Влад Філат: «Ми не уникаємо складних запитань і не шукаємо простих відповідей»

2-3 лютого з офіційним візитом у Києві перебував прем’єр-міністр Республіки Молдова Влад Філат. Ця людина зробила себе сама. Досить молодий, динамічний, упевнений у собі, він не боїться відповідальності і критики партнерів із коаліції, він зумів не тільки завоювати симпатії значної частини молдовського електорату, а й стати улюбленцем єврочиновників, знайшовши одночасно точки дотику в Кремлі, а також ставши частим гостем в Україні.

- Пане прем’єр-міністр, яка мета вашого візиту до Києва? Чи правда, що між вами та в.о. президента РМ Маріаном Лупу точиться конкуренція на українському напрямку, оскіль-ки його і ваші візити до нас відбуваються із вражаюче мінімальними інтервалами?

- Україна завжди посідала чільне місце серед наших зовнішньополітичних партнерів. Тому слід говорити не про конкуренцію з Маріаном Лупу, а, швидше, про взаємодоповнення.

10 березня ми відзначатимемо 20-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною і Молдовою, але в нас ще залишилися невирішені питання: демаркація кордонів, права власності, торгово-економічні обмеження. Торік нам вдалося надати нового імпульсу двостороннім відносинам. Наприклад, ми не тільки визначилися з переліком проблем, щодо яких є взаєморозуміння, а й сформували графік виконання домовленостей. І я можу відповідально заявити: зазначений графік виконується. Про це свідчать цифри товарообороту між Молдовою і Україною. 2011 року він сягнув 1,3 млрд. дол., фактично ми вийшли на докризові показники 2008 року. Зростання товарообороту за минулий рік становило близько 28%, порівняно з 2010 р.

- Тривалий час Кишинів був недоговороздатною стороною в україно-молдовських відносинах. Що надихнуло нинішнє керівництво Молдови активізувати контакти з Україною і виконати зобов’язання, взяті на себе електоральними конкурентами Альянсу, як у випадку з передачею земельної ділянки під автодорогою в районі Паланки?

- Коли ми створювали «Альянс за європейську інтеграцію», то домовилися, що Рес-публіка Молдова має стати передбачуваною і відповідальною, особливо стосовно сусідів. Є зобов’я-зання - їх треба виконувати. Інакше ми будемо, як ви сказали, недоговороздатними.

З 2006-го по 2009 рр. не було проведено жодного засідання молдовсько-української міжурядової комісії. Тому, прийшовши до влади, ми не тільки щодо України, а й на румунському напрямку розпочали дії із розблокування діалогу та виведення його на новий якісний рівень.

Чим швидше вирішимо застарілі питання, тим більше часу зможемо приділяти новим економічним, торговельним, культурним і гуманітарним проектам на благо наших людей. Тому в розмовах із керівництвом України ми виходили з того, що з вирішенням першо-чергових питань не слід зволікати. Повертаючись до теми якості відносин на вищому рівні, не можу не зазначити, що між керівництвом Республіки Молдова і керівництвом України запанувала відкрита позитивна атмосфера спілкування. Ми не граємо в «дипло-матію» у поганому сенсі цього слова, не уникаємо складних запитань і не шукаємо прос-тих відповідей.

- Для української сторони дуже важливо вирішити питання власності на греблю Дністров-ської ГЕС-2, а також визначити умови експлуатації Дністровського комплексного гідровузла. Крім того, залишається невирішеним питання демаркації кордону в районі Джурджулешть. Є прогрес на переговорах у цьому напрямі?

- Поки що рано говорити про конкретну угоду. Є розуміння, що ми зобов’язані досягти компромісу. Один із механізмів - пакетна угода. Що стосується гідровузла, то там є принаймні чотири проб-леми, які треба вирішувати комплексно: демаркація, право власності, використання і питання довкілля. 22-23 лютого має відбутися засідання спільної демаркаційної комісії, було ухвалено рішення підготуватися до цієї дати.

