НЕВТРАЧЕНИЙ РАЙ ПОДІЛЬСЬКИХ ПЕЧЕР

Поділитися
Перлина придністровського Поділля — гіпсова печера Кришталева, що лежить на півдні Тернопільщини, скидається на справжнє підземне царство...
У залі Буйвола

Перлина придністровського Поділля — гіпсова печера Кришталева, що лежить на півдні Тернопільщини, скидається на справжнє підземне царство. Її галереї і зали — це окремий світ, який балансує між реальністю і казкою. Творчу уяву людини, виявляється, здатна легко перевершити гра візерунків та барв підземного квітника — суцільних заростей кристалів. А величезні гіпсові брили нагадують гулліверівську країну Велетнів...

Понад двадцять мільйонів років тому південно-західна частина Руської геологічної платформи була затоплена водами Сарматського моря. З часом вони почали відступати, роз’єдналися на окремі водойми-лагуни. На їх дні відклалися нашарування гіпсів. Минули ще мільйони років. Давнє море відійшло, залишивши потужні товщі гіпсових порід. А під час карпатського горотворення та тектонічних рухів Волинсько-Подільської плити осадові відкладення розтяла густа мережа тріщин. І ними почали циркулювати грунтові води, вимиваючи легкорозчинні гіпси. Внаслідок цього карстового процесу тріщини поступово перетворилися в тунелі, виникли підземні лабіринти. Безперечно, саме тим і унікальний розвиток подільських печер. Хоча у світі відомі просто гігантські підземні утворення, наприклад вапнякова печера Мамонтова у США довжиною 530 кілометрів, — проте настільки складних і розгалужених ходів, як на Поділлі, не існує ніде.

Важко уявити, що в цій географічній зоні України нині налічується майже сто печер. Більшість їх спелеологи виявили в Борщівському районі на Тернопіллі. Переважно це гіпсові горизонтальні підземелля, щоправда трапляються й вертикальні. Їхня довжина дивує не менше — скажімо, загальна протяжність ходів печери Оптимістична — 212 км, Озерної — 117 км, Кришталевої — 23 км, Млинки — 27 км, Вертеби — 9 км. Подільські підземні перлини в основному можна вважати об’єктом досліджень і пошуків археологів. Лише одна печера — Кришталева у селі Кривче — вперше досліджена ще 1721 року польським спелеологом Г.Ржечинським, сьогодні пристосована для масового туризму. Уже майже тридцять років тут діє екскурсійний маршрут довжиною 2,5 км.

Але трохи більш як півстоліття тому Кришталевій було не до екскурсій! Під час Другої світової війни в ній переховувалися вояки УПА. Щоб знищити повстанців, загони МДБ підірвали вхід до печери. Гадали, що назавжди. Та карателі помилилися. Вхід до «ненависної» Кришталевої, як і до інших — Вертеби, Озерної, Глинок, На Хомах, вдалося відновити аж на початку 60-х років. Тоді ж при обласній дитячій туристично-екскурсійній станції було створено секцію спелеологів, яку очолив Володимир Радзієвський.

У печері Вертеба, що в Більчі-Золотому, розповідали місцеві жителі, до початку 1943 року від фашистів переховувалися місцеві євреї, опісля таборувалися загони УПА. МДБісти влаштували облави на повстанців, та не змогли їх взяти живими. Пізніше спелеологи виявили сліди перебування повстанців — кілька викарбуваних на стіні тризубів, псевдо «Гук», у ближньому районі облаштовано кімнату з напівзотлілими нарами, дровами, посудом. Судячи з усього, повстанці жили тут упродовж року. А посеред однієї зали печери Озерної знайдено великий камінь, на якому викарбувано тризуб і текст присяги повстанців. В іншій залі ще одне свідчення про нескорених. На брилі напівпрозорого пластинчастого гіпсу спелеологи побачили напис: «Тут жили і боролися українські народні революціонери «Оксана» і «Промінь». 27.11.1947 р.»

Чому ж неповторні природні об’єкти, в яких, до того ж, живе національна історія, майже не відкриті для туристів?

Члени тернопільського міського клубу спелеологів «Поділля», що з-поміж подібних в Україні єдиний зберігся досі, мають чітку позицію — облаштувати печери для масового відвідання важко. У більшості з них умови пересування надто складні — або вхід міститься на дні провалів, або вузькі проходи, або багато ділянок залито водою. Причини ці, як правило, доповнюють одна одну. Крім того, у горизонтальних печерах, на відміну від вертикальних, немає належної техніки для рятувальних робіт.

Екскурсійні траси, запевняють спелеологи, на превеликий жаль, згубно позначаються на печерах. Пересічному туристові дуже кортить здерти зі стіни кристалик — «на пам’ять». У клубі, мабуть, невдовзі можна буде створити музей з вилучених у відвідувачів гіпсових утворень. Не зупиняли руйнівників ні попередження екскурсоводів, ні штрафи, які донедавна були суто символічними. І хоч теперішнє мінімальне покарання — десять мінімальних зарплат — може вдарити по кишені, та свідомість народу так зразу не зміниш. А слід знати, що для того, аби кристалик виріс на 1 мм, потрібно до тисячі років, для відновлення сталактиту — кілька десятків. Тому й одна з основних функцій спелеологів — охороняти печери — великою мірою не сприяє розвиткові масового туризму.

Та чи ж таким уже недоступним і безперспективним є подільський підземний світ для «чужаків»?

У печері Вертеба понад сто років проводяться археологічні дослідження. Останніми роками група археологів під керівництвом директора Борщівського краєзнавчого музею Михайла Сохацького неодноразово знаходила під склепінням печери уламки кераміки, вироби з міді та кістки часів Трипільської культури. Виникла навіть ідея створити під землею своєрідний музей. Плануємо, каже Михайло Сохацький, облаштувати однокілометровий маршрут для археологів.

Програма розвитку туризму в Тернопільській області на 2001—2010 роки вимальовує широкі перспективи для розвитку спелеоруху та спелеотуризму. Передбачено навіть часткове бюджетне фінансування досліджень печер. Враховано потребу обладнати упродовж двох років входи до п’яти печер. Розробники багатообіцяючої програми заговорили і про організацію туристичного притулку, розширення сфери послуг для туристичних груп поблизу Кришталевої. Такі роботи не здаються чимось нереальним. Проте намагатися двічі ввійти в одну й ту саму ріку, як мінімум, смішно. Туристична пристань у Кривчому вже існувала. Але в середині 90-х років будинок, де організовувалися екскурсії, продавалися рекламні матеріали, сувеніри, повністю викупив голова місцевого КСП Степан Гринчук. Нині навколо колишнього приміщення турбюро виріс ліс бур’янів. А новий господар доводить обласній владі доцільність передання йому в оренду… печери Кришталева. Апетити, як відомо, мають здатність зростати…

У Кришталевій екскурсовод розповідатиме вам легенду про Білого Спелеолога, який стоїть на вічній варті у підземних лабіринтах. А якщо захоче покарати невдячного й нахабного гостя, то заведе в таке місце, звідки на білий світ уже точно не повернутися. Але добрих людей, які не мають на меті зашкодити або занедбати підземний світ, він не чіпає.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі