Олександр Омельченко: «Адміністративно-територіальна реформа в умовах соціальної депресії, жорсткої централізації, корупції та мільярдних дір у бюджеті — блеф»

Поділитися
Олександру Омельченку сьогодні, як з’ясувалося, легше купити слона, ніж підтримати адміністративно-територіальну реформу.

Олександру Омельченку сьогодні, як з’ясувалося, легше купити слона (за 90 тис. дол. для столичного зоопарку), ніж підтримати адміністративно-територіальну реформу, яку міністр регіональної політики Близнюк за завданням президента має намір проводити батогом і пряником уже в 2013 році.

Стартовий законопроект про об’єднання громад - у профільному парламентському комітеті Омельченка. На 12 березня заплановане перше засідання. Автор документа - Азаров.

З одного боку, влада централізована аж до скрипу, два роки місцеве самоврядування фінансується за залишковим принципом, не дораховуючись мільярдів, а мери, яким навіщось встановили пряму телефонну лінію з президентом, тепер дружно радіють за донецького градоначальника Лук’янченка - єдиного (як з’ясувалося під час розмови з міністром) із них, хто «по ній розмовляє».

З другого - Кабмін подає в Раду законопроект, що передбачає початок глибокої децентралізації влади. Від зміни форми державного устрою (яка потребує подальшого внесення змін у Конституцію) і до передачі фінансів та повноважень на місця.

Зазначений парадокс викликає масу запитань. Навіщо Януковичу це потрібно? Прозрів? Опам’ятався? Змінив пріоритети? Чи політтехнологи порадили таким дивним чином переключити увагу мас - боляче натиснути в несподіваному місці, щоб не відчувалося, як давно й нестерпно болить у звичних?

Про це та багато іншого ми й розмовляли з О.Омельченком. Інколи ледь розрізняючи обличчя одне одного за важким димом викурених ним сигарет.

Про «збитого льотчика», культ особи і руйнівну вертикаль

- Олександре Олександровичу, ваш широкий жест стосовно фауни столиці, безперечно, оцінять батьки захопленої дітвори. Однак давайте про кроки в людському напрямі. Старт адмінтерреформи - на сьогодні єдиної точки, де виявляється певна наступність влади (принципи об’єднання громад були сформульовані Кабміном Тимошенко й лягли в основу законопроекту, розробленого кабінетом Азарова), залежить і від рішення вашого комітету. Справді, ви як його голова можете стати реформатором - або опинитися у списках консерваторів, які гальмують розвиток.

- Взагалі-то, останніми роками я значуся у списках збитих льотчиків. Бо не заважаю й не допомагаю ні владі, ні опозиції. Але те, що сьогодні відбувається в нашій країні, примушує періодично говорити навіть таких мамонтів, як я. При цьому особливо не думаючи про назву списків, у які мене ще можуть занести. І, знаєте, перш ніж аналізувати ризики законопроекту про об’єднання громад та задекларованої владою адміністративно-територіальної реформи, скажу, що в мене в голові не вкладається, чому за двадцять років, маючи таке розвинене суспільство, чотирьох всенародно обраних президентів і десятки розумних прем’єрів, ми прийшли туди, де сьогодні соромно перебувати цивілізованій державі!.. Соціальна депресія, тиск на опозицію, жорстка централізація влади, критичні пробоїни в економічній політиці, дволикість на міжнародній арені... Це щоб ви не забували, на якій платформі влада повідомляє про початок найскладнішої і найболючішої реформи. Втішає лише те, що моєї особистої провини в цьому немає. Я за жодних умов такого б не допустив. Хоч би на якій посаді перебував - мера, спікера, президента...

- Однак посада голови парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування теж зобов’язує до певної активної позиції. Вертикаль будувалася й закріпилася при вас. Конституція ламалася - теж. Ви вважаєте, що повною мірою використали можливі важелі свого сьогоднішнього статусу?

- Наш комітет усі ці роки у трійці лідерів. І за кількістю, і за якістю законопроектів. Що стосується повернення до Конституції 1996 року, то я був і залишаюся противником такого кроку. Комітет тоді рвало на частини. Я особисто не голосував, оскільки вважаю, що логічним етапом після політреформи 2005 року має стати перехід до чистої парламентської республіки. Досвід чотирьох президентів і боротьба за це високе крісло, яка не на життя, а на смерть, - найбільший негатив для України. Тільки парламентська республіка може примирити регіональні еліти, конфесії та суспільство…

Проте рішення комітету має силу виключно на рівні комітету і подачі його в сесійний зал. Потім документ стає власністю депутатів. Де рішення приймає більшість. І я думаю, що не повідомлю вам велику новину, коли скажу, що сьогодні вперше за всю історію незалежної України президент, парламентська більшість, прем’єр-міністр, усі виконавчі органи влади на рівні країна - область - район - місто (скоро мерів не регіоналів можна буде на пальцях перелічити) представляють одну партію. Така вертикаль влади діяла, і то не завжди, коли, згідно зі ст.6 Конституції, провідною й спрямовуючою силою була КПРС. Але навіть тоді, якщо ви пам’ятаєте, у виборах брав участь блок комуністів та безпартійних. Причому останні активно й масово залучалися у виконавчу владу.

- І навіть тоді у класах радянських шкіл не висіли метрові портрети Брежнєва, як сьогодні - Януковича. Знаєте, я прозріла, зайшовши днями в один із навчальних закладів передмістя столиці. Першокласники заїкатися біля дошки починають від пильного погляду з фото. Скоро пісні почнемо розучувати… Де вже тут виховаєш незашореного члена громади, здатного по-європейськи самоврядувати і брати на себе відповідальність.

- Такі факти сьогодні можна бачити в офісі, на промисловому підприємстві, АЗС, не кажучи вже про держустанови. Сподіваюся, що це самодіяльність підлабузників, а не негласна команда президента. Так авторитет не піднімається. Але водночас усе це - абсолютно логічний наслідок сформованої вертикалі підпорядкування в усіх сферах і на всіх рівнях. І президент мав це передбачити. Я не знаю, хто з його оточення «допоміг» йому зробити таку стратегічну помилку. Чи це його внутрішні світовідчуття й ідеологія? Хай там як, але така концентрація влади в одних руках свідчить про ризик для президента відповідати за все в цій країні. Від смерті слона в київському зоопарку і до провалу газових переговорів.

- Якщо чесно, мене вже мало цікавить, чим у цій історії ризикує особисто Янукович. Давайте про країну.

- Увесь світ вбачає демократію в децентралізації влади. Куди входять: а) самоврядування на рівні громадянин-село-селище-місто-район-область-країна. А це сільський депутат, міський, районний, обласний, депутат ВР; б) багатопартійність; в) доступ до управління державою жінок і молоді. Царського престолу, як бачите, в цьому переліку немає. Ініціатива і демократизація не відбуваються за командою. Вони розвиваються в кожному селі, громаді, місті, столиці у вільних умовах. Економічних, політичних, соціальних, суспільних. Хоч би якими були їх межі. Але про це нижче. У нас і за Конституцією - джерело влади народ. І за Європейською хартією, яку ми спочатку ратифікували, а потім розтоптали, - теж.

- Не відбирайте хліб в АМУ.

- Я вісім років був головою Асоціації міст України (АМУ) і мером Києва. І знаєте, ми мали доступ на Банкову, у Кабмін, ВР. А як інакше? Тривав діалог мерів, Асоціації і президентів - Кравчука, Кучми, Ющенка… Формальний, неформальний, жорсткий… І раптом лідер Партії регіонів не вдосконалив і не продовжив таку традицію, обмежившись офіційними декоративними слуханнями та зборами? Сьогодні АМУ й місцеве самоврядування не має жодного впливу на підготовку бюджету. У результаті за два роки місцевим бюджетам не додали 29(!) млрд. грн. Кінці з кінцями зводили окремими постановами Кабміну, виділяючи кошти на зарплату медикам та вчителям. На ЖКГ шукали з інших статей. У 2012 році - та ж сама історія - недодали 21 млрд. На розвиток - жодної копійки.

А що таке розвиток? Це зовсім не зростання ВВП, від якого людям ні холодно ні жарко. Де ремесло? Ось переді мною десять ручок - Китай, Німеччина, Франція, Італія… Наше де? Усе починається з села, з містечка. Сьогодні ж на рівні сіл і районів близько 70 відсотків людей стоять у черзі на біржу праці. І заливають своє горе горілкою. Тоді як новомодні фермери-латифундисти мають по 100 тис. га і найпотужнішу техніку. Засіяли - зібрали, засіяли - зібрали… Робочі руки більше не потрібні. Усе централізовано й за копійки (літр жирного молока в господарки 3,60 грн., розведеного в супермаркеті - 10 грн.) скуповується на селі, а переробляється на заводах в обласних центрах. Наші поля засіяні соняшником, кукурудзою і рапсом. Власні виробництво та споживання скорочуються, все женемо за кордон. Скоро хліб перестанемо сіяти й пекти. Іде сплановане знищення цілого класу населення країни. Чим ми в такому разі відрізняємося від Совітів, які морили голодом українців у 33-му? Що відчуваємо, коли кладемо квіти до побудованих пам’ятників?...

Про реформу, порожні обіцянки та різницю в підходах

- Олександре Олександровичу, я не спілкувалася з формальним автором законопроекту про об’єднання громад Миколою Азаровим, однак ті ж таки Юрій Ганущак і Анатолій Ткачук, які розробляли основи цієї адміністративно-територіальної реформи, говорять саме про порятунок села та сільського населення як одну з основних цілей проекту.

- Я переконаний, що в найближчі три роки говорити про адміністративно-територіальну реформу немає жодного сенсу.

- Але експерти називають цей крок першим реальним проривом влади!

- Я вам що, даремно весь цей час розповідав про ті «прориви», на основі яких планують проводити реформу?! Для реалізації реформи таких рівня й масштабу необхідна наявність кількох обов’язкових чинників.

По-перше, потрібна стійка економічна основа й гарантований бюджет. Ми ж маємо 57-мільярдну діру у 2012 р.

По-друге, має бути чітко сформульована ідеологія реформи й налагоджений діалог із суспільством. Люди бояться об’єднання, громад, старост… Безсмертний у Макарівському районі на старостах (пряма асоціація з поліцаєм) і погорів у 2006-му. А, не дай Боже, об’єднаємо два райони - яка назва залишиться? Хто втратив свою - відразу проти.

По-третє, а що, хтось уже оприлюднив нову карту України з новими адміністративними одиницями? Перш ніж виходити з таким законом у парламент. Що, вже є що обговорювати?

- Стратегія і концепція реформи були розроблені ще при Тимошенко. Основна умова об’єднання громад - добровільність. Що, власне, і має намір фінансово підтримувати й стимулювати держава. Правда, на першому етапі.

Тому як основний месидж закону, який ви обговорюватимете в цьому кабінеті 12 березня, - норма про те, що підтримуватиме держава тільки ті громади, котрі об’єдналися відповідно до перспективного державного плану. І такий план існує.

У 2009 році губернатори отримали завдання змоделювати процес і нові адміністративні одиниці згідно з наданою Мінрегіонбудом методикою. З чим вони хоча й зі скрипом, але впоралися. У результаті можу запропонувати вам карти, наприклад, трьох областей - Донецької, Дніпропетровської та Хмельницької. На яких видно структуру майбутнього адміністративно-територіального устрою: громада (кілька сіл об’єднаються навколо великого села чи містечка, середня чисельність 5-15 тис. жителів) - район (кількість істотно зменшиться; наприклад, у Донецькій області з 19 залишиться - п’ять, у Дніпропетровській із 21 - п’ять, у Хмельницькій із 20 - три) - область (кількість і межі не змінюватимуться).

Основний принцип реформи - доступність для жителів місця роботи та надання основних видів соціальних послуг. Мета - створити дієздатні, однорідні громади, економічно збалансувати території, після чого передати на місця гроші та повноваження. Якщо це станеться, пальму Мерцалова можна робити символом України.

- Якщо ви вважаєте, що чимось мене здивували, то дуже помиляєтеся. Повертаючись до історії, зазначу, що формування нині існуючих кордонів областей тривало не один рік. Ленін будував карту республік СРСР за принципом американських штатів, працюючи із запрошеними фахівцями. Області України формувалися протягом 30 років, починаючи з 20-х років. Остаточні корекції в адміністративну карту України внесла реформа 1954-1960 рр. Це був важкий процес на рівні державного мозку. Що я хочу сказати? Головне! Робити нову карту з рівня трьох-чотирьох дрібних бідних сіл - абсурд! Чи ви вважаєте, що з чотирьох бідних сіл може вийти багата громада?! З чого? Це тільки в математиці мінус на мінус дає плюс. А в житті все зовсім інакше. Ви про це з експертами випадково не розмовляли?

- Хочете сказати, що ви проти запропонованого в законі принципу проведення реформи знизу?

- Категорично. Малювати карту нового адміністративно-територіального устрою України треба починаючи з областей. Адже незбалансованість у нас саме на цьому рівні. Донор - реципієнт. Багатий Донецьк, бідний Луганськ. Київ, який розвивається, і міста-супутники, що втрачають силу. А що коли на базі Луганської та Донецької областей сформувати одну адміністративну одиницю - регіон Донбас - на сім мільйонів жителів і реалізувати пілотний проект? Більше того, я особисто десять років тому пропонував об’єднати Київ з Київською областю і зробити столичний регіон - Київська Русь. Надати статус автономії. Ми все прорахували. Нас підтримала Академія наук. Усе було погоджено з президентом. І якби не дружба подружжя Засух із дружиною президента, яких дуже турбувало питання збереження свого статусу в області, ми б уже зараз підбивали підсумки експерименту й могли говорити про інші такі проекти. А що сьогодні? З дев’яти районів області всі їдуть працювати в Київ. І платять там податки. А вдома тільки сплять. Скоро в Бородянці й Ворзелі ні за що буде сміття вивозити.

Тобто я за пілотні експериментальні проекти.

- Але ваш підхід - проводити реформу зверху й різати області - зачіпає інтереси місцевих і регіональних еліт. Бізнес, виборчі округи, вплив… Це речі, за які товариші битимуться. Безсмертний, до речі, погорів скоріше на цьому. Ця обставина може відразу поставити хрест на самій ідеї. І, як мені відомо, автори реформи, відштовхуючись від рівня громади, керувалися саме такими міркуваннями.

- Можна я повторю для авторів? Я не вірю, що два бідняки, об’єднавшись, раптом стануть багатими. Більше того, відтоді як іще за часів Союзу намалювали назви областей, ми так й не спромоглися створити земельний кадастр, узаконити паї, визначити межі сіл і районів тощо. А ми повинні поставити крапку на карті й уже знати, чия це земля. Як у будь-якій іншій європейській країні. І тільки потім починати реформу. І останнє: без думки громади жодних рішень про об’єднання, укрупнення, зміну меж ухвалювати не можна.

- Ви самі собі суперечите. Якщо поєднувати Донецьку область і Луганську, донецька громада ніколи не проголосує за такий експеримент. Є речі, коли суверен повинен брати на себе відповідальність за важливі державні рішення. Із цього погляду норма про місцевий референдум у законі про об’єднання громад також спірна.

- А як же демократія?

- Комітет блокуватиме законопроект, захищаючи демократію?

- Думка сесійного залу може не збігтися з думкою комітету. Законопроект може бути проголосований, але так і не реалізований. А може взагалі не вийти із сесійного залу.

- Ваш прогноз?

- Мій прогноз є в переліку факторів, необхідних для реалізації такої реформи. Якщо ви пам’ятайте, то першим я назвав економічну основу. Отож ми можемо довго сперечатися, зверху нам треба формувати нові регіони чи стимулювати села об’єднуватися. Але спочатку скажіть, що може забезпечити централізація охорони здоров’я на рівні чотирьох сіл за нинішнього стану доріг? Дієздатність громад? Їхню однорідність? Багаторазове підвищення смертності сільського населення - ось що! «Швидка» дві години добиратиметься. Панове, де дороги? Де хоч якісь гарантії? Чи вже десь з’явилася нова лікарня з новими послугами для врятування життя? А може, нова школа? Та в нас іще сотні сіл не газифіковані.

- Міністр Близнюк заявив, що фінансово стимулювати об’єднання сіл і формувати інфраструктуру на території майбутньої громади треба паралельно.

- Може, й треба. Та тільки самі подумайте: якщо в 2012 році в нас немає 27 мільярдів для місцевого самоврядування, то де їх Анатолій Михайлович візьме у 2013-му? Хто їх йому дасть - президент? МВФ? Світовий банк? Олігархи? Звідки в такому разі в селах з’являться зеленка й анальгін? Навіть якщо села об’єднаються. Тобто не треба говорити «ми вам дамо, якщо ви…», треба спочатку побудувати молочний заводик у селі і потім туди фахівців запрошувати, а не навпаки. Гасло «Надсилайте колгоспників - створимо колгосп» провалилося ще 70 років тому.

Згоден, давайте й такий експеримент на базі якоїсь області проведемо. Але тільки покажемо людям не обіцянки, а реальні вчинки влади. А потім порівняємо успіхи й вирішимо, яким шляхом нам іти. Зверху ламати чи знизу об’єднувати… Я як голова комітету бачу тільки такий шлях. По-іншому не вийде в країні, де все вирішує політична доцільність. Де влада міняє Конституцію і формує вертикаль під себе. Де Конституційний суд дозволяє Кабміну не виконувати закон про соціальні стандарти й припинити виплати деяким категоріям пільговиків. Де сьогодні обіцяють, а завтра не роблять.

- Але навіщо тоді, по-вашому, ця реформа Януковичу?

- Щоб по суті нічого не міняти, але відволікти народ. Я переконаний, що адміністративно-територіальна реформа в умовах соціальної та економічної депресії, жорсткої централізації влади, тиску на опозицію, корупції, мільярдних дірок у бюджеті, цілеспрямованого знищення сільського господарства, сільських жителів як класу тощо - блеф. Ми, власне, повернулися на самий початок нашої розмови. Чому Україна опинилася в цій провальній точці після 20 років незалежності? Я часто знаходжу відповіді в рейтингах журналу Forbes. Правда, про те, як зробити багатою країну й провести в ній адмінтерреформу при постійному зростанні кількості мільярдерів там іще жодного разу не написали.

Про Київ, смиренність Попова і скромні здібності Кличка

- Крім Forbes, цікавими видаються ще одні рейтинги - голови столичної адміністрації Олександра Попова (29%) і Віталія Кличка (32%), днями оприлюднені групою «Соціальний моніторинг». Погодьтеся, розрив між двома претендентами
на мерський пост смішний. Особливо коли врахувати, що бабусі Леоніда Михайловича плавно перемістилися в нішу Олександра Павловича. А молодь, яка воліє вести здоровий спосіб життя, на вибори традиційно не ходить. У цьому зв’язку запитання до колишнього міського голови столиці: тактика влади, яка вкоренила в столицю свого голову КМДА ціною знищення місцевого самоврядування, таки виявилася правильною?

