Генеральний план збереження унікальності Києва

Мені чомусь здається, що через кілька років у підручниках з історії Києва наш 2011 рік назвуть поворотним, або стартовим, оскільки саме цього року було визначено основні вектори розвитку української столиці на три наступні п’ятирічки. Вони закріплені у Стратегії розвитку Києва та Генеральному плані розвитку Києва до 2025 року, які винесені на обговорення громадськості.

Довіра до влади - справа часу

І Стратегію, і Генплан відразу по їх оприлюдненні деякі кияни сприйняли неоднозначно. Причини їхньої настороженості й критики цілком зрозумілі. Багато років влада планувала майбутнє міста у вузькому колі, соромливо приховуючи свої плани від народу, якому вона покликана служити. Ще б пак! Уся «діяльність» наших попередників була спрямована на особисте збагачення, і це давно ні для кого не було секретом. Тому будь-які новації люди звикли розглядати насамперед через призму обмеження інтересів громади Києва та обслуговування особистих бізнес-інтересів можновладців.

Тепер ситуація кардинально змінилася. Після призначення на посаду голови Київської міської державної адміністрації та вивчення ситуації я зажадав від усіх працівників КМДА забути про «кулуарну» роботу й орієнтуватися насамперед на інтереси столичної громади, якій ми покликані служити. Ми налагодили конструктивний діалог із жителями міста. Усі плановані міською владою новації стали виносити спочатку на суд спільноти. Зібрані зауваження та побажання ми аналізуємо й вносимо як зміни в початковий проект, розроблений фахівцями. І тільки після цього документ може бути затверджений остаточно.

На таких принципах будується весь процес прийняття Стратегії. Щойно з’явившись, цей документ викликав шквал критики і незаслужених нарікань. Але після того, як ми організували в усіх районах і великих колективах громадське обговорення проекту, ознайомили з ним людей, зібрали їхні зауваження й пропозиції, огульна критика припинилася. Люди повірили, що ми налаштовані вдосконалювати початковий документ із їхньою допомогою, вносячи туди висловлені ними побажання. Не сумніваюся: коли буде представлено остаточний, дороблений варіант Стратегії, ставлення до нього зміниться на позитивне.

Нині ми винесли на обговорення київської громади другий важливий містобудівний документ - проект Генерального плану розвитку Києва на період до 2025 року. Генплан - це інструмент реалізації положень Стратегії, переклад їх на мову містобудування і конкретизація.

Помилки попередньої влади допоможуть виправити кияни

Як і в час першого ознайомлення зі Стратегією, деякі громадські діячі поспішили поділитися своїми негативними враженнями про проект. Але наш підхід залишився незмінним: ми опублікували матеріали Генплану на сайті Головного управління містобудування та архітектури не задля формальності. А для того, щоб кожен киянин, чи то депутат, пенсіонер, шкільний учитель чи підприємець, міг висловити критичні зауваження і таким чином допомогти усунути допущені депутатами і попередньою виконавчою владою прорахунки.

Кілька слів маю сказати про історію створення нового Ген­плану. Робота над ним розпочалася задовго до приходу в мерію моєї команди. Рішення Київради про створення комунального підприємства «Інститут генплану м. Києва» для координації робіт над Генпланом підписав ще мер Олександр Омельченко, а розробка його проекту розпочалася з приходом Черновецького. На час мого призначення на посаду голови КМДА робота над Генпланом наближалася до завершення. Як на мене, було б неправильно кидати на півдорозі справу, на яку вже витрачено мільйони бюджетних коштів.

Ми проаналізували цей документ і дійшли висновку, що вихідні дані, які закладено в нього, відповідають реаліям. Чисель­ність населення, стан шляхів, транспорту, соціальної сфери на теперішній момент - усе було скрупульозно проаналізоване й лягло в основу подальших розрахунків. Цільове чи функціональне призначення окремих територій визначалося на базі даних містобудівного та земельного кадастрів, як і велить законодавство. Це офіційна інформація від розробників Генплану, за яку вони несуть відповідальність перед органами держекспертизи.

Простіше кажучи, в основу Генплану було покладено рішення Київради, що набрало чинності. Оприлюднивши цей документ, ми просто змалювали киянам загальну картину діяльності їхніх обранців. На тілі проекту чітко видно плями вже запланованих забудов і тих, що ведуться. Серед них і ті, в яких явно проглядаються корпоративні інтереси окремих депутатів і афілійованого з ними бізнесу.

Мені дивно, коли я чую тепер від окремих представників депутатського корпусу критику на адресу розробників оприлюдненого нами проекту. Вони критикують самих себе і результат своєї ж діяльності.

Та інколи справді корисно глянути на себе і плоди своєї праці з боку, аби побачити допущені помилки. І це добре, що зараз депутати ці помилки визнають. Чимало їх ще не пізно виправити. Деяким важко погодитися на спокуту гріхів. Особливо через те, що багато з цих гріхів вже дуже солодкі, точніше, «зелені». Але спокутувати їх все-таки доведеться.

Міська адміністрація також готує свої побажання стосовно змін до проекту Генплану. Зокрема, я поставив завдання проаналізувати всі землевідведення в зелених зонах і підготувати проекти рішень про їх скасування, де це можливо. Що маю на увазі? Наприклад, Київрада свого часу виділила ділянку землі в Солом’янському парку, на вул. Волгоградській, під будівництво житлового будинку, але робіт там досі не розпочато. Тому ГУ архітектури підготувало пропозицію про скасування цього землевідведення. У нашому списку на скасування вже тепер значиться приблизно 20 адрес: у парках «Крістерова гірка», «Обо­лонь», «Троєщина», «Дружби народів» та інших. І робота з аналізу землевідведень ще далека до завершення.

Повторюю, запропонувати зміни до проекту Генплану може тепер кожен. І я прошу киян взяти активну участь в обговоренні цього документа. Пропозиції приймаються в письмовій формі у Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища за адресою вул. Хрещатик, 32. Зовсім поряд, у Будинку архітектора, на вул. Бориса Грінченка, 7, виставлено експозицію проекту Генплану, і працівник ГУ архітектури, що постійно чергує там, проконсультує, як правильно оформити свою пропозицію.

Три кити, на яких тримається Київ

Таке велике і стародавнє місто, як Київ, не може собі дозволити розбудовуватися хаотично, безсистемно. Але, на жаль, досі він розбудовувався саме так, навіть незважаючи на наявність Генплану-2020. Цей документ, що має бути конституцією міста, насправді просто ігнорувався. Протягом останніх років рішеннями Київради в нього внесли понад чотири тисячі змін!

Ми хочемо припинити цю ганебну практику. Я впевнений: внесення змін до нового Гене­рального плану Києва має прирівнюватися до НП. Його не можна коригувати на догоду будь-чиїм бізнес-інтересам. Я дав доручення підготувати наші пропозиції щодо внесення відповідних змін до низки законів. Проситиму народних депутатів підтримати наші пропозиції задля майбутнього міста, в якому ми всі живемо.

Київ не можна не любити. Це місто з надзвичайно багатими історією та традиціями - і водночас досить сучасне, якою й має бути столиця європейської держави. І, щоб підкреслити самобутність Києва, ми мусимо зберегти обидва ці його лики, забезпечивши розумний баланс між ними.

На мій погляд, розробники проекту Генплану заклали хорошу базу як для збереження історичного середовища міста, так і для його подальшого розвитку. Вперше у документі передбачено чітке зонування всієї території Києва із зазначенням «режимів використання» та обмежень для кожної із зон. Зокрема, є пряма заборона на спорудження в історичному ядрі міста висотних будинків, а в охоронних зонах - на нове будівництво.

Ми звикли називати наше місто «вічно молодим», маючи на увазі безперервне оновлення архітектурного образу. Але сучасність - це не тільки нові будинки зі скла та бетону. Це передусім комфортність мешкання. А вона, незважаючи на численні будівництва, далека від бажаної. Цілі райони без каналізації - це ганьба для європейської столиці, якою є Київ. Так само, як і переповнені дитячі садки, школи, черги в поліклініках. На жаль, останніми роками в Києві активно будували тільки комерційне житло, а також офісні та торгові центри. За кількістю офісних площ на душу населення ми випереджаємо і Європу, і Америку. А ось за об’єктами соціальної сфери ганебно і хронічно відстаємо. У проекті закладено програму ліквідації такого дисбалансу. І ми налаштовані жорстко контролювати її виконання.

Історична самобутність і сучасність - це два кити, на яких, я вважаю, має триматися Київ. А третій кит - його неповторна природа. Пригадую, в дитинстві, приїжджаючи на канікули до України з Тюмені, де працювали мої батьки, я найбільше чекав подорожі на «Метеорі» або «Ракеті» по Дніпру. Зелені схили із золотими банями церков, потім заплавні луки - все це живе у пам’яті досі.

Тепер кияни скаржаться, що зелені стало менше, що міські парки засмічені. Я переконаний: ми повинні перетворити Київ на
міс­то-сад. В проекті закладено таку можливість. Передбачено, зокрема, більш ніж на 3 тис. га збільшити площу парків та скверів.

Коли проект Генплану стане Генеральним планом?

Станеться це тільки тоді, коли винесену на обговорення версію ми, кияни, очистимо від помилок і гріхів колишньої влади. У тому числі й від тих, за які голосували депутати.

Це буде справжній Гене­ральний план Києва - історично самобутнього, сучасного, екологічно здоровішого та комфортного. Що відповідає інтересам його жителів і гідний столиці України!