- Нещодавно уряд Молдови анонсував збільшення експорту електроенергії і можливість укладання газового контракту з Україною. Можна про це док-ладніше?

- На сьогодні Молдова імпортує з України приблизно 20% елект-роенергії від загального споживання. Зараз молдовське керівництво вживає активних заходів для інтеграції нашої енергосистеми в європейське енергетичне об’єднання ENTSOE. Ми також залучаємо іноземних інвесторів для реалізації проекту будівництва теплоелектростанції в районі Унген, яка, окрім поставок електроенергії в країни ЄС, стане важливим елементом забезпечення енергетичної незалежності країни.

Молдові, як і Україні, вкрай важливо знизити енергозалежність від монополістів-постачальників енергоносіїв. Крім того, з Києвом у нас є загальне бачення проектів в енергетиці, пов’язаних і з європейською енергетичною системою, і з проектами забезпечення поставок газу, альтернативних газпромівським.

- Це проект із Румунією? Я маю на увазі будівництво ма-гістрального газопроводу Унгени - Ясси, який дозволить Молдові підключитися до газової системи Румунії.

- Не тільки з Румунією. Є й інші проекти. Наприклад, ми вив-чаємо можливість приєднання до українського проекту будівництва LNG-терміналу (для поставок скрапленого газу) в Одесі.

Є й інші проекти, в яких можлива кооперація з українською стороною. Ще раз повторюю: забезпечення енергетичної безпеки наших країн - це загальне завдання Кишинева і Києва.

- Як у Молдови справи на переговорах з «Газпромом»? Чи вдалося досягти прийнятної ціни? Раніше повідомлялося, що Молдова домовилася з Ук-раїною про закупівлю газу. Можете прокоментувати цю інформацію?

- У нас із Україною не було переговорів про постачання газу. Ми ведемо діалог із «Газпромом». Термін угоди минув 31 грудня 2011 року. Ми не підписали нового документа і домовилися про продовження попереднього до кінця березня. Доти ми вестимемо переговори і, сподіваємося, підпишемо нову угоду. Хоч у переговорному процесі ми ще не дійшли до ціноутворення.

- Якщо вже ми торкнулися енергетичної проблематики, не мог-ли б ви прокоментувати ситуацію з оголошенням у міжнародний розшук президента українського ДП «Енергоатом» Юрія Недашковського? Як іде розслідування цієї кримінальної справи? За нашою інформацією, була змова деяких несумлінних молдовських бізнесменів з окремими представниками української сторони, внаслідок чого й виник штучний борг НАЕК. Чи можете ви підтвердити цю інформацію?

- Я б не говорив так гучно - молдовська сторона. Є зацікавлені люди, котрі, на жаль, використавши державні органи влади, довели ситуацію до такого становища. Молдовська сторона не оголошувала в розшук пана Недашковського. Це рішення приймалося без участі уряду Молдови. Але я можу заявити, що зазначений інцидент буде розглянуто на вищому рівні в Кишиневі, і всіх учасників цієї афери буде відповідно покарано.

Сьогодні у засіданні делегацій Молдови і України брали участь міністри юстиції, які домовилися про координацію дій їхніх відомств у запобіганні таким ситуаціям. Крім того, ми вирішили синхронізувати зусилля у боротьбі з рейдерами.

- Як ви оцінюєте якість юридичних послуг, які надає молдовській стороні фірма «Лаври-нович і партнери»?

- Ми не можемо впливати на роботу адвокатських компаній. Наше завдання - забезпечити, щоб судова система, прокуратура, поліція не використовувалися як інструменти рейдерських атак.

- Незважаючи на всі зусилля української, молдовської і європейської сторін, у пресі досі з’являється інформація про те, що контрабанда продовжує текти через наш спільний кордон. Як ви можете оцінити сьогоднішній рівень контрабанди через українсько-молдовський кордон, у т.ч. на його придністровській ділянці? Наскільки потерпає від неї Молдова? Чи є інформація про контрабанду зброї?

- Сказати, що проблеми немає, було б неправильно. Я не беруся оцінювати обсяги контрабанди. Для цього є відповідні органи, та ж таки місія Євросоюзу - EUBAM. Хочу зазначити, що зараз між митними й прикордонним службами Молдови та України є тісний контакт і взаєморозуміння. Сподіваюся, з новим керівництвом Придністровського регіону нам вдасться мінімізувати ризики. У тому, щоб на нашому кордоні не було контрабанди, зацікавлені і в Кишиневі, і в Києві. Придністровська адміністрація, якщо вона щира у своїх заявах і бажанні позбутися негативного іміджу «контрабандного регіону», також кровно зацікавлена в боротьбі з контрабандою.

- Молдову називають лідером європейської інтеграції в рамках «Східного партнерства». Водночас дехто з молдавських політиків каже про те, що пріо-ритетом для Кишинева має стати «Балканський пакет», а зовнішнім локомотивом європейського проекту для Молдови - Румунія. Чи немає конкуренції в європейській інтеграції між Україною та Молдовою?

- Ніколи не ставили перед собою мети конкурувати з кимось. Для нас життєво важливо, щоб Україна просувалася шляхом євроінтеграції. Щодо вибору між «Східним партнерством» і «Балканським пакетом», звичайно, ми сподівалися на більше. Хоча ця платформа все ж таки дає можливість країнам - учасницям «Східного партнерства» (СП) робити конкретні кроки на шляху євроінтеграції. Це й договір про асоціацію та ЗВТ, і безвізовий режим та ін. Не ми визначали, в якому пакеті буде Молдова. Це рішення Європейського Союзу. 2009 року, коли ми прийшли до влади, Молдова вже була у СП. Сьогодні філософія молдавської євроінтеграції проста: все, що ми робимо, має бути в інтересах простих людей. Перед нами приклад Хорватії, яка виконала критерії, забезпечила проходження процедур і вступила до ЄС.

- Чи намітилися тенденції до поглиблення співробітництва між Україною та Молдовою щодо Придністровського врегулювання? Як ви оцінюєте нещодавню зустріч із новим главою Придністров’я Євгеном Шевчуком в Одесі?

- Роль України в цьому процесі важлива, і ми хочемо, щоб вона посилювалася. Позиція Києва завжди була коректною, що сприяло просуванню діалогу. На сьогоднішній зустрічі я подякував від імені Молдови президентові України за підтримку. Враховуючи факт головування України у 2013 році в ОБСЄ, ми сподіваємося, що нам удасться надати Придніст-ров-ському врегулюванню нового імпульсу.

В Одесі пройшла дуже змістовна й потрібна зустріч. Відбулася відкрита розмова. У нас цілковите взаєморозуміння у спільних проб-лемах. Ми не шукали глобальних формулювань і не хотіли осягнути неосяжне. Головне, у чому сьогодні Кишинів і Тирас-поль порозумілися, - це необхідність вирішити питання, що безпосередньо цікавлять наших громадян.

- Сьогодні було підписано установчі документи єврорегіону «Дністер». Будь ласка, поділіться подробицями цього проекту.

- В єврорегіон «Дністер» увійшли Вінницька область України і шість районів Республіки Мол-дова. На нинішньому етапі Придністров’я в ньому немає. Але райони Каменка та Рибниця можуть брати участь у цьому проекті. Це гарна платформа для регіонального розвитку та прикордонного співробітництва. Знаю, що наші європейські колеги мають конк-ретні пропозиції, реалізацію яких можна забезпечити значним фінансуванням. Це стосується інфраструктурних проектів, соціальних тощо. Вони дадуть змогу тісніше співпрацювати і країнам, і населенню.

- Що продемонстрував інцидент на одному з миротворчих постів, внаслідок якого загинув молдавський громадянин? Як просувається розслідування? Чи правда, що російська сторона ухиляється від спільного розслідування цієї справи? Які оргвисновки з огляду на це планує зробити Кишинів?

- Було вбито людину. Ви-правдати це ніхто не в змозі. Ніхто не зможе переконати мати не оплакувати вбитого сина. Якщо ж говорити про політизацію, то градус підняли висловлювання російського посла в Кишиневі. Держ-відомства Молдови досить про-фесійно адміністрували ситуацію. З іншого боку, очевидна необхідність ухвалення й політичних рішень. Інцидент іще раз проде-монстрував, що миротворчу місію потрібно змінювати - це має бути цивільна міжнародна місія. Я сьогодні подякував українським
партнерам за розуміння даної ситуації та за підтримку ідеї змінити миротворчу місію. Там немає воєнних дій уже 20 років. Вій-ськова техніка не сприяє врегулюванню, навпаки, вона підтримує напругу.

Водночас ми розуміємо, що це процес, який потребує зваженого підходу.

- Понад два роки в Молдові немає обраного президента. Дехто з експертів вважає, що останні домовленості, досягнуті вами і паном Лупу в Києві, можуть стати заручниками конституційної кризи в Молдові. Та й «підтримання життя» в альянсі відбувається швидше під «пильним оком Заходу», ніж на основі ціннісних принципів його учасників.

- Якби було цілковите взаєморозуміння, отоді це було б ненормально. Адже в альянс входять три різні партії. Проте ми домовилися, що забезпечимо дотримання демократичних принципів у країні. Бувають різні погляди та суперечки, але вони публічні. Багатьом не подобається демократія, але кращого людство поки що не вигадало. В альянсі існують спільні цілі, які утримують нас разом, - демократія, євроінтеграція та забезпечення свобод громадян Республіки Молдова.

Протягом усього часу, поки в Молдові немає обраного в пар-ламенті президента, незважаючи на вибори та референдуми, у нас усі органі влади були дієздатними. Коли я прийшов у владу, економічний спад був на рівні 67%, дефіцит бюджету - 15%. 2010 рік ми закінчили з економічним зростанням 7,1%, дефіцитом - 2,4%. В 2011-му - дефіцит 1,9%, а зростання на рівні 6-7%. Найголов-ніше, що зростання економіки відбувалося за рахунок збільшення експорту. Нам удалося повернутися до нормальних відносин з нашими сусідами. Процес європейської інтеграції став більш результативним.

Єдина проблема, яка була й залишається, - загроза дострокових виборів, якщо не вдасться обрати президента в парламенті. Це постійне очікування, власне, й створює проблему.

В альянсу 59 голосів за необхідних 61. Комуністи, на жаль, окопалися в очікуванні реваншу, і нам необхідно буде ухвалювати рішення. Не для альянсу, не для Заходу, а для країни.

Тому до першого засідання парламенту в середині лютого ми визначимося. Або підемо на референдум, щоб спростити обрання глави держави, внесемо зміни до Конституції; або ж у парламенті все-таки вдасться домовитися, і ми проголосуємо за нового президента. На сьогодні в парламенті є 62 некомуністичні голоси, мусимо знайти компроміс.

Щодо зобов’язань держави перед нашими зовнішніми партнерами. Хай яка внутрішньополітична ситуація складеться в Молдові, держава виконуватиме свої зо-бов’я--зання, хоч як би ми їх оцінювали. Ми ж не кажемо, що рішення стосовно Паланки було ухвалене не членами альянсу, і тому ми його не виконуватимемо. Навпаки, попри те що це було непопулярне рішення (багато вітчизняних політиків критикували нас і нині критикують), ми таки виконали наше зобов’язання перед Україною. Це й називається стабільними партнерськими відносинами.