Кримські татари хочуть влаштувати не продовольчу, а громадянську блокаду Криму

Заявлена лідерами Меджлісу кримськотатарського народу акція з блокування поставок товарів на анексований півострів є продовольчою, а громадянською блокадою Криму, яка передбачає комплекс заходів і перелік вимог як до влади РФ, так і України.

Про це у статті на DT.UA пише Валентина Самар.

Як наголошує автор, блокада поставок до Криму не є акцією виключно кримських татар і не є акцією Меджлісу, незважаючи на те, що була озвучена його лідерами. Це буде акція всіх кримських політичних українців, які втомилися чекати від влади реальних кроків з деокупації півострова та захисту прав його жителів по обидва боки Перекопу, але яка не забуває дбати про інтереси вигодоотримувачів "кримської офшорки", породженої законом про ВЕЗ "Крим".

"Зауважте: в озвучених вимогах ініціаторів блокади немає традиційних політичних вимог Меджлісу про статус кримськотатарського народу, національно-територіальну автономію, захист прав тільки цього народу - є вимоги, які стосуються кожного кримчанина, незалежно від національності. І кожного українця, який хотів би найбільш безкровного виходу з війни з Росією, але ця війна апріорі закінчиться тільки тоді, коли буде повернуто Крим", - пише Самар.

"Усі вчинені до цього моменту дії - і з боку України, і з боку міжнародного співтовариства - не дали результатів не тільки у плані деокупації Криму, а й дотримання прав і свобод людини на окупованій території. Репресії щодо кримських татар та інших українських громадян - викрадення, вбивства, арешти, обшуки, "видавлювання" з Криму незгодних, порушення прав на свободу слова та мирних зібрань, діяльності релігійних організацій - тривають і посилюються. Водночас українські товари на пільгових умовах (безмитно - завдяки закону про ВЕЗ "Крим", тобто на збиток бюджету України) постачаються на півострів. І разом з тим Україна вимагає від ЄС і США посилення санкцій, щоб зробити ціну анексії Криму для Росії непід'ємною", - каже Рефат Чубаров.

Автор статті нагадує, що залежність Криму від постачання з материкової України життєво важливих ресурсів (електроенергії, води, продовольства - від 60 до 80% від потреби) давала можливість Україні з перших днів окупації чинити ефективний економічний тиск на агресора, однак її не було використано. І лідери Меджлісу, і представники громадянського суспільства неодноразово зверталися до влади України з закликом використати формулу "продовольство - в обмін на права людини" як мінімум для того, щоб у Криму припинилися репресії за політичними та етнічними мотивами. Тому перша мета блокади -правозахисна.

Від РФ її організатори вимагають.

1. Звільнення українських політв'язнів, яких тримають під арештом як у Криму, так і на території Росії: Ахтема Чийгоза, Мустафи Дегерменджі, Алі Асанова, Таіра Смедляєва, Олександра Костенка, а також Надії Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва та ін.

2. Припинення політично мотивованого кримінального та адміністративного переслідування громадян України в Криму.

3. Усунення незаконних перешкод для роботи кримськотатарських та українських ЗМІ, безперешкодного допуску в Крим іноземних журналістів і міжнародних спостерігачів.

4. Зняття заборони на в'їзд у Крим лідерам кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову, активістам національного руху Ісмету Юкселю і Сінаверу Кадирову.

Друга мета блокади - економічна. Ідеться про докорінну зміну державної політики України щодо діяльності юридичних і фізичних осіб на окупованій території АР Крим і Севастополя, порядок руху товарів і пересування людей. У результаті російська адміністрація в Криму має отримати максимум проблем для утримання Криму, а українські громадяни - мінімум проблем із перетином адмінкордону та забезпеченням себе продуктами першої необхідності.

Самар зазначає, що механізм роботи блокади вже розроблений. По-перше, у Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, які передбачають скасування закону про СЕЗ "Крим".

Детально прорахована програма блокади розроблена експертами Фонду "Майдан закордонних справ" і викладена в Стратегії деокупації Криму. Включаючи інформаційну кампанію, яка поки що є слабкою ланкою в діях ініціаторів акції - звідси стільки нерозуміння і фобій. Головна з них - загроза "гуманітарної катастрофи" - вже щосили використовується для контрпропаганди.

Рефат Чубаров, у свою чергу, повідомляє, що після липневої наради в Кабміні з проблем економічних відносин з окупованими територіями Криму й Донбасу, Держслужба у справах Криму надала в Мінекономрозвитку свої пропозиції.

"Через тиждень після наради Держслужба спрямувала детальні пропозиції щодо змін Порядку перетину адмінкордону з Кримом громадянами та переміщення товарів (з трьома таблицями). Пропонується повна заборона на ввезення в Крим підакцизних товарів. Без обмеження дозволити провезення всіх інших товарів вартістю до 10 тис. грн і вагою до 50 кг (це для фермерів і дрібних підприємців). А харчових продуктів для особистих потреб - вартістю до 5 тис. грн і вагою до 50 кг. У переліку дозволених товарів для особистих потреб - борошно, хліб, макарони, крупи, м'ясо, сало, птиця, молочні продукти, цукор, картопля... Таким чином гуманітарний аспект буде забезпечено, а ось торгівлю "на крові" з окупантами виключено, як і "лівий" транзит, і корупцію на КПП", - каже Рефат Чубаров.

Пропозиції Держслужби, за словами народного депутата, спочатку вивісили на сайті Мінекономіки для громадського обговорення, а після прес-конференції про блокаду - зняли без пояснень. Така ж відсутність реакції і у відповідь на пропозиції, спрямовані у МВС, щодо зміни порядку перетину адмінкордону з Кримом для громадян України та іноземців, що знімає всі незаконні і навіть дискримінаційні обмеження, які за півтора року окупації встигли ухвалити.

"Лежать мертвим вантажем. А мені, у переддень Курбан-байраму телефонують безперервно представники нашої діаспори: як нам в'їжджати в Крим - через Москву чи Херсон, і скільки часу тоді треба для отримання спецдозволів? Я не знаю, що відповідати", - скаржиться Чубаров, вважаючи при цьому, що акція протесту буде тим імпульсом, який "включить" урядові структури у вирішення проблем, які порушують права громадян.

У статті підкреслюється, що в перші п'ять місяців дії закону про СЕЗ в Крим з українського материка було поставлено товарів більш ніж на півмільярда доларів. Експерти стверджують, що повз лічильник проходить як мінімум ще стільки ж. До бюджету України не потрапляє ні копійки. По суті, створено систему, за якої вітчизняному виробникові набагато вигідніше торгувати з окупованим Кримом і інвестувати у свій бізнес у Криму (росіяни теж створили свою "ВЕЗ"), ніж в Україні.

Детальніше про громадянську блокаду Криму, анонсовану кримськотатарським народом, читайте в статті Валентини Самар Зона особливої неуваги у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".