Топ Новини

Геологи розповіли про могутню цивілізацію, яку згубила зміна клімату

31 травня 2012 в 10:42
Індська або Хараппська цивілізація - найбільша стародавня цивілізація людства, поряд з давньоєгипетською і шумерською. Досі не вщухають суперечки про зв'язок між цією загадковою древньою культурою і могутньою річкою Сарасваті.

Нове дослідження, що об'єднало останні археологічні свідчення та сучасні наукові технології, показало, що кліматичні зміни стали основною причиною занепаду великої харапської цивілізації, що існувала на Землі майже 4 тис. років тому. Американським ученим вдалося також вирішити багаторічні суперечки щодо походження і долі Сарасваті, священної річки індуської міфології.

Індська або Хараппская цивілізація - найбільша стародавня цивілізація людства, поряд з давньоєгипетською і шумерською. Вона займала площу понад мільйон квадратних кілометрів: уздовж рівнинної річки Інд від Аравійського моря до Гангу, на території сучасного Пакистану, північно-західної Індії та східних районів Афганістану. Подібно до свої сучасників, Хараппи, названі так на честь одного з найбільших своїх міст, жили поруч з річками, оточеними родючою землею.

"Ми відновили динамічний ландшафт рівнини, де індська цивілізація утворилася 5200 років тому, будувала свої міста, а потім повільно згасала десь з 3900 до 3000 років тому. Досі не вщухають суперечки про зв'язок між цією загадковою древньою культурою і могутньою річкою", - розповідає керівник дослідження, геолог Океанографічного інституту у Вудс-Холі Лівіу Джиосан (Liviu Giosan).

Остаточно існування Індської цивілізації було встановлено тільки у 1921-1922 роках. Сьогодні численні залишки хараппських поселень розташовані у великому пустельному регіоні далеко від річки.

Шквал археологічних досліджень у Пакистані та Індії оголив історію складної міської культури з безліччю внутрішніх торгових шляхів, морським сполученням з Месопотамією, унікальними будівельними спорудами, каналізацією, високорозвиненим декоративно-прикладним мистецтвом і писемністю.

Нове дослідження проводилося у період з 2003 по 2008 рік у Пакистані. В журналі PNAS міжнародна група вчених розповідає про зроблені висновки.

Дослідники об'єднали дані супутникових фотографій і топографічних карт, а також зразки грунту і осадових порід з дельти Інда і її приток. Все це дозволило відтворити картину зміни ландшафту цього регіону за останні 10 000 років. Вчені зробили таку велику роботу, щоб за геологічними даними відновити історію харапської цивілізації.

Пояснимо. Одна з найяскравіших геологічних особливостей дельти Інда - так званий хребет осадових порід, створений річкою. Це унікальне у своєму роді геоморфологічне утворення. Його протяжність уздовж водної артерії становить тисячу кілометрів, ширина - сотню кілометрів, а висота від десяти до двадцяти метрів. Подібне утворення говорить про приголомшливу стабільність рівнинної річки. При сприятливих погодних умовах це ідеальний майданчик для розвитку потужної культури, що базується на сільському господарстві, якою і були Хараппи.

Геологи прийшли до висновку, що з часом інтенсивність мусонних дощів ослабла, що призвело до скорочення площ родючих заливних лугів. Цей фактор зіграв вирішальну роль у занепаді аграрної культури Хараппа, яка напряму залежала від динаміки розливів річок.

Дослідники вважають, що їм також вдалося вирішити багаторічну суперечку про долю міфічної ріки Сарасваті. У стародавніх індійських писаннях є вказівка на те, що ця річка перевершувала всі інші в даному регіоні за своїми розмірами. Однак її русло не було знайдено.

Сьогодні у сезон дощів з Гімалаїв у долину Хакра спускається стрімка річка Гхаггар, яка губиться у пустелі. Археологічні дані свідчать про те, що ця місцевість була густонаселеною в період розквіту харапської культури.

В результаті зі зміною клімату дощі приносили менше вологи, і колись повноводна ріка Сарасваті перетворилася на сезонний гірський потік.

В ході нинішнього геологічного дослідження вчені зібрали інформацію про місцезнаходження міст і невеликих поселень, про трансформацію сільського господарства та міграцію людей на пізніх етапах цивілізації.

"Близько 3900 років тому річки Хараппів пересохли, і вони були змушені покинути свої міста і переміститися на схід, влаштувавшись у басейні Гангу, де мусони дозволяли процвітати сільському господарству. Тут переважали розрізнені аграрні громади, і колись могутня цивілізація втратила свою минулу велич, а разом з нею і більшу частину культурної спадщини", - говорить Джиосан у прес-релізі інституту.

Читайте також:

На території нинішньої Перської затоки могли існувати доісторичні цивілізації

В Ізраїлі знайдено фрагменти таблиць з законами Хаммурапі

За матеріалами:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
USD 25.77
EUR 27.74
Останні новини