Румунія: лібералізмом по кризі?

Поділитися
Румунським політикам вистачило десяти днів, щоб після завершення парламентських виборів сформувати нову коаліцію і визначитися з кандидатурою на пост прем’єр-міністра...

Румунським політикам вистачило десяти днів, щоб після завершення парламентських виборів сформувати нову коаліцію і визначитися з кандидатурою на пост прем’єр-міністра. Ним став ліберальний економіст, глава пропрезидентської Ліберально-демократичної партії Теодор Столоян. Минулої середи президент Румунії Траян Бесеску доручив йому сформувати новий уряд, який потім буде затверджений парламентом.

Після виборів 30 листопада жодній із чотирьох політичних сил, які пройшли в парламент — Ліберально-демократичній партії (ЛДП), Націонал-ліберальній партії (НЛП), Демократичній спілці угорців Румунії, а також альянсу Соціал-демократичної партії (СДП) і Консервативної партії (КП), — не вдалося домогтися переконливої переваги над своїми суперниками. Тому аналітики припускали, що переговори про створення парламентської коаліції будуть досить складні. Тим більше що переможці перегонів — ЛДП і СДП—КП — прийшли до фінішу практично з однаковим результатом (близько 33%) і лідери цих партій мали рівні права обійняти посаду прем’єр-міністра країни.

При цьому було очевидно, що Траян Бесеску має намір докласти максимум зусиль для того, щоб прем’єр-міністром став ліберал-демократ Теодор Столоян, а не соціал-демократ Мірча Джеоане чи націонал-ліберал Келін Попеску-Терічану. Це прогнозував відразу ж після виборів румунський експерт Богдан Теодореску. Тим паче що румунська конституція дозволяє главі держави висувати кандидатуру політика навіть тієї політичної сили, котра не виборола більшості місць на парламентських виборах.

Експерти вважали, що найбільше шансів бути створеною має лівоцентристська коаліція двох партій-суперниць — ліберал-демократів і соціал-демократів. Ці партії могли б створити парламентську коаліцію і сформувати кабінет, який міг працювати весь чотирирічний строк, незалежно від результату виборів президента Румунії 2009 року. На думку експертів, в умовах світової економічної кризи Румунія повинна мати уряд із солідною більшістю в парламенті. (Нагадаємо, що ЛДП і СДП—КП у парламенті мають разом до 70% місць.) Це забезпечувало б новій коаліції поле для маневру при проведенні непопулярних, але вкрай необхідних реформ в умовах економічної кризи.

Румунські експерти вказували також на серйозні розбіжності у стосунках двох таких ліберальних партій Румунії, як ЛДП та НЛП. Їхні лідери розсварилися, а коаліція ліберал-демократів і націонал-лібералів, яка перемогла на виборах 2004-го, не змогла довго проіснувати: 2007-го розпалася. Конфлікт був досить серйозний. Його побічним результатом навіть стало обговорення питання про імпічмент Траяну Бесеску. Тим часом лідер НЛП Келін Попеску-Терічану залишився прем’єр-міністром країни тільки завдяки неофіційній підтримці соціал-демократами альянсу Націонал-ліберальної партії та Демократичної спілки угорців.

Втім, за даними низки румунських ЗМІ, ЛДП робила кілька ставок одночасно: ліберал-демократи вели переговори про створення коаліції як з НЛП, так і з СДП—КП. Так, після оприлюднення остаточних результатів виборів один з лідерів ліберал-демократів Еміль Бок заявив, що в ході переговорів про формування коаліції з НЛП його партія не зуміла дійти згоди лише в одному, але принциповому питанні — про кандидатуру на пост прем’єр-міністра. Зрештою лідери лібералів-демократів зупинили свій вибір на альянсі із соціал-демократами, з якими вони досягли консенсусу з основних питань. У тому числі й щодо кандидатури прем’єр-міністра.

При цьому не виключено, що до цієї коаліції приєднається і третій: ще до виборів у ЛДП і СДП—КП існувала домовленість, що в їхній майбутній альянс, можливо, ввійде і Демократична спілка угорців Румунії, котра представляє інтереси угорської національної меншини. У всякому разі, Столоян уже заявив, що він має намір запросити в коаліційний уряд представників цієї партії, котра посіла четверте місце на виборах із 6,48% голосів виборців. Очевидно, що розподіл постів у новому уряді стане предметом подальших міжпартійних переговорів.

Траян Бесеску, представляючи нового прем’єра, висловив побажання, щоб сформований Столояном уряд відпрацював повний чотирирічний строк, а не був тимчасовим кабінетом. Крім того, румунський президент підкреслив, що економіка країни може протистояти міжнародній фінансовій кризі лише якщо прем’єр-міністром стане людина, здатна відповісти на її виклики та забезпечити діяльність уряду.

У цьому контексті важко знайти в румунській політиці кандидатуру, котра більше підходить до нинішніх непростих умов. 65-річний глава уряду Румунії має досвід роботи в кризових умовах: він уже обіймав прем’єрську посаду 1991—1992 років, коли країна, в умовах економічної кризи переживала непростий час жорстких ринкових реформ. Потім Столоян якийсь час працював економістом у Світовому банку і зрештою повернувся в політику. Він є одним із творців і лідерів Ліберально-демократичної партії, а також депутатом Європарламенту.

Сьогодні головне завдання для нового прем’єр-міністра Румунії — сформувати уряд протягом тижня і вже 19 грудня представити його склад на затвердження парламенту. Очевидно, що одне з основних завдань для майбутнього уряду — це ухвалення бюджету на 2009 рік, а найголовніше — подолання наслідків світової економічної кризи для Румунії і подальший розвиток її економіки. Очікується, що економічна криза в Румунії загостриться наступного року.

На думку аналітиків, новий уряд країни стикнеться з труднощами, викликаними внутрішніми і зовнішніми чинниками: він відчуватиме тиск внаслідок безробіття, яке має тенденцію до зростання, внаслідок нестабільності національної валюти, падіння купівельної спроможності. Усе це викликає невдоволення населення. І стане активно розігруватися опозиційними партіями. Те, як новий уряд Румунії зможе реагувати на ці виклики, визначить життєздатність коаліції і те, з якими втратами країна вийде з економічної кризи. Адже у партнерів по коаліції можуть виявитися різні погляди на вирішення економічних проблем.

Уже сьогодні світова фінансова криза призвела до зниження замовлень на найбільших підприємствах румунської промисловості. Так, про скорочення виробництва і звільнення тисяч працівників вже оголосили автозавод «Дачія—Рено» та металургійний комбінат «Арселор Міттал». Крім того, завод «Дачіа—Рено» з 11 грудня на місяць змушений призупинити виробництво. Безперечно, безробіття зачепить суміжні виробництва. Румунські експерти також прогнозують, що економічну ситуацію ускладнить і очікуване повернення на батьківщину багатьох із тих 500 тис. румунів, котрі кілька років тому подалися на заробітки до інших країн Європейського Союзу.

Крім того, однією з головних турбот майбутнього уряду стане антикорупційна діяльність. У Брюсселі постійно критикують Бухарест за неефективну боротьбу з корупцією. Так, три роки тому було засновано спеціальний державний орган із розслідування корупції, проте жодного звинувачення проти високопоставлених чиновників так і не було висунуто. А як показують недавні події в Греції, в умовах світової фінансової кризи для масових акцій протесту, здатних розхитати стабільність суспільства, достатньо найменшого приводу.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі