Топ Новини

Автолюбителі, які записують даішників, опинилися поза законом

24 жовтня 2011 в 06:14
Рішення Конституційного суду, яке поставило поза законом «плівки Мельниченка», різко скоротило доказову базу щодо злочинів, вважають юристи.

"Конституційний суд прийняв дивне рішення, оскільки воно дуже обмежує доказову базу, за допомогою якої можна розкривати злочини. Що, наприклад, на думку суддів, слід робити в тому випадку, якщо єдиним доказом злочину стане запис відеоспостереження з найближчого цілодобового магазину?", сказав «КоммерсантЪ-Украина» адвокат Микола Неділько.

З тим, що роз'яснення КС вносить зміни в роботу всіх силових структур, і оприлюднене рішення ускладнить розслідування насамперед пересічних, а не резонансних справ, згоден
голова комітету Верховної ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Швець ("БЮТ-Батьківщина").

"Тепер відеозаписи з банків або магазинів, які пограбують, не зможуть стати доказами. Якщо раніше можна було зняти на відео, як чиновник отримує хабар або даішник матюкає водія, а потім звільнити їх за це, то тепер всі ці матеріали не будуть мати ніякого значення . Для того щоб фіксувати на відео порушення закону, тепер необхідно буде отримувати дозвіл правоохоронних органів. А це, звичайно ж, пересічній людині зробити складно", заявив Швець.

Нагадаємо, що влітку цього року з проханням роз'яснити ч. 3 ст. 62 Конституції Служба безпеки України звернулася до КС влітку цього року. У зазначеній частині йдеться, що "звинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом". СБУ попросила суд уточнити, на які саме докази поширюється дія цього положення.

Рішення КС з цього питання було оголошено минулої п'ятниці. На думку суду, обвинувачення у скоєнні злочину "не може базуватися на фактичних даних, отриманих незаконним шляхом, а саме з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина, встановленого законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних, а також не уповноваженою на це особою".

Окрім того, у рішенні вказується, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки ті фактичні дані, які було отримано відповідно до норм кримінально-процесуального законодавства, зокрема передбачені законом про оперативно-розшукову діяльність (ОРД).

"Проведення оперативно-розшукової діяльності громадськими, приватними організаціями та особами, іншими органами або їх підрозділами, окрім визначених у ч. 1 ст. 5 (закону про ОРД.-ред.), заборонено", - йдеться у рішенні КС. Як відомо, у ч. 1 ст. 5 закону вказані структури, що мають право на проведення слідчих заходів, зокрема СБУ, МВС, Міноборони і Держприкордонслужба, у яких є розвідувальні підрозділи, податкова міліція та Управління держохорони (УДО).

Рішення КС відіб'ється на процесі у справі екс-президента Леоніда Кучми. Його адвокати позитивно відгукуються про зміст роз'яснення Конституційного суду і бачать в ньому підтвердження своїх заяв про неможливість залучати записи з кабінету екс-президента в якості речових доказів.

За матеріалами: Коммерсантъ-Украина
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
USD 25.77
EUR 27.74
Останні новини