- У цій історії мене вже мало цікавить руйнівна тактика влади, Черновецький, котрий роз’їжджає по світу з новою дружиною та мільярдами грошей київської громади, і навіть його сумнівний підпис на рішеннях Київради тощо. Для мене важливо інше: як шанований мною Олександр Павлович Попов міг піти на порушення Конституції та ліквідацію районних рад? Як міг змиритися з лицемірством влади щодо Черновецького й увесь рік розповідати пресі, що Леонід Михайлович йому не заважає, і вони з ним спілкуються по телефону? Я б собі язик відкусив і ходив би німим. Мене турбує також - це були особисті рішення Попова чи йому дали таку команду? Навіщо Попов на всю країну озвучив багатомільярдні суми збитку, завдані Києву командою «черновецьких», якщо досі не повернув головні активи Києву? Київміськбуд, Київгаз, Київводоканал, Київенерго, алюмінієвий завод у Броварах, землі аеропорту Жуляни, банк «Хрещатик» тощо столиця не отримала назад.

Команду заступників недоукомплектовано. Бюджет провалено. Його невиконання в 2011 році 2 млрд.700 млн. грн. Борги колосальні. Бюджет-2012 - скромний і також дуже-дуже сумнівний. Єдине, що зробили, це добудували мости, розв’язки, дороги та станції метро, які починала ще наша команда. Честь і хвала президенту і Кабміну, які дали на це гроші. А далі що?

- А далі, Олександре Олександровичу, я ж і кажу, - рейтинг зростає.

- Я третій термін програв з 23% рейтингу. А перший і другий виграв із 70% (!). Без бабусь і гречки.

- Цю проблему міг би справедливо вирішити другий тур.

- Комітет за останні місяці двічі подавав законопроекти про двотурові вибори мера в столиці й у всій країні. Партія влади не голосувала. Очевидно тому, що Україна дуже «прагне» в Європу й у Попова дуже «зростає» рейтинг.

- Щодо перспектив Кличка у вас так само категорична позиція? Є інформація, що, попри стабільні заяви Віталія про наміри балотуватися, остання соціологія дала привід його штабу серйозно обговорювати питання про відмову участі лідера партії «УДАР» у виборах мера.

- Я не хочу бути пророком. Я тільки хочу, щоб у Києві відбулися чесні вибори, і влада після них не міняла систему балансів у столиці. І річ не тільки в тому, що Олександр Попов, заявляючи, що після його перемоги треба знову об’єднати посади мера і голови КМДА, виглядає, м’яко кажучи, сумнівно. А в тому, що ні Попов, ні Кличко не готові поєднувати ці два пости. Ну де в Кличка команда? З ким він збирається керувати? Три прізвища знаю - Ковальчук, Новак, Коваленко. І це на весь Київ? Я б про це сьогодні вів дискусію. А не про те, кому й чому в липні вигідно чи не вигідно проводити вибори. Треба проводити в травні - за законом. При одночасних виборах Київради. І без голосінь про Євро. Що тепер - дітям не народжуватися? Дипломів не видавати? У разі перемоги Кличка, а не йти на вибори він не має морального права, нехай працюють разом. Кличко керує депутатами, а Попов виконавчою владою. Можливо, тоді й буде користь.

- Але ви свого часу поєднували чотири посади! А тепер знову пропонуєте ліпити систему влади під персоналії. Насправді посади мера і голови КМДА розведено абсолютно правильно. Але! Виконавчим органом повинні керувати всенародно обрана рада і міський голова, а не призначений президентом чиновник. У цьому суть реформи місцевого самоврядування. Чому про це не говорите?

- Я ніколи й ніде проти такої схеми влади в столиці не заперечував.

- За списком якої партії чи по якому округу будете балотуватися в парламент?

- Наприкінці квітня стане зрозуміло з нарізкою округів. Тому поки що не хочу кидати слів на вітер. До того ж своє рішення на предмет можливості балотуватися і за списком, і по округу, ще повинен ухвалити КСУ. Якщо норму буде скасовано, то розклад сил серйозно зміниться. Тоді й вирішу. Що ж до партійного списку, він у мене один - «Єдність». Партії 20 років. В жодних брудних справах не помічена. Однак на сьогодні не бачу сенсу розвивати її під себе. Якби знайшовся політик середніх років з високими здібностями і моральною планкою, я партію щиро й безоплатно йому передав би.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі