Топ Новини

Права регіональних мов можуть знову обмежити

15 жовтня 2012 в 06:58
У Кабінеті міністрів завершили доопрацювання скандального закону про мови. Згідно з поправками, за українською мовою зберігається статус державної, а частка її присутності в ефірі збільшується до 75%. При цьому ускладнюється процедура визнання мов нацменшин регіональними - це допускається лише в тому випадку, якщо її носіями є не менше 30% жителів певної території.
24912.jpg
У Кабінеті міністрів завершили доопрацювання скандального закону
pravo-kiev.com

Робоча група з доопрацювання закону "Про основи державної мовної політики" 12 жовтня затвердила законопроект про внесення змін до закону "Про основи державної мовної політики", а також проект концепції держпрограми з всебічного розвитку і функціонування української мови. Зміни практично повністю змінюють суть мовного закону, пише "Коммерсант-Украина".

Так, згідно з документом, за українською мовою зберігається статус державної. Її використання є обов'язковим у судно- та діловодстві, в діяльності органів державної влади, збройних сил, у сфері науки і освіти, рекламі. Встановлюється 75-відсоткова квота мовлення українською мовою для загальнонаціональних теле- і радіоканалів. Передачі та фільми, виготовлені іншими мовами, повинні бути продубльовані, озвучені або забезпечені субтитрами державною мовою. На думку голови Держкомтелерадіо Олександра Курдиновича, з виконанням цієї норми не виникне проблем, оскільки вона є "поверненням до того, що діяло в Україні більше десяти років": "Але з точки зору ринкових принципів формування контенту 75% - це завищена норма. Телеканалам і радіостанціям простіше формувати мовну пропорцію, виходячи з бізнес-інтересів".

До регіональних мов нова редакція зараховує білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, караїмську, кримськотатарську, кримчацьку, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, російську, румунську, словацьку та угорську мови. Зазначається, що їм може бути надана держпідтримка, але лише в тому разі, якщо на конкретній території проживає не менше 30% носіїв такої мови. Згідно з діючою редакцією закону визнання мови регіональною дозволено там, де кількість її носіїв становить не менш як 10%. Зібравши підписи як мінімум 30% членів територіальної громади, місцева рада звертається до обласної ради з проханням клопотати перед Верховною Радою про "підтримку або захист регіональної мови або мови нацменшин". Облрада протягом 30 днів звертається з таким клопотанням до ВР, яка "приймає закон про підтримку і захист регіональної мови або мови національної меншини в межах територіальної громади села, селища або міста". За умови надання статусу регіональної на певній території ця мова використовується паралельно з державною.

- Закон про мови змінять: для введення регіональної потрібні підписи 30% населення

Президент Ради національних товариств Ілля Левітас вважає, що 30-відсоткова квота не захищає інтересів нацменшин: "За вже прийнятим законом 10% могли набрати на окремих територіях кримські татари, угорці, болгари, молдавани, румуни, росіяни. У разі ухвалення цих змін, окрім росіян, які проживають у деяких південних і східних регіонах, ніхто не зможе цього зробити".

Автор мовного закону Вадим Колесніченко, що також входив до складу робочої групи, вважає її діяльність провальною: "Вона була створена для внесення поправок до мого закону. А її члени, більшість з яких, м'яко кажучи, українофіли, із самого початку стали на шлях конфронтації і розробили абсолютно нову редакцію". В.Колесніченко назвав документ "гидотою" і заявив, що його ухвалення може "призвести до громадянської війни". Після остаточного доопрацювання документ буде передано Р.Богатирьовій для звіту перед В.Януковичем. Як зазначає видання, в серпні глава держави пообіцяв, що зміни до мовного закону Верховна Рада прийме у вересні, проте тепер вже зрозуміло, що вирішувати долю нової редакції буде новий склад парламенту.

Другий документ - концепція державної програми всебічного розвитку і функціонування української мови, підготовлена підгрупою Л.Губерського, повинна забезпечити її повноцінне використання в різних сферах. Зокрема, для цього пропонується розробити нову редакцію правил українського правопису, створити центри і регулярні курси вивчення української мови для держслужбовців, військових та інших громадян країни, а також мігрантів. Крім того, розробники концепції пропонують повністю забезпечити навчальні заклади літературою і підручниками державною мовою, підготувати комплексний онлайн-курс з її вивчення, встановити надбавки до зарплати вчителям української мови і літератури і викладацькому складу молодшої школи, забезпечити підтримку книговидання українською і функціонування української мови у сфері кінематографії. Просувати українську мову будуть за допомогою соціальної реклами, а також концертів у південному і східному регіонах.

- Колесніченко погрожує облрадам Західної України кримінальною відповідальністю за мовний закон

Окремим пунктом зазначається необхідність розробки "дієвих механізмів контролю над дотриманням мовного законодавства". Сутність цих механізмів не розкривається. Як пояснив член робочої групи, директор Інституту літератури ім. Шевченка Микола Жулинський, при складанні документа розробники спиралися на закон Французької республіки 1994 року про французьку мову, в якому передбачена відповідальність за порушення мовного закону - від солідних штрафів до шести місяців тюремного ув'язнення. "Не впевнений, що Україна буде готова ввести кримінальну відповідальність, але адміністративна повинна бути обов'язково, зокрема, для чиновників, які в своїй роботі не використовують українську мову як державну", - запропонував експерт.

Розроблено і порядок фінансування заходів щодо розвитку української мови - воно здійснюватиметься з державного і місцевого бюджетів. Зокрема, з держбюджету передбачається витратити 582 млн. 239 тис. грн: у 2013 році – більш як 168 млн. грн, у 2014 році – більш як 220 млн. грн, у 2015 році – більш як 192 млн. грн. З місцевих бюджетів на ці цілі пропонують виділити до 2015 року понад 1 млн. грн.

Як розповів Леонід Губерський, концепція буде передана в Кабмін, де її розглянуть "найближчим часом без затримок".

Нагадаємо, 12 жовтня відбулося засідання робочої групи з доопрацювання закону "Про основи державної мовної політики". Вона була створена за дорученням президента Віктора Януковича 8 серпня відразу після підписання резонансного закону, авторами якого є народні депутати Вадим Колесніченко і Сергій Ківалов (обидва - Партія регіонів). Робочу групу очолила віце-прем'єр - міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова. На першому засіданні, в серпні, група була розділена на дві підгрупи. Завданням однієї з них (під керівництвом першого Президента України Леоніда Кравчука) була розробка пропозицій щодо вдосконалення порядку застосування мов. Друга підгрупа, очолювана ректором Київського національного університету ім. Шевченка Леонідом Губерським, повинна була розробити концепцію держпрограми всебічного розвитку і функціонування української мови до 2015 року і розрахувати фінансування, необхідне для її реалізації.

Читайте також:

Азаров пообіцяв, що закон про мови не буде скасовано

Івано-Франківська облрада «захистила» українську мову від прокурора

Львівська облрада визнала нечинним на території області закон про мови

Мартинюк визнав, що закон про мови прийняли з порушеннями

За матеріалами: Коммерсантъ-Украина
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Loading...
Реклама
USD 25.90
EUR 27.56
Останні новини