Німецький канцлер Ангела Меркель зізналася, що любить «радянську» їжу, наприклад, солянку і шашлик, а також все ще не може позбутися відчуття дефіциту. Про це вона розповіла в інтерв'ю тижневику SUPERillu, яке було опубліковано у понеділок, 27 вересня. Матеріал був підготовлений до 20-го ювілею з дня об'єднання Німеччини.Німецький канцлер Ангела Меркель зізналася, що любить «радянську» їжу, наприклад, солянку і шашлик, а також все ще не може позбутися відчуття дефіциту. Про це вона розповіла в інтерв'ю тижневику SUPERillu, яке було опубліковано у понеділок, 27 вересня. Матеріал був підготовлений до 20-го ювілею з дня об'єднання Німеччини.«Іноді, я купую ту чи іншу річ, як тільки її побачу, хоча зараз вона мені по-справжньому і не потрібна. Ця тяга до накопичення запасів сидить в мені глибоко і пояснюється тим, що в умовах дефіциту, люди купували все, що можна було дістати», - розповіла Ангела Меркель.
Окрім того, канцлер зізналася, що вдома продовжує із задоволенням їсти типово «радянські» страви, зокрема, солянку, шашлик або лечо. Вона також розповіла, що довгий час після ФРН і НДР ніяк не могла звикнути казати «супермаркет» замість «універсаму».
У цілому, Ангела Меркель оцінила підсумки об'єднання Німеччини як позитивні. Вона піддала критиці нещодавні висловлювання прем'єр-міністра Бранденбурга Маттіаса Платцека, який заявив, що об'єднання фактично стало «аншлюсом» НДР.
«Більшість громадян Східної Німеччини на виборах Народної палати у березні 1990 року однозначно висловилися за входження НДР до складу ФРН на підставі 23-ої статті західнонімецького Основного закону, - зазначила Меркель. - Я пам'ятаю тодішнє гасло "Якщо прийде західнонімецька марка - ми залишимося, якщо не прийде - ми поїдемо"».
За словами Ангели Меркель, стан речей у 1990 році був однозначним: люди не хотіли чекати чи обирати якийсь особливий «третій шлях». «Вони хотіли німецької єдності. Це було нашим головним політичним завданням, яке ми виконали», - зазначила канцлер.
Варто відзначити, що Ангела Меркель, фізик за освітою, за часів НДР працювала у Центральному інституті фізичної хімії при Академії наук республіки.
Свою політичну кар'єру вона почала восени 1989 року, влаштувавшись на роботу до нової партії «Демократичний прорив».