважимо, що, наприклад, Росія в завданнях ЄДЕ з математики збільшила кількість таких завдань до шести). Після вилучення цих завдань з нашого ЗНО з математики багато вчителів вже значно менше приділяють уваги обґрунтуванням тверджень на уроках (навчають здебільшого тільки того, що перевірятимуть), і, як наслідок, чимало випускників шкіл не вміють логічно міркувати», — зазначив Євген Нелін, автор підручників з алгебри для 10—11 класів.

Не менше нарікань фахівців викликають збірки завдань для державної підсумкової атестації випускників, які, так само, як і ЗНО, є орієнтиром для вчителів і учнів. «На сьогоднішній день маємо збірки вкрай низького рівня. Вони містять грубі математичні та методичні помилки і є фактично звалищем завдань», — наголошує професор КНУ ім. Т.Шевченка Дмитро Номіровський.

Каталізатором кризи математичної освіти можна вважати і відмову від 12-річної профільної школи. Сергій Раков пояснює: «До старшої школи (11—12 класів) у цивілізованих країнах нікого не тягнуть. Там у старшій школі навчаються мотивовані на заняття учні, а не лоботряси, які знають, що, хоч як би навчалися, по закінченні все одно отримають атестат разом із правом вступу до університету. Причому в атестаті не буде негативних оцінок. У нас їх просто не ставлять. І це ще одна причина кризи освіти. Хоча у світовій практиці приблизно 10% випускників отримують незадовільну оцінку із правом на перездачу в наступні роки».

Низький соціальний статус учителя, що призводить до відтоку талановитої молоді із педвишів і шкіл, — також фактор деградації математичної освіти. Кваліфікованих педагогічних кадрів у школі катастрофічно бракує, а відтак дуже небагатьом учням школа прищеплює любов до математики.

Володимир Ковтунець, експерт USETI (міжнародної ініціативи з впровадження в Україні ЗНО - ред.), переконаний, що, попри заяви про компетентнісний підхід, навчальна програма орієнтована на запам’ятовування та відтворення знань, нею не передбачено досягнення розуміння природи математичних формул і правил. А в окремих випадках її структура така, що позбавляє середньостатистичного вчителя і учня можливості зрозуміти формули та правила. Істотним недоліком програми, на думку експерта, є включення матеріалу для ознайомлення в певну тему без зв’язку з нею. Перевантажена нова програма і неосновним матеріалом.

Нова програма з математики успадкувала багато плюсів і мінусів старої. А більшість експертів зауважує, що ці дві програми фактично не відрізняються одна від одної. І навіть підручники, написані до старої програми, можна використовувати для навчання за новою.

Але і прихильники, і критики нової програми одностайні в одному: за нинішньої кількості уроків математики (дві алгебри і дві геометрії на тиждень), осягнути такий обсяг матеріалу нереально.

Подробиці читайте в свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна» в статті Оксани Онищенко «Математика — цариця наук чи задня педаль токарного верстата?».

Читайте также:

Якому язику Рада не завада, або Як міністр освіти маніпулює фактами про російськомовні класи

Їжачки в тумані, або Чого навчають у школі?

Коли до наших університетів повернеться наука?

За матеріалами:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
USD 26.02
EUR 27.92
Останні новини