Генсек Венеціанської комісії: В Україні нехтують правовими нормами, якщо вони є перешкодою для політичних цілей

Поділитися
Українське питання на 71-й пленарній сесії Венеціанської комісії, яка відбулася 1—2 червня, було це...

Українське питання на 71-й пленарній сесії Венеціанської комісії, яка відбулася 1—2 червня, було центральним: європейські експерти ухвалили рішення щодо трьох вітчизняних законопроектів, а також проаналізували причини політичної кризи в Україні і можливості виходу з неї. Втім, довго шукати причин кризи не довелося — адже про її неминучість нас попереджали неодноразово. Проте рекомендації венеціанських мудреців наші політики завзято ігнорували. Можливо, після публікації інтерв’ю Джанні Букіккіо, генерального секретаря Європейської комісії за демократію через право, більш відомої як Венеціанська, робити це буде складніше.

— Пане Букіккіо, яких основних висновків дійшла Венеціанська комісія щодо українського питання?

— Венеціанська комісія протягом багатьох років вивчала цілу низку питань, які стосуються України, і, хочеться сподіватися, як добрий друг країни зробила певний внесок у справу створення і захисту її демократичних інститутів. Для прикладу можна пригадати нашу участь в ухваленні Конституції в 1996 році, нашу критику конституційного референдуму в роки правління президента Кучми, наші заклики трансформувати прокуратуру, інші рішення. Якщо ж говорити про останні події, то наші висновки про правову ситуацію в Україні, зроблені під час останньої сесії, можна підсумувати таким чином:

— ми зберігаємо свою опозицію до так званого імперативного мандата, і, сподіваюся, ця наша позиція добре відома в Україні;

— у нас є чимало сумнівів і зауважень з приводу проекту закону про опозицію;

— ми вважаємо, що напрацьовані достатні правові норми, які дозволяють провести дострокові вибори, якщо Центральна виборча комісія, інші компетентні органи в повному обсязі використовують владу, що належить їм за законом.

— В Україні дуже багато спекуляцій навколо рішень Венеціанської комісії. Кожна політична сила висмикує з них фрагмен­ти, які вигідні саме їй, і ігнорує інші. Що ви можете сказати про обов’язковість виконання рішень вашої комісії?

— Справді, в Україні нам часто доводиться ухвалювати рішення з приводу політично чутливих питань. За таких обставин не дивує прагнення політичних сил використовувати і навіть зловживати нашими рішеннями у своїх інтересах. Нам залишається покладатися тільки на пресу, сподіваючись, що вона забезпечить об’єктивну картину, і я знаю, що ваша газета щодо цього виконує велику роботу. Ті, хто читає англійською чи французькою, можуть ознайомитися з нашими рішеннями на сайті //venice.coe.int. Деякі наші висновки перекладені й українською.

Що ж до обов’язковості виконання наших рішень, хотів би підкреслити, що ми розглядаємо свою роботу переважно як спробу допомогти Україні і запропонувати їй дружню пораду з урахуванням інтересів країни. Водночас не можна не зазначити, що нерідко Парламентська асамблея Ради Європи використовує наші висновки як основу для своїх власних рішень, і тоді вони стають частиною зобов’язань країни перед РЄ.

— Аналізуючи національне законодавство, чи берете ви до уваги політичну і правову специфіку відповідної країни?

— Від самого початку своєї діяльності в 1990 році Венеціанська комісія проробила велику роботу в Україні, а також в інших країнах Центральної і Східної Європи. Гадаю, що ми досить добре ознайомилися з політичною і правовою ситуацією. Тому ми даємо рекомендації, які ґрунтуються не на догматичних установках, а на реальному стані речей.

Стосовно України хотів би виділити три ключові проблеми, які не є унікальними, а відображають менталітет багатьох нових демократій:

— наявність сильної політичної поляризації, за якої обидві сторони розглядають своїх політичних противників не як легітимних конкурентів, котрі мають підтримку значної частини українського суспільства, а як ворога, у боротьбі проти якого дозволені будь-які засоби;

— стійка тенденція розглядати будь-яке правове або конституційне питання виключно з погляду короткотривалої політичної вигоди і не брати до уваги довгострокові інтереси країни;

— недостатня повага до принципу верховенства права. В Україні наявна тенденція нехтувати конституційними або правовими нормами, якщо вони сприймаються як перешкода для досягнення політичних цілей.

— Свого часу Венеціанська комісія попереджала нашу країну про недоцільність проведення конституційної реформи напередодні парламентських виборів. Що ви можете сказати з приводу нової спроби переглянути законодавство і, можливо, Конституцію напередодні дострокових виборів?

— Як на мене, перед виборами завжди бракує і часу, і відповідної обстановки для проведення конституційної реформи. У народу немає впевненості в тому, що така реформа проводиться в інтересах країни, а не лише в інтересах основних політичних діячів. Проте проведення конституційної реформи залишається на порядку денному, і ми завжди готові надати українській владі свою допомогу в її проведенні.

— Політична криза в Україні підірвала авторитет права в нашій країні. Як можна його відновити?

— На жаль, мушу погодитися з вашим твердженням, що довіру до основних інститутів відчутно підірвано. А підірвати довіру завжди набагато легше, ніж відновити. Єдиний шлях виходу з цієї ситуації — обом політичним силам виробити після виборів загальний, менш конфронтаційний підхід до завдання щодо спільного відновлення цих інститутів.

— Як ви оцінюєте ситуацію навколо Конституційного суду і що можете сказати з приводу легітимності Верховної Ради?

— За всієї поваги до Конституційного суду особливо важливим здається вироблення спільного підходу обома політичними силами. Проте це має бути підхід, заснований на повазі до фахових стандартів і на деполітизації суду, а не на розподілі місць у суді за принципом п’ятдесят на п’ятдесят між партійними вірнопідданими.

Що ж до Верховної Ради, то її легітимність визначають вибори — отже, вона не має заперечуватися в разі, якщо ці вибори, як я сподіваюся, будуть вільними і чесними.

— Як би ви прокоментували логіку конституційного процесу в Україні?

— Основною конституційною проблемою в Україні, як і в деяких інших нових демократіях, завжди був розподіл влади між президентом, урядом і парламентом. Ця проблема так і залишилася невирішеною. Проте я думаю, що є й важливі досягнення. Україні вдалося уникнути встановлення авторитарної системи. Український народ переконливо продемонстрував свою відданість демократичним цінностям і принципам, а це немало для країни з тоталітарним минулим та економічною ситуацією, яка до цього часу залишається іще дуже важкою для більшості населення.

— Які ваші прогнози розвитку ситуації в Україні?

— Поза будь-яким сумнівом, політична ситуація певний час іще залишатиметься дуже складною. Проте в середньостроковій перспективі я налаштований дуже оптимістично, з огляду на відданість демократичним принципам Ради Європи, яку продемонстрував український народ. На мою думку, люди вже готові сприйняти правильні сигнали, і я настійливо рекомендую політичним лідерам їх подати.